УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" лютого 2011 р. справа № 2а-3045/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мельник В.В.
суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.
розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2010 року у справі № 2-а-3045/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська, в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати підвищення пенсії позивачу відповідно ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за періоди з: 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., та з 22.05.2008 р. по 12.10.2010 р. в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу невиплати підвищення пенсії позивачу відповідно ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за періоди з: 09.07.2007 р. по 31.12.2007р., та з 22.05.2008 р. по 12.10.2010 р. в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням сум, які були виплачені у цей період.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, зобов'язання нарахування та проведення виплат підвищення до пенсії відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, в частині позовних вимог з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008р. по 20.04.2010р.. - залишено без розгляду.
Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2010 року у справі № 2-а-3045/10 (суддя Шелестов К.О.) позов задоволено. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо нездійснення нарахування та виплати підвищення пенсії позивачу згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 20 квітня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу підвищення пенсії за періоди з 20.04.2010 р. по 20.10.2010 р., відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з урахуванням ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та з урахуванням раніше проведених виплат до пенсії «дітям війни»за відповідний період.
Відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати в частині задоволених вимог позивача та винести нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволених вимогах, а в іншій частині постанову суду залишити без змін.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 КАС України в порядку письмового провадження.
Колегія суддів переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідача.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом спору у даній адміністративній справі є право позивача на отримання передбаченого ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та захист цього права від порушень з боку органів пенсійного фонду, які полягають у бездіяльності суб’єкта владних повноважень, уповноваженого державою на надання визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» пільг.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006р., набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з норм ст.58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.15 Положення «Про Пенсійний фонд України», ст.ст. 21, 22, 87 Бюджетного кодексу України, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 01.01.2006р. дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінено, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. у справі №10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законами України «Про державний бюджет України на 2009 рік»та «Про державний бюджет України на 2010 рік» дія стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялась та зміни до неї не вносилися.
Відповідно до статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», в разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.2000р., в якому міститься роз’яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність та з урахуванням застосування шестимісячного строку звернення до суду з позовом, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, зроблений правильний висновок, що з 20.04.2010р. по 12.10.2010р. позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, які, як встановлено, не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З вищезазначених підстав, колегія суддів також не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у нього коштів, оскільки він не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення подальшого виконання своїх зобов'язань.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для звільнення від виконання покладеного державою обов’язку, отже, не можуть бути і підставою для відмови в задоволенні позову та визнанні правомірними дій або бездіяльності відповідача.
Доводи апеляційної скарги не спростовують зроблений судом першої інстанції висновок.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 листопада 2010 року у справі № 2а-3045/10 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її винесення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня отримання шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: В.В. Мельник
Суддя: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко