ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2006 р. | № 36/354 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Т.Б. Дроботової, |
суддів : | С.В. Бакуліної, Л. І. Рогач |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | Приватного підприємства “НПО” Спецмашчермет” |
на ухвалу | господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. |
у справі | № 36/354 |
господарського суду | Донецької області |
за скаргою | Приватного підприємства “НПО” Спецмашчермет” |
на дії | Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м.Маріуполя |
за позовом | Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” –металургійний завод” |
до | Приватного підприємства “НПО” Спецмашчермет” |
про | стягнення 11 523 грн. |
за участю представників: |
позивача | Животова О.А. дов. від 25.01.2006р. |
відповідача | не з’явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) |
Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м.Маріуполя | не з’явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно) |
ВСТАНОВИВ:
Закрите акціонерне товариство “Донецьксталь” –металургійний завод” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства “НПО” Спецмашчермет” про стягнення пені в сумі 11523,00 грн. та зобов`язання поставити недопоставлену по договору №5205дс від 27.01.2005р. продукцію. У ході розгляду спору позивач уточнив позовні вимоги та відмовився від вимог у частині поставки недопоставленої продукції.
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.11.2005р. (суддя Будко Н.В.) позов задоволено, з відповідача на користь позивача стягнуто пеню в сумі 11523,00 грн., державне мито в сумі 115,23 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу в сумі 118 грн.
14.11.2005р. господарським судом Донецької області було видано наказ про примусове виконання рішення від 02.11.2005р. в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.
27.04.2006р. боржник (відповідач) звернувся до господарського суду зі скаргою на дії органу державної виконавчої служби відповідно до статті 1212 Господарського процесуального кодексу України, в якій просив суд скасувати постанову виконавчої служби, припинити виконавче провадження, зняти арешт з засобів боржника та зобов’язати орган державної виконавчої служби здійснювати виконавче провадження у відповідності до вимог Закону України “Про виконавче провадження”.
Скаргу вмотивовано порушенням органу державної виконавчої служби при відкритті виконавчого провадження постановою від 04.04.2006р. положень статей 3, 18, 30 та 32 Закону України “Про виконавче провадження”, оскільки виконавче провадження відкрито за відсутності заяви стягувача, а дії по примусовому виконанню розпочато без з’ясування своєчасності отримання копії постанови боржиником.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. (суддя Будко Н.В.) відмовлено у скарзі Приватного підприємства “НПО” Спецмашчермет” на дії Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м.Маріуполя.
Ухвала вмотивована додержанням органом державної виконавчої служби вимог Закону України “Про виконавче провадження” при відкритті виконавчого провадження та його примусовому виконанню, а зазначення у заяві стягувача дати прийняття рішення за наявності наказу не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.
Приватне підприємство “НПО” Спецмашчермет” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на дії Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Маріуполя, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 18.05.2006р., посилаючись на порушення судом першої інстанції статей 3, 18, 30, 32 Закону України “Про виконавче провадження”, частини 2 статті 19 Конституції України, статей 42, 47, пункту 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач у письмовому відзиві заперечив доводи касаційної інстанції, зазначаючи про законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали. Скаржник та орган Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м.Маріуполя не скористалися правом на участь у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами:
- на виконання рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2005р. судом виданий наказ від 14.11.2005р., який кредитором разом з заявою від 14.03.2006р. про відкриття виконавчого провадження направлений до Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м. Маріуполя для примусового виконання;
- 04.04.2006р. державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду Донецької області від 02.11.2005р., надав боржнику строк для добровільного виконання рішення до 12.04.2006р. та направив копії даної постанови сторонам.
- 13.04.2006р. державний виконавець виніс постанову про арешт коштів боржника у сумі 12931,85 грн. на підставі статей 5,50 Закону України “Про виконавче провадження” та статті 59 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, оскільки скаржник у встановлений постановою від 04.04.2006р. строк добровільно рішення суду не виконав;
-14.04.2006р. Приватне підприємство “НПО” Спецмашчермет” звернулось до Державної виконавчої служби з проханням відкласти провадження виконавчих дій та поновити строк для добровільного виконання рішення суду, оскільки постанова про відкриття провадження від 04.04.2006р. була отримана боржником 14.04.2006р. Після повідомлення про несвоєчасне отримання боржником постанови орган Державної виконавчої служби відклав виконавчі дії згідно постанови від 19.04.2006р.
Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" ( далі - Закон).
Згідно положень вказаного Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції.
Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно та повно вчиняти виконавчі дії. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" (згідно преамбули Закону).
Стаття 30 Закону встановлює, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк, відповідно до статті 24 цього Закону.
У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Судом встановлено додержання органом державної виконавчої служби вищевказаних вимог законодавства.
Також судова колегія зазначає, що статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України боржнику надано право оскаржити дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів; за наслідками розгляду такої скарги господарський суд виносить ухвалу, в якій, у разі визнання доводів заявника правомірними, залежно від їх змісту може визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов’язує орган державної виконавчої служби здійснити конкретні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.
Натомість вимоги, викладені у скарзі “НПО” Спецмашчермет” щодо скасування постанови, припинення виконавчого провадження, зняття арешту та зобов’язання щодо додержання вимог законодавства виходять за межі повноважень господарського суду за наслідками розгляду даних скарг.
Висновок суду першої інстанції відповідає нормам матеріального та процесуального права, що регулюють вказані спірні правовідносини сторін та визначають предмет та засоби доказування обставин справи.
Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; належним чином проаналізував зобов’язальні правовідносини сторін, що виникли та існували між сторонами, та з урахуванням статті 33 Господарського процесуального кодексу України дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення скарги “НПО” Спецмашчермет” на дії Державної виконавчої служби у Жовтневому районі м.Маріуполя
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Посилання скаржника на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України. Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, з огляду на що, підстав для скасування зазначеної ухвали колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “НПО” Спецмашчермет” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 18.05.2006р. у справі №36/354 господарського суду Донецької області без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: С. Бакуліна
Л. Рогач