____________ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ________________
Справа №22-4487/06 Головуючий у 1-й інстанції: Ярошенко А.Г.
Суддя-доповідач: Гончар О.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді Кочеткової І.В.
суддів Гончара О.С, Мануйлова Ю.С.
при секретарі Кабанцевій О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від "31" травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль та його витребування, треті особи ОСОБА_5, приватний нотаріус ОСОБА_6, Товарна біржа "Капітал ВК",
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсною засвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_6 довіреність, видану позивачем на ім'я відповідачів, на підставі якої між відповідачами на Товарній біржі "Капітал ВК" було укладено договір купівлі-продажу автомобіля "Фольксваген-Джетта", яким користувалася позивач на підставі довіреності, виданої ОСОБА_4.
Позивачем неодноразово позов змінювався і доповнювався.
Позивач зазначала, що вона придбала у ОСОБА_4 спірний автомобіль за 4400 доларів США. Письмово договір не укладався. ОСОБА_4 передав їй генеральну довіреність на автомобіль. В зв'язку із вадами свого здоров'я, позивач не могла самостійно зняти з обліку автомобіль, який був зареєстрований в Чернівецькій області. Тому, 15 квітня 2002 року за пропозицією ОСОБА_2 видала їй і ОСОБА_3 засвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_6 генеральну довіреність на спірний автомобіль з метою постановки авто на облік в Запорізькому МРЕО. Однак згодом позивач взнала, що відповідачі фактично між собою уклали договір купівлі-продажу спірного автомобілю, і ОСОБА_2, таким чином, стала його власницею.
Однак позивач зазначила, що на час надання нею довіреності не розуміла значення своїх дій і не могла керувати ними, тому довіреність має бути визнана недійсною, а втім і договір купівлі-продажу, який укладений на її підставі. Просила суд повернути їй автомобіль.
Крім того, позивач просила також визнати за нею право власності на спірний автомобіль, т.я. між нею і ОСОБА_4 фактично був укладений договір купівлі-продажу.
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від "31 " травня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним засвідчене приватним нотаріусом ОСОБА_6 доручення, видане позивачем на ім'я відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а також договір купівлі-продажу автомобіля "Фольксваген-Джетта" укладений між відповідачами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на Товарній біржі "Капітал ВК". Витребувано у ОСОБА_2 та повернуто на користь ОСОБА_1 спірний автомобіль. В іншій частині позову відмовлено.
На зазначене рішення позивачем подано апеляційну скаргу, в якій вона, посилаючись на порушення судом норм матеріального права і невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, ухваливши нове, яким в позов задовольнити повністю.
Дослідивши в засіданні апеляційного суду обставини справи колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Згідно п.5 ч.І ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
«Відповідно п.5 ч.І ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Вивченням справи встановлено, що 08 січня 2004 року третя особа на боці позивача ОСОБА_5 звернувся до суду із самостійними позовними вимогами, (а.с.33)
ОСОБА_5 просив визнати за ним право власності на 1/2 частину спірного автомобіля. Просив зобов'язати ОСОБА_2 передати йому 1/2 частину авта, або стягнути на користь позивача половину вартості.
ОСОБА_5 в судових засідань під час головування судді Ілічова П.М. брав участь, як позивач, (а.с. 37, 40, 51, 60, 65). Однак після передачі справи на розгляд судді Ярошенко А.Г., ОСОБА_5 вже приймав участь у справі лише в якості третьої особи без прийняття відповідного процесуального рішення. В останньому судовому засіданні позовна заява ОСОБА_5 досліджувалась (а.с. 142), однак в рішенні від 31 травня 2006 року його позовні вимоги не вирішені.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що позивач неодноразово змінювала і доповнювала свої позовні вимоги, (а.с. 83, 128). Так, в уточненому позові від 06 червня 2005 року позивач просила перевести на неї право покупця на спірний автомобіль. А позов від 05 травня 2006 року такої вимоги позивача вже не містить, тим самим можливо припустити, що позивач відмовилась від позову в цій частині. Однак суд в порушення вимог ст. 205 ЦПК України своєю ухвалою провадження у справі в цій частині не закрив. Судове рішення щодо цих вимог також ніяких даних не містить.
Крім того встановлено, що позивач в своєму позові просила визнати недійсною довіреність (а.с. 131). Суд же ж з незрозумілих причин визнав недійсною доручення, що не є тотожнім. Адже ці два інститути цивільного права врегулюванні різними главами ЦК України - 17 и 68 відповідно. Таким чином, суд визнаючи недійсним доручення, не прийняв до уваги, що позивач його не видавала, нотаріус його не засвідчував, і на його підставі ніякі угоди купівлі-продажу не укладались. Більш того, в матеріалах справи як доручення так і ДОВІРЕНІСТЬ відсутні. Саме відсутність в матеріалах справи довіреності, що оспорюється і призвела до допущення судом в цій частині помилки.
За таких обставин судова колегія не може визнати рішення суду законним і обгрунтованим, а тому вважає за необхідне його скасувати з направленням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суддів. В ході нового розгляду справи суду необхідно усунути вищезазначені недоліки, прийняти заходи, щодо долучення до справи оспорюваної довіреності, прийняття рішення щодо позову ОСОБА_5, і частини позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючись ст. ст. 307, 311,314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від "31" травня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу, визнання права власності на автомобіль та його витребування, треті особи ОСОБА_5, приватний нотаріус ОСОБА_6, Товарна біржа "Капітал ВК" СКАСУВАТИ.
Направити справу на новий судовий розгляд в суд першої інстанції в іншому складі суддів.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий суддя І.В. Кочеткова
Судді Ю.С. Мануйлов
О.С. Гончар