Справа №2-а-126
2007 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді: Іщенка І.В.,
при секретарі: Заяць В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради, третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_2, про скасування розпорядження органу приватизації , -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася в суд з позовом, в якому вказувала, що розпорядженням органу приватизації Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 19.09.2005 р. № 4386 передано в особисту приватну власність квартиру АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_2 на підставі його заяви від 11.08.2005 р. №43989. Підставами для прийняття розпорядження органу приватизації стали також ті обставини, що квартира АДРЕСА_2, яка перебувала у спільній сумісній власності гр.ОСОБА_2, ОСОБА_3, передана у комунальну власність територіальної громади м. Чернівці відповідно до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.04.2005 р. № 273/6 в зв'язку з тим, що будинок АДРЕСА_2, на підставі рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради від 01.07.2002 р. № 57/6, визнаний аварійним і таким, що загрожує обвалом. В зв'язку з цими обставинами рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 18.12.2003 р. № 136/4 було вирішено відселити мешканців будинку АДРЕСА_2, в тому числі гр.ОСОБА_2. Рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 12.04.2005 р. № 268/6 було вирішено надати гр.ОСОБА_2 ордер на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 з метою відселення з будинку АДРЕСА_2, який загрожує обвалом. Розпорядження органу приватизації Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 19.09.2005р. №4386 про передачу в особисту приватну власність квартири АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_2, прийнято з порушенням вимог законодавства України та істотно порушує мої права як співвласника приватизованої квартири. Просила позов задовольнити та скасувати розпорядження органу приватизації.
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_4, який діє на підставі доручення позов підтримав повністю та підтвердив обставини вказані в позовній заяві, Просив позов задовольнити.
Представник Чернівецької міської ради позов визнав повністю та не заперечував проти його задоволення. Додатково показав, що на момент видачі розпорядження органу приватизації міській раді не було відомо, що є спадкоємиці за заповітом. А тому просив скасувати вказане розпорядження.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 та його представник адвокат ОСОБА_5 позов не визнали, вказали, що на їх думку Чернівецька міська рада поступила вірно і вони не вбачають підстав скасування даного розпорядження.
2
Вислухавши доводи сторін і дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернівці померла ОСОБА_3, яка є бабусею позивачки ОСОБА_1, 26 липня 1994 року вона склала заповіт, згідно якого зробила розпорядження на випадок своєї смерті про те, що все її майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті буде спадкувати її онучка, тобто ОСОБА_1. 9 листопада 2005 року в Першій Чернівецькій державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа, номер у спадковому реєстрі 37791007 у нотаріуса 1319. Вказані обставини підтверджуються копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі. Оскільки на момент смерті спадкодавця, як спадкоємиця, була малолітньою, то вона не зверталася із заявою про прийняття спадщини. Однак відповідно до діючого на даний час законодавства ( ст. 1268 ЦК України) малолітня, неповнолітня особа, вважається такою, що прийняла спадщину, якщо не подала заяву про відмову від спадщини, або таку заяву не подали її батьки (опікуни, піклувальники). У відповідності до вимог ст. 1273 ЦК України ні вона, ні її батьки ніколи не відмовлялися від прийняття спадщини. Крім того Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5, Зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, передбачено, що малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, за відсутності заяви від їх імені про відмову від спадщини. Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України затвердженої наказом Міністра юстиції України від 25 серпня 1994 року N 22/5.
Спадковим майном після смерті ОСОБА_3 є частка у квартирі АДРЕСА_2. Вважаю, що розмір даної частки складає 1/2 ідеальну частку, тому що квартира АДРЕСА_2 була передана у спільну сумісну власність дідусю ОСОБА_2 та бабусі ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.04.1993 року, яке було видано управлінням по комунальній власності Чернівецького міськвиконкому.
У відповідності до вимог ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох осіб, належить їм на праві спільної власності. Згідно ст. 372 ЦК України частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, тому що інше не встановлено ні домовленістю між співвласниками, ні законом, а тому частка померлої ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_2 є рівною з часткою ОСОБА_2, розмір даної частки складає 1/2 ідеальної частки вищевказаної квартири.
При передачі квартири АДРЕСА_2 в комунальну власність територіальної громади м. Чернівці та отримання у приватну особисту власність квартири АДРЕСА_1, гр. ОСОБА_2 приховав від Чернівецької міської ради той факт, що після смерті його дружини -ОСОБА_3 спадкоємцем її майна, а саме 1/2 квартири АДРЕСА_2 залишилася її внучка, тобто - ОСОБА_1. Про факт наявності заповіту складеного бабусею на її ім'я, гр. ОСОБА_2 було беззаперечно відомо однак він умисно приховав цей факт від Чернівецької міської ради , щоб отримати одноосібне у приватну власність рівноцінну по площі квартиру, адже квартира АДРЕСА_1 має житлову площу - 40, 0 кв.м. а квартира АДРЕСА_2 - 39, 5 кв.м.
3
У відповідності до вимог ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності. Особа може бути позбавлена права власності у випадках і в порядку, встановленому законом.
Таким чином вищевикладене свідчить про те, що внаслідок прийняття органом приватизації розпорядження від 19.09.2005 р. № 4386 істотно порушені права ОСОБА_1, як співвласника 1/2 приватизованої квартири АДРЕСА_1.
На підставі наведеного, керуючись вимогами ст. . ст. . 158, 160, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Скасувати розпорядження органу приватизації Департаменту житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради від 19.09.2005 року №4386 про передачу в особисту приватну власність квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 186 КАС України.