УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц-20252/11
Справа 22ц-20252/11 Головуючий у першій
Категорія – 31 ( 1У ) інстанції Дурасова Ю.В.
Доповідач Барильська А.П.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Барильської А.П.,
суддів – Ляховської І.Є., Карнаух В.В.
при секретарі – Бондаренко І.В.,
за участю: представника позивача – ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3, його представника – ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_5 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 жовтня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо- транспортною пригодою, -
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2008 року ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3, третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо- транспортною пригодою, який в подальшому уточнював та змінював. В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що у зв’язку із злочинними діями відповідача ОСОБА_3 в результаті дорожньо- транспортної пригоди її було травмовано, чим спричинено матеріальних та моральних збитків, у зв’язку із чим, вона просила суд стягнути з відповідача: 53574 грн. у рахунок заборгованості по щомісячних виплатах у рахунок відшкодування втраченого заробітку за період з 12.09.2005 року до 01.10.2008 рік; 3979,95 грн. – у рахунок відшкодування витрат на постійний сторонній догляд та на побутове обслуговування за період з 12.09.2005 до 10.09.2006 року; 2437 грн. - у рахунок відшкодування витрат на придбання ліків; 1081,58грн. – у рахунок відшкодування витрат за проведення судово-медичної експертизи; 2004,21 грн. у рахунок відшкодування витрат пов’язаних з протезуванням зубів; 1767.17 грн., щомісячно у рахунок сум утраченого заробітку з наступним корегуванням розміру страхових виплат згідно вимогам діючого законодавства; 50 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 жовтня 2010 року частково задоволено позовні вимоги.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача у відшкодування матеріальних збитків: 2437 витрати на придбання ліків; 1081,58 грн. – витрати на проведення судової – медичної експертизи; у відшкодування моральної шкоди – 8 000 грн.. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в сумі 179.50 грн.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Зокрема: судом першої інстанції до спірних правовідносин не застосовано ст.1195 ЦК України, та безпідставно відмовлено в стягненні заборгованості по щомісячним виплата відшкодування втраченого заробітку; судом безпідставно не застосована ст.1208 ЦК України, яка передбачає збільшення розміру відшкодування у зв’язку із підвищенням вартості життя; судом незаконно відмовлено в стягненні витрат на постійний сторонній догляд та на побутове обслуговування за період з 12.09.2005 року по 10.09.2006 року, оскільки в зазначений період позивачка була визнана інвалідом 1 групи; безпідставно не стягнуто 2004,21 грн. у рахунок відшкодування витрат пов’язаних з протезуванням зубів. Крім того, розмір стягнутої судом моральної шкоди не вмотивований і є заниженим.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 23.05.2005 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ 2101 дз НОМЕР_1 здійснив наїзд на ОСОБА_5 внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження.
Вироком Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 29.05.2007 року відповідач ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 УК України.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині відшкодування матеріальних збитків: 2437 витрати на придбання ліків; 1081,58 грн. – витрати на проведення судової – медичної експертизи; у відшкодування моральної шкоди – 8 000 грн. і в цій частині рішення суду не оскаржено.
Відмовляючи в задоволені позову про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам у рахунок відшкодування втраченого заробітку за період з 12.09.2005 року по 01.10.2008 року в сумі 53574 грн., суд першої інстанції виходив з того, що під час вчинення дорожньо- транспортної пригоди позивачка не знаходилась при виконанні трудових обов’язків, тому не знайшов підстав для застосування норми права, що регулює відшкодування шкоди при трудовому каліцтві.
Однак, колегія суддів не може погодитись з зазначеним висновком суду з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст. 1195 ЦК України, фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому заробіток ( дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно- курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо.
Згідно положень ст. 1197 ЦК України, розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я заробітку підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку, який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров’я з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності – загальної працездатності.
Середньомісячний заробіток обчислюється за бажанням потерпілого за дванадцять або за три останні календарні місяці роботи, що передували ушкодженню здоров’я або втраті працездатності внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я. Якщо середньомісячний заробіток потерпілого є меншим від п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, розмір втраченого заробітку обчислюється виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Якщо потерпілий на момент завдання йому шкоди не працював, його середньомісячний заробіток обчислюється, за його бажанням, виходячи з його заробітку до звільнення або звичайного розміру заробітної плати працівника його кваліфікації у цій місцевості.
Як вбачається із матеріалів справи, на момент завдання позивачці шкоди здоров’ю вона працювала експедитором Управління громадського харчування та торгівлі відкритого акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг».
Звертаючись до суду з позовом, позивачка, зокрема, на підставі ст.ст. 1187, 1195,1197,1202, 1208 ЦК України, просила стягнути на її користь грошові виплати у відшкодування шкоди та при обчисленні середнього заробітку врахувати її середній заробіток експедитора Управління громадського харчування та торгівлі відкритого акціонерного товариства «Арселор Міттал Кривий Ріг» за лютий, березень та квітень 2005 року, які передували моменту завдання шкоди її здоров»ю.
Згідно довідки ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» середня заробітна плата позивачки за лютий, березень та квітень 2005 року склала 937.28 грн..
Оскільки розмір середньої заробітної плати позивачки є меншим від п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати на час встановлення позивачці висновком судово- медичної експертизи № 93 від 05 травня 2008 року 65% втрати професійної працездатності, колегія суддів вважає за необхідне для розрахунку середньомісячного заробітку позивачки відповідно до вимог ч.2 ст. 1197 ЦК України взяти п’ятикратний розмір мінімальної заробітної плати з урахуванням 65 % втрати професійної працездатності у сумі 1706.25грн., виходячи з наступного розрахунку: згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», станом на 05 травня 2008 року мінімальна заробітна плата складала 525 грн. х 5 х 65% втрати професійної працездатності = 1706.25 грн..
Згідно висновку судово – медичної експертизи № 93 від 05 травня 2008 року, позивачці встановлено 65% втрати професійної працездатності строком на один рік, тобто до 05 травня 2009 року.
Таким чином, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню у відшкодування шкоди здоров’ю позивача за період з 05 травня 2008 року по 05 травня 2009 року 22022грн. 42 коп., виходячи з наступного розрахунку:
За період з 05.052008р. по 31.05.2008року- 1431.05грн.( 1706.25 грн. : 31день х 65% втрати професійної працездатності х 26 днів ( з 05.05. по 31.05.2008р.). За червень, липень, серпень та вересень 2008 року – по 1706.25 грн., щомісячно.
Згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01.10.2008 року – 545грн.
Відповідно до положень ч.2 ст. 1208 ЦК України, за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.
Позивачка звернулася з позовом до суду, згідно штемпелю вхідної кореспонденції 25.09.2008 року.
У зв’язку з чим, розмір щомісячних виплат підлягає підвищенню, у зв’язку зі збільшенням розміру мінімальної заробітної плати з розрахунку:
З 01.10.2008 року по 31.10.2008 року у розмірі 1771.25грн., виходячи з наступного розрахунку: 545 грн. х 5 х 65% втрати професійної працездатності. За листопад 2008 р. -1771.25грн...
З 01.12.2008 року згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» розмір мінімальної заробітної плати склав 605 грн., у зв’язку з чим розмір щомісячних виплат з 01.12.2008 року по 31.03.2009 року повинен складати 1966грн.25коп., виходячи з наступного розрахунку: 605 грн. х 5 х65% втрати професійної працездатності.
З 01.04.2009 року згідно Закону України «Про Державний бюджет на 2009 рік» мінімальна заробітна плата складає 625 грн., у зв’язку з чим розмір щомісячних виплат з 01.04.2009 року повинен складати 2031грн. 25 коп., виходячи з наступного розрахунку : 625 х5 х65% втрати професійної працездатності = 2031.25грн. та з 01.05.2009 року по 05.05.2009 року 327.62грн., виходячи з наступного розрахунку: 2031.25 грн. : 31 х 5 днів = 327.62грн..
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових сум у відшкодування шкоди підлягають частковому задоволенню та підлягає стягненню одноразово з відповідача на користь позивача грошові суми у відшкодування шкоди за період з 05 травня 2008 року по 05 травня 2009 року в сумі 22022грн. 42 коп..
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у відшкодування шкоди за період з 12.09.2005 року по 05.05.2008 року та за період з 05.05.2009 року згідно вимог чинного законодавства не підлягають задоволенню, оскільки позивачці втрата професійної працездатності встановлена висновком судово – медичної експертизи № 93 05 травня 2008 року строком на один рік, тобто до 05 травня 2009 року.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачкою не надано суду доказів на підтвердження її права на отримання грошових коштів у зазначені вище періоди, оскільки вперше втрата професійної працездатності їй встановлена тільки з 05.05.2008 року строком на рік, тобто, до 05.05.2009 року. Після чого позивачка наступне обстеження, згідно підсумків зазначеної експертизи не проходила та не надала суду доказів на підтвердження встановлення їй відсотка втрати професійної чи загальної працездатності на наступний період.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивачки витрат на постійний сторонній догляд на побутове обслуговування, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем зазначених вимог.
Однак, колегія суддів не може погодитись з зазначеним висновком суду з огляду на наступне.
Згідно п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, з подальшими змінами, розмір витрат на необхідний догляд за потерпілим установлюється залежно від характеру цього догляду ( який при ушкодженні здоров’я у зв’язку з виконанням трудових обов’язків визначається МСЕК, а в інших випадках – судово – медичною експертизою) і не може бути меншим ( на місяць) від: мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати, на спеціальний медичний догляд, її половини – на постійний сторонній догляд; чверті – на побутове обслуговування. Для інвалідів 1 групи висновок МСЕК чи судово- медичної експертизи про потребу в звичайному сторонньому догляді або у побутовому обслуговуванні не вимагається. Якщо потерпілий потребує допомоги кількох видів, йому відшкодовуються витрати на кожен із них незалежно від того, ким вона здійснюється.
Як вбачається із матеріалів справи, висновком МСЕК від 12.09.2005 року позивачці встановлена 1 група інвалідності з 12 вересня 2005 року строк на один рік з наступним переоглядом 10.09.2006 року.
Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2005 рік» мінімальна заробітна плата станом на 12 вересня 2005 року складала 332грн., згідно Закону України «Про державний бюджет на 2006рік», з 01.06.2006 року – 350 грн., з 01.07.2006 року – 375грн..
Таким чином, розмір допомоги на постійний сторонній догляд повинен складати за період з 12.09.2005 року по 10.09.2006 року – 2090 грн. 64 коп., виходячи з наступного розрахунку: з 12.09. по 30.09.2005р. - 332:2:30х 19= 105.13 грн., за жовтень, листопад та грудень 2005 року по 166 грн.,(332грн.:2) щомісячно, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2006 року- по 175 грн. щомісячно, ( 350грн.:2), за липень, серпень 2006 року –по 187.54 грн., ( 375:2) за вересень 2006 року 62.50грн.( 375:2:30х10).
Розмір допомоги на побутове обслуговування повинен складати за період з 12.09.2005 року по 10.09.2006 року - 1045.32грн. виходячи з наступного розрахунку: з 12.09. по 30.09.2005р. - 332:4:30х 19= 52.57 грн., за жовтень, листопад та грудень 2005 року по 83 грн.,(332грн.:4) щомісячно, за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2006 року- по 87.50 грн. щомісячно, ( 350грн.:4), за липень, серпень 2006 року –по 93.75 грн., ( 375:4) за вересень 2006 року 31.25грн.( 375:4:30х10).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на постійний сторонній догляд та побутове обслуговування є помилковим. Позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивачки витрат за період з 12.09.2005 року по 10.09.2006 року на постійний сторонній догляд в сумі 2090.64грн. та на побутове обслуговування в сумі 1045.32грн..
Стягнувши з відповідача на користь позивача моральну шкоду, суд першої інстанції виходив з доведеності факту її заподіяння.
Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз’яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, відповідно до якого, розмір відшкодування моральної ( немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров”я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили. Зокрема: суд не врахував ступінь фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, і наслідків, що наступили.
За таких обставин, колегія суддів, виходячи із засад розумності та справедливості, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер отриманих позивачкою тяжких тілесних ушкоджень, і пов’язані з ним фізичні і моральні страждання позивача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у її життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, збільшивши розмір стягнутої моральної шкоди з відповідача на користь позивача з 8 000 грн. до 25000 грн..
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2004,21 грн. у рахунок відшкодування витрат пов’язаних з протезуванням зубів, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що згідно довідки лікаря – стоматолога, протезування зубів у 2007 році позивачці було проведено у зв’язку зі зносом зубних мостових протезів, які були встановлені позивачці у 1997 році. Доказів того, що протезування зубів пов’язано з дорожньо- транспортною пригодою позивачкою не надано.
У зв’язку з чим, доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вони не ґрунтуються на доказах.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 який діє в інтересах ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 жовтня 2010 року в частині відмови в задоволені позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по щомісячним виплатам у рахунок відшкодування втраченого заробітку та відшкодування витрат на постійний сторонній догляд та на побутове обслуговування скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення цих позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заборгованість по щомісячним виплатам у рахунок відшкодування втраченого заробітку за період з 05.05.2008 року по 05.05.2009 року в сумі 22022грн. 42 коп., відшкодування витрат на постійний сторонній догляд за період з 12.09.2005р. по 10.09.2006 року в сумі 2090.64грн.,та на побутове обслуговування за період з 12.09.2005 року по 10.09.2006 року в сумі 1045.32грн..
Рішення суду в частині розміру стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 моральної шкоди змінити, збільшивши цей розмір з 8 000 грн. до 25000 грн..
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: