Справа № 1-562/09
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2009 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Сержанюка А.С., з участю секретарів Помазан С. С., Дехтяренка Я.Г., прокурора Суховолець У.А., потерпілого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 не маючого судимості згідно ст. 89 КК України,
за ст. 186 ч. 2 КК України
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3, 21.04.2009 року, приблизно о 17 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я, відкрито викрав чуже майно по АДРЕСА_2 належне ОСОБА_1, при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_3 21.04.2009 року, приблизно о 17 годині, знаходячись разом з невстановленою слідством особою в приміщенні кафе, розташованого на території ринку «Елерон», що по АДРЕСА_2 розпивали спиртні напої.
Під час розлиття спиртних напоїв ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа звернули свою увагу на раніше їм незнайомого ОСОБА_1, який також знаходився в приміщенні вказаного кафе і вживав спиртні напої.
В цей час ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа домовилися заволодіти чужим майном, що знаходилось у ОСОБА_1, вступивши тим самим між собою в попередню злочинну змову.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, вийшов з приміщення вказаного кафе на подвір’я, а слідом за ним прослідувала невстановлена слідством особа.
Згодом, коли з приміщення вказаного кафе вийшов ОСОБА_1, то ОСОБА_3 разом з невстановленою слідством особою, направилися слідом за ним і наздогнали його під аркою житлового будинку АДРЕСА_2
Після цього, ОСОБА_3, діючи погоджено з невстановленою слідством особою, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я, рукою стиснутою в кулак, наніс ОСОБА_1 удар по голові, від чого останній відчув сильний фізичний біль. Потім ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, діючи, погоджено між собою, повалили ОСОБА_1 на землю та продовжили наносити йому удари ногами по голові.
Застосувавши насильство, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа, діючи погоджено між собою, почали перевіряти вміст кишень одягу ОСОБА_1 і, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, відкрито викрали чуже майно, що належить потерпілому, а саме: мобільний телефон «Соні Еріксон W8101», вартістю 1 300 грн., у якому знаходилася сім-картка оператора мобільного зв’язку «Діджус» - 15 грн., на рахунку якого було 7 гривень; шкіряний гаманець - 200 грн, в якому знаходилися пластикові картки на знижки в магазинах та банківська картка «Брокбізнесбанк», які не представляють для потерпілого матеріальної цінності; електронну перепустку на роботу, яка не представляє для потерпілого матеріальної цінності, а всього майном на загальну суму 1 522 грн.
З відкрито викраденим чужим майном, що належить ОСОБА_1, ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_3, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я, за попередньою змовою групою осіб, відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_1, тобто своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ст. 186 ч. 2 КК України.
У судовому засіданні підсудний вину у пред’явленому обвинуваченні визнав частково і пояснив, що дійсно 21.04.2009 р. він в кафе разом зі своїм знайомим на ім’я ОСОБА_7, розпивав спиртні напої і запропонував йому пограбувати потерпілого.
Коли потерпілий вийшов з кафе, він з Сергієм послідував за ним. Наздогнавши ОСОБА_1, штовхнув його рукою і забрав у потерпілого гаманець, мобільний телефон «Соні Еріксон W8101» з сім-картою «Діджус», банківську картку і електронну перепустку на роботу, якими розпорядився на власний розсуд. Вартість викраденого майна не оспорював. Цивільний позов визнав.
Його знайомий участі у пограбування не приймав.
Крім часткового визнання підсудним своєї вини, вона підтверджується і іншими доказами по справі.
Так, потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що 21.04.2009 р. підсудний пограбував його. Підсудний наніс потерпілому удар в області потилиці, а потім, коли потерпілий впав, став бити його ногами. Потерпілий не бачив, хто саме бив, бачив лише кросівки. У потерпілого було відчуття, що його били ногами з двох сторін, і він вважає, що його били двоє чоловіків.
Свідок ОСОБА_5, пояснення якої були проголошені судом в силу поважності причин неявки в судове засідання, підтвердила, що бачила, як 21.04.2009 року біля будинку АДРЕСА_2 підсудний і його знайомий на ім’я ОСОБА_7 били потерпілого. Пізніше, від працівників міліції дізналася, що вони пограбували потерпілого.
Аналогічні пояснення дала суду свідок ОСОБА_6, пояснення якої проголошені судом з тих же причин.
Окрім цього, час, місце та механізм скоєння діяння підсудним підтверджуються протоколом усної заяви про злочин (а.с. 8), явкоюз повинною (а.с. 38).
Достовірність пояснень підсудного, за винятком його тверджень про непричетність до пограбування невстановленої слідством особи, потерпілого, інших доказів по справі не викликають у суду сумнівів, оскільки вони, у встановленій судом частині, послідовні, несуперечливі між собою, підтверджуються сукупністю зібраних та досліджених доказів.
Твердження ОСОБА_3 про непричетність до пограбування невстановленої слідством особи, на думку суду, спростовується зібраними по справі достовірними доказами, поясненнями самого підсудного, в т.ч. 1 в зявленні із зізнанням, у ході досудового слідства, які суд визнає за такі, що відповідають дійсності.
Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку про обгрунтованість пред’явленого підсудному обвинувачення та правильності кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст. 186 ч. 2 КК України, оскільки він за попередньою змовою групою осіб, застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я, відкрито викрав у потерпілого чуже майно, належне ОСОБА_1
При обранні міри покарання підсудному судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, особистість, характеристику підсудного, склад сім’ї підсудного, стан здоров’я як підсудного, так і членів його сім’ї.
Обставиною, що пом’якшує відповідальність підсудного, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину як в ході досудового так і судового слідства у силу зайнятої позиції на свій захист, з’явлення із зізнанням, лікування вірусного гепатиту В+С середнього ступеню тяжкості, а обтяжуючою - скоєння злочину у стані алкогольного сп’яніння.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання, виправлення підсудного, йому необхідно призначити покарання за ст. 186 ч. 2 КК України у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення підсудного ОСОБА_3 та попередження нових злочинів.
Заявлені позовні вимоги потерпілого ОСОБА_1, на думку суду, підлягають задоволенню у повному об’ємі, виходячи з їх суті, положень п.п. 6, 13, 14, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" № 3 від 31 березня 1989 p., ст. ст. 22, 1177 ЦК України та наданих суду доказів.
Речові докази по справі - ксерокопію гарантійного талону та ксерокопію чеку на придбання мобільного телефону - на думку суду, необхідно залишити в матеріалах справи.
Керуючись ст. ст. 323 - 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним за ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити попередню -тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДДВП в м. Києві та Київській області.
Строк відбуття покарання рахувати з 15.05.2009 р. і в період його відбуття зарахувати час знаходження в Святошинському РУ ГУ МВС України в м. Києві 14 травня 2009 р.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 на користь
ОСОБА_1, прож. в АДРЕСА_3, заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 1 522 грн.
Речові докази по справі - ксерокопію гарантійного талону та ксерокопію чеку на придбання мобільного телефону - залишите в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.