ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
14 вересня 2006 р. | № 17-1-37/02-8999 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Мачульського Г.М. –головуючого, |
Муравйова О.В., Шаргала В.І., |
перевіривши касаційну скаргу | Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси |
на постанову | Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2006р. |
у справі | № 17-1-37/02-8999 |
господарського суду | Одеської області |
за позовом | Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси |
до | Приватного малого підприємства “Бест” |
про | скасування державної реєстрації, - |
В С Т А Н О В И В:
До Вищого господарського суду України через Господарський суд Одеської області 22.08.2006р. подана касаційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2006р. у справі №17-1-37/02-8999 господарського суду Одеської області.
Однак спір в даній справі виник у зв’язку з адміністративними, а не господарськими відносинами.
Із змісту ст.4 ч.1, ст.ст.42, 43, 52, ст.19 ч.5 Господарського кодексу України вбачається, що господарські правовідносини виникають на підставі вільного волевиявлення господарюючих суб’єктів.
Підвідомчість справ господарським судам визначено ст.12 Господарського процесуального кодексу України.
В частині 1 п.1 вказаної статті цього кодексу зазначено зокрема, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Однак, 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який суттєво змінив перелік категорій спорів, підвідомчих господарським судам.
У пункті 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу вичерпно визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Виходячи з положень п. 1 ст. 3, п. 4 ч.1 ст. 17 вказаного Кодексу, справа за позовом суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, спір по справі виник у зв’язку із неподанням відповідачем податкової звітності про господарську діяльність більше одного року, що обумовило причину звернення позивача до господарського суду з заявою про скасування державної реєстрації відповідача.
Позивачем у даній справі є орган державної податкової служби, який у спірних правовідносинах виступає не як суб’єкт господарської діяльності, а як суб’єкт владних повноважень, оскільки згідно ст.11 п.17 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII, Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, звертаються у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи № 17-1-37/02-8999, провадження в ній порушено за заявою позивача про скасування державної реєстрації відповідача, яка обґрунтована зокрема положенням ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”
Таким чином спір в даній справі виник у зв’язку з адміністративними, а не господарськими відносинами.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України" передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
У спірних правовідносинах позивач, з урахуванням приписів ст.3 ч.1 п.п.1, 5, 7, 8, ст.4 ч.2, ст.17 ч.1 п.4, ст.ст.18, 104, 107 Кодексу адміністративного судочинства України, діє не як суб’єкт господарських відносин, а як суб’єкт владних повноважень, а відтак, відповідно до приписів ст.3 ч.1 п.п.1, 5, 7, 8, ст.4 ч.2, ст.17 ч.1 п.4, ст.ст.18, 104, 107 Кодексу адміністративного судочинства України юридичну оцінку діям Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси як суб’єкта владних повноважень у спірних правовідносинах має дати відповідний адміністративний суд. Вирішення ж зазначеного питання, з урахуванням приписів ст.12 ГПК України та зазначених норм Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України та зміни у зв’язку з цим підвідомчості спорів, зазначених у ст.12 ГПК України, до компетенції господарських судів не відноситься.
Таким чином юридичну оцінку дій суб’єкта, який у спірних правовідносинах діє не як суб’єкт господарських відносин, а як суб’єкт владних повноважень, має давати відповідний адміністративний суд.
Статтею 210 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.
Відповідно до п. 7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання, розглядаються в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Таким чином касаційна скарга в цій справі не може бути прийнятою до розгляду Вищим господарським судом України.
Також Вищий господарський суд України позбавлений правових підстав передати касаційну скаргу в цій справі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Так, пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України надає повноваження Вищому господарському суду України передавати до Вищого адміністративного суду України лише ті касаційні скарги, які були подані до набрання чинності вказаним кодексом і не розглянуті Вищим господарським судом України.
При цьому Прикінцеві та перехідні положення вказаного кодексу не надають повноважень Вищому господарському суду України передавати до Вищого адміністративного суду України ті касаційні скарги, які були подані після набрання чинності вказаним кодексом.
Відповідно до абзацу 2 пункту 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.2005р. №2953-ІV, який набрав чинності 01.11.2005р., касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Касаційна скарга в цій справі була подана після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, а тому з врахуванням Прикінцевих та перехідних положень вказаного кодексу не може бути передана з Вищого господарського суду України безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Крім того вказаний кодекс визначає порядок подачі касаційної скарги та вимоги до неї.
Так, з аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України, а також відповідно до вимог ст.212 цього кодексу, касаційна скарга в цій справі після набрання чинності вказаним кодексом має подаватись безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
За вказаних обставин у Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси не було правових підстав подавати касаційну скаргу на судові рішення, прийняті в цій справі, до Вищого господарського суду України, а відтак вказана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України чи безпосередньо передана ним до Вищого адміністративного суду України оскільки касаційна скарга в цій справі має подаватись безпосередньо до Вищого адміністративного суду України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
З врахуванням викладеного, в прийнятті вказаної касаційної скарги в даній справі до провадження Вищого господарського суду України належить відмовити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала.
Керуючись ст.ст.1, 2, 108 ГПК України, пунктом 6 абзацу 2 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси в прийнятті касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.07.2006р. у справі №17-1-37/02-8999 Господарського суду Одеської області до провадження Вищого господарського суду України, та повернути касаційну скаргу особі що її подала, а справу –до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Суддя О.В. Муравйов
Суддя В.І. Шаргало