Справа № 2-410/11

                                                                     РІШЕННЯ

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2011 року                                                                                                м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Петріної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист гідності, честі, ділової репутації та спростування неправдивої інформації,

                                                       В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про захист честі, гідності, спростування неправдивої інформації та стягнення моральної шкоди в сумі 12 000 грн. та 3 000 грн. відповідно з кожного відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про захист гідності, честі, ділової репутації, зобов’язання відповідача спростувати неправдиву інформацію та стягнення 1 600 грн. моральної шкоди. Як зазначено в позовній заяві, на загальних зборах СТ «Запоріжсталь-1», які відбулись 29.05.2010 року, в присутності 187 садоводів ОСОБА_2 заявив про те, що у нього, нібито, є документи, що підтверджують крадіжку ОСОБА_1 із каси садівничого товариства коштів на суму 50 000 грн., і він , ОСОБА_2, поверне ці кошти, якщо будуть надані відповідні повноваження. Вказане твердження ОСОБА_1 вважає розповсюдженням неправдивої інформації про нього, що завдало йому моральної шкоди, яку він оцінив у 1 600 грн., і просить стягнути з відповідача разом з судовими витратами.

Зустрічний позов ОСОБА_1 прийнятий судом до спільного розгляду та об’єднаний в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_2.

В наступному, ОСОБА_2 через канцелярію суду звернувся з заявою про залишення його позову без розгляду, яка судом задоволена і винесена відповідна ухвала.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та пояснив, що на загальних зборах СТ «Запоріжсталь-1», які відбулись 29.05.2010 року, ОСОБА_2 у присутності садоводів фактично звинуватив його в крадіжці 50 000 грн. з каси товариства, що не відповідає дійсності. Такі дії ОСОБА_2 підтверджує доданими до зустрічного позову Виписками № 1 і № 2 із протоколу звітно-виборних зборів садоводів СТ «Запоріжсталь-1», копією листа прокуратури Орджонікідзевського району про закриття кримінальної справи та показаннями свідків. Додатково, на запитання суду, ОСОБА_1 пояснив, що приниження його честі, гідності і ділової репутації виразилось конкретно в тому, що ОСОБА_2 використав в своєму виступі слово «вор», а спростування неправдивої інформації, на його думку, повинно виразитись в тому, що ОСОБА_2 на зборах садівництва повинен заявити, що у нього відсутні документи про крадіжку грошей. Стосовно стягнення моральної шкоди в сумі саме 1 600 грн. –позивач обґрунтування  не надав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, був повідомлений належним чином про день, час і місце розгляду справи, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову заперечує і просить суд в відмовити ОСОБА_4 в задоволенні його позовних вимог, так як ніякої неправдивої інформації стосовно позивача він не розповсюджував.

Заслухавши пояснення сторін та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Виписки № 1 із протоколу звітно-виборних зборів садоводів СТ «Запоріжсталь-1» від 29.05.2010 року, ОСОБА_2 висловився наступним чином: «у мене є підтверджуючі документи про крадіжку коштів із каси садівництва…ОСОБА_1, я поверну ці кошти, дайте довіреність ОСОБА_6».

В Виписці № 2 із протоколу звітно-виборних зборів садоводів СТ «Запоріжсталь-1»від 29.05.2010 року зазначено наступне: «ОСОБА_2 і ОСОБА_6 своєю поведінкою намагались зірвати проведення загальних зборів в результаті чого, за пропозицією садоводів, поставлено питання про подальшу їх присутність на загальних зборах. ОСОБА_7 –«Голосуємо за те, що б відсторонити ОСОБА_2 і ОСОБА_6 від участі у зборах». «За»- 185 осіб, «проти»- не має, «утримались»- не має. Прийнято одноголосно».

Як вбачається з постанови прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя від 09.06.2006 року, за результатами проведеної перевірки порушено кримінальну справу №7420602 за фактом привласнення службовими особами садівництва «Запоріжсталь-1»грошових коштів в сумі 3512,40 грн., які були їм ввірені, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України.

Згідно повідомлення слідчого СВ Орджонікідзевського РВ ЗМУ Тетеря А.Г. від 13.03.2008 року № 29/4-3280, направленого на ім’я ОСОБА_9, кримінальну справу №7420602, по факту розтрати майна садівництва «Запорідсталь-1»- закрито, у відповідності до ст.6 п.2 КПК України, тобто за відсутністю складу злочину.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_10 пояснив, що на загальних зборах в травні 2010 року ОСОБА_2 бажав щоб йому дали довіреність для того, щоб він мав можливість стягнути з ОСОБА_1 50 000 грн., якими він заволодів з каси товариства. Це було один раз, інших таких виступів не було.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 пояснив, що на загальних зборах в травні 2010 року ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_1 висловився, що той, начебто, з каси товариства заволодів 50 000 грн.. Це було тільки на одних зборах.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_11 пояснив, що на загальних зборах в травні 2010 року ОСОБА_2 вимахував папкою з документами, говорив, що ОСОБА_1 викрав у товариства 50 000 грн., при цьому використав слово «вор», просив у зборів довіреність для доведення цього факту, але йому було відмовлено.

Вказані обставин також підтвердили допитані ОСОБА_12, голова правління - ОСОБА_13 та дружина позивача –ОСОБА_14.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях,  яких  фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування   враховуються  вимоги розумності і справедливості.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, обставини зазначені в п.п. 1 і 3 ч.2 ст. 23 ЦК України не можуть стосуватись предмету даної позовної заяви.

Що стосується душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, то дії ОСОБА_2 на загальних зборах СТ «Запоріжсталь-1»29.05.2010 року, жодним органом не визнані протиправними.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року, чинне законодавство не містить визначення гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об’єктів судового захисту.

 Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов’язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових громадських чи інших обов’язків.

  Згідно абзацу 5 п.15 вищевказаного ПВС України, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

   Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України, фізична особа,  особисті  немайнові  права  якої  порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації,  має право на відповідь,  а також на спростування цієї інформації.

  Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України, негативна  інформація, поширена про особу,  вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

 Однак, в своїй позовній заяві позивач не конкретизував які саме немайнові права порушені такими діями відповідача, на які нематеріальні блага позивача вони посягають, у чому саме полягають душевні, фізичні чи інші страждання, причинний зв'язок між спричиненням шкоди і фізичними, душевними чи іншими стражданнями, що настали, а також взагалі не обґрунтував розмір компенсації, яку він просить стягнути.

ОСОБА_1 бажає спростування відповідачем ОСОБА_2 тільки того висловлювання, що у нього відсутні документи, які підтверджують крадіжку грошей. Питання про те, які саме документи має ОСОБА_2 і їх суть позивачем не оспорюються.

Посилання ОСОБА_1 в своєму позові на вимоги ст. 94 ЦК України, суд не приймає з тієї причини, що вказана стаття регулює особисті немайнові права юридичної особи, а сам ОСОБА_1 є фізичною особою і повноважень на захист немайнових прав від будь-якої юридичної особи він не надав.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що ОСОБА_2 на зборах 29.05.2010 року не розповсюджував інформацію, а мав намів отримати повноваження на встановлення певних фактів і їх доведення. Вказана ж обставина підтверджується і Випискою № 1 з протоколу зборів та показаннями допитаних в суді ОСОБА_15, ОСОБА_6 та ОСОБА_17.

Отже, питання про те, що виступ відповідача на зборах з питанням надання йому і ОСОБА_6 повноважень для доведення протиправних, на його думку, дій позивача, суд не може розцінювати як факт приниження честі, гідності і ділової репутації.

Тому суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про захист гідності, честі і ділової репутації та спростування неправдивої інформації, не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 277 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 60, 208, 212, 214-215 ЦПК України, суд         

                                                        В И Р І Ш И В:                                                                                           

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист гідності, честі і ділової репутації та спростування неправдивої інформації - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів  з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя                                                                                       В.О. Макаров