Любарський районний суд Житомирської області    

Справа № 2-а-53/11

ПОСТАНОВА

іменем  України

          28 січня 2011 року                                                                                  смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської облаті у складі:

головуючого судді: Замега І. І.  

        при секретарі:  Демко Н.В.

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у смт.Любар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до  Управління Пенсійного фонду в Любарському районі   про стягнення сум відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує на те, що він являється дитиною війни. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний та правовий захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року №2195-IV, їй щомісячно повинна виплачуватись соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак у 2007-2010 роках вказана надбавка виплачувалася їй частково в розмірі 10%, а тому позивачка просить суд, визнати протиправною бездіяльність управління ПФУ в Любарському районі  Житомирської області щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі підвищення їй пенсії в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому  пенсії з урахуванням щомісячної підвищеної на 30 % мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року відповідно до ст. 6  ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вже здійснених виплат.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з’явився, однак надав на адресу суду заяву, з якої слідує, що він заявлені позовні вимоги свого довірителя підтримує в повному об’ємі.

Представник відповідача Чаюн Н.В. в судове засідання на розгляд справи не з’явилася, однак надала заперечення на позов.

Розглянувши  матеріали справи, суд приходить до слідуючого.

Позивач ОСОБА_1 являється дитиною війни, що стверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданим 28.02.2006 року управлінням праці та соціального захисту населення Любарської райдержадміністрації.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.

Статтею 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", стверджується, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Стосовно п.1 прикінцевих положень цього Закону зазначена норма діє з 1 січня 2006 року.

Із повідомлення управління Пенсійного фонду України в Любарському районі № 239/Я-02 від 07.12.2010 року слідує, що підвищення пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ОСОБА_1 буде проведено з прийняттям Верховною Радою України відповідних змін у законодавстві.

Добровільно здійснити перерахунок пенсії позивачу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідач відмовляється.  

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст.70 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009-2010 роках встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно їх дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2007-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином суд вважає, що права позивачки дійсно були порушені, оскільки у 2007 - 2010 роках їй пенсія нараховувалась та виплачувалась відповідачем в неповному розмірі, лише на підставі Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік», однак без урахування ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 та рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 і т.д.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що невиплата позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2010 року є протиправною, однак враховуючи положення ч.2 ст.99 КАС України, в якій зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і те, що позивачка не представила доказів щодо поважності причин пропущення вказаного строку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2010 року, то суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню і вважає, що відповідача слід зобов'язати здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії ОСОБА_1 за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за виключенням суми фактично проведених виплат, а в решті позовних вимог слід відмовити в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду.

Відповідно до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України і доплату до пенсії повинно здійснювати управління Пенсійного фонду в Любарському районі Житомирської області.

Керуючись ч.2 ст.3, ст.6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6, 18, 19, 104 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області, щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі підвищення пенсії ОСОБА_1 в період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

   Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Любарському районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2010 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за виключенням суми фактично проведених виплат.

   В задоволенні решти позовних вимог - відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                          Замега  І.  І.