Справа № 2-1152/11

Категорія 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ісаєвська О.  В. ,

при секретарі –                    Шалапуда Н. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

 У січні 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 03.10.1992 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб. Від шлюбу у сторін є двоє дітей – неповнолітній син, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітня донька, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, позивачка зазначила, що у сім’ї постійно виникали сварки, що негативно впливало на психічний стан їх спільних дітей.  Починаючи з липня 2010 року сторони спробували налагодити колишні сімейні відносини, проте виявилося неможливим. З того часу шлюбно-сімейні відносини фактично припинились. При цьому позивачка вказує, що спору щодо спільного майна подружжя, спору щодо виховання, утримання дітей  та місця їх проживання не виникає.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилась, про час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином. До суду  від позивачки надійшла заява, в якій  просить проводити розгляд даної справи без її участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, при цьому вказавши, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти розірвання шлюбу. Разом з тим зазначив, що питання місця проживання їх дітей, їх матеріального забезпечення, розподілу майна, яке є спільною сумісною власністю сторін, з позивачкою не обговорювалось і тому спори з цих питань, у разі їх виникнення, будуть вирішуватися окремо.

Відповідно до частини 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову

З’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено.

За даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 Відділом запису актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві 03 жовтня 1992 року між громадянами ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 було зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів 03 жовтня 1992 року зроблено актовий запис за № 1871.(а.с. 6).

Від шлюбу  сторони мають двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 7) та малолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.8).

Відповідно до ст.ст. 21, 24 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

З’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини подання позову про розірвання шлюбу, взявши до уваги обставини життя подружжя, наведені у позовній заяві, з огляду на визнання позову відповідачем, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити інтересам одного з подружжя.

Спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини та поділу спільного майна на момент розгляду справи немає. У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою ним при пред’явленні позову 8 грн. 50 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

          Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 21, 24, 110-112 Сімейного Кодексу України,        ст. ст. 11, 60, 61, 130, 174, 175, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

   Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Шлюб, укладений та зареєстрований 03 жовтня 1992 року Відділом запису актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві між громадянами ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис № 1871), - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати  в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва   

Суддя                                                                                            О. В. Ісаєвська