УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22ц-20381/11 Головуючий у І інстанції
Категорія 57 ( 1У) Валуєва В.Г.
Доповідач Барильська А.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Барильської А.П.,
суддів – Карнаух В.В., Савіної Г.О.,
при секретарі – Бадалян Н.О.,
за участю : представника заявника – ОСОБА_2,
заінтересованої особи – ОСОБА_3,
представника заінтересованої особи – ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на ухвалу Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 08 травня 2008 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_6 про забезпечення позову, -
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до суду із заявою про забезпечення доказів та просила суд з метою забезпечення позову про визнання правочину недійсним заборонити вчиняти правочини відносно квартири АДРЕСА_1, яка зареєстрована на ім’я ОСОБА_4 та ОСОБА_3.
Ухвалою Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 08 травня 2008 року задоволено заяву ОСОБА_6. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована у КП «ДОР «Криворізьке БТІ» за ОСОБА_4 та ОСОБА_3, заборонено вчиняти правочини відносно вказаної квартири.
В апеляційних скаргах ОСОБА_3 та ОСОБА_4, кожна окремо, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, просять скасувати ухвалу суду. Зокрема, вважають, що суд першої інстанції розглянувши заяву про забезпечення доказів, фактично забезпечив позов; позовна заява, по якій забезпечено позов - про визнання правочину недійсним, до суду першої інстанції в передбачений законом строк не подана; в порушення вимог Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ухвала є не мотивованою.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві приватної власності, належить по 1\2 частині, кожній, квартири АДРЕСА_1, на підставі договору дарування від 02.12.2006 року.
При постановленні ухвали про забезпечення позову суд керувався ст..151, п.2 ч.1 ст. 152 ЦПК України та дійшов висновку про необхідність забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії шляхом накладання арешту на квартиру.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду у зв’язку з порушенням судом норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та порядок виконання.
На думку колегії суддів, ухвала суду постановлена без урахування роз’яснень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12.06. 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», згідно яких, суддя не вправі до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі здійснювати будь-які дії щодо підготовки справи до судового розгляду, зокрема, забезпечувати позов (крім випадків передбачених ч.4 ст.151ЦПКУкраїни).
Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_6, яка діє в інтересах ОСОБА_7 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування квартири недійсним, надійшла до суду, згідно штемпелю вхідної кореспонденції – 29 квітня 2009 року, провадження по справі відкрито 05 травня 2009 року. Заява про забезпечення зазначеного позову ОСОБА_6 подана до суду першої інстанції 05 травня 2008 року.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду не відповідає вимогам процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду – скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 08 травня 2008 року скасувати та постановити нову ухвалу.
У задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий :
Судді: