Справа № 2-а-65/2011р.

                                                                       ПОСТАНОВА

                                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

           18 січня 2011 року                                                                                                               м. Прилуки          

          Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., при секретарі Гапоненко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністративної комісії Прилуцької міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -  

                                                               В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії Прилуцької міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, аргументуючи свої вимоги тим, що 20 грудня 2010 року головним спеціалістом управління житлово-комунального господарства Прилуцької міської ради, Шевель О.М. була проведена перевірка дотримання вимог Правил благоустрою м. Прилуки та складено протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так як на час перевірки на зупиночному комплексі не була відчищена від снігу площадка для паркування автомобілів, тротуарна плитка, якою вимощена автобусна зупинка та відсутня стаціонарна урна для сміття. За даним протоколом Адміністративною комісією при міськвиконкомі 29 грудня 2010 року винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штраф в розмірі - 1700 грн. Позивач вважає, що при накладенні адміністративного стягнення комісією не були враховані загальні правила накладання стягнення за адміністративне правопорушення передбачені ст. 33 КУпАП. а саме: характер вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом»якшують або обтяжують відповідальність. За виявленими правопорушеннями шкідливих наслідків не наступило, не була також заподіяна будь-яка шкода.

          В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві та зазначила, що за день до перевірки 19 грудня випав перший сніг, який продовжував сипати і 20 грудня в понеділок. Позивачка прийшла вранці на роботу 20 грудня, звернула увагу на те, що запорошені за ніч лавочки та тротуарна плитка на зупиночному комплексі і біля магазину. Вона змела його віником та виставила біля вхідних дверей   картонну  коробку  для  побутового  сміття,  потім  зайняла своє робоче  місце  за прилавком. До приїзду осіб з перевіркою вона не покидала своє робоче місце в магазині та не бачила, що плитка на зупинці затоптана снігом. Враховуючи те, що зупиночний комплекс знаходиться на околиці міста, сніг продовжував сипати та вітром задував на зупиночний комплекс, а потім притоптувався взуттям пасажирів, в тому числі студентів та викладачів, які користувалися автобусною зупинкою «Педагогічний коледж». Відносно відсутності стаціонарної урни біля зупиночного комплексу на час перевірки, зазначила, що стаціонарна урна (труба) з бетону була розбита не встановленими особами в нічний час влітку. З заявою до органів внутрішніх справ про пошкодження майна вона не зверталася. Позивачкою придбана переносна урна із пластмаси, яка виставляється на денний час біля магазину, так як в день перевірки падав сніг вона залишила її в магазині біля виходу, а на зупинку виставила картонну коробку під сміття. Вона особисто слідкує за підтримання санітарного стану зупиночного комплексу та його благоустрій, щоденно здійснюється прибирання території та очищення від снігу в зимовий період площадки для паркування автомобілів та тротуарної плитки на зупиночному комплексі, з метою недопущення травматизму пасажирів.

          Представник відповідача , секретар адміністративної комісії позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, оскільки адміністративна комісія діяла в межах повноважень і притягнула відповідача до адміністративної відповідальності за порушення, яке було виявлено 20  грудня  2010 року  та  наклала стягнення в межах санкції статті , оскільки наявність нашарування снігу на зупиночному комплексі , який є громадським місцем могло призвести до падіння пасажирів, які здійснюють посадку та висадку з маршрутних автобусів.

           Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача  не підлягають задоволенню з наступних підстав:

          Як вбачається з Протоколу про адміністративне правопорушення від  20.12.2010 року складеного на позивача за порушення вимог п.2.15 та 2.30  Правил благоустрою , яке позивачка допустила  за місцем розташування торговельного павільйона  в зупиночному комплексі по вулиці Перемоги, 70Г, «Педагогічний коледж», а саме не здійснила прибирання снігу на зупинці та паркові та відсутня урани для сміття. Згідно постанови адміністративної комісії  від 29.12.2010 року на позивачку накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень.

          З досліджених в судовому засіданні фотознімків місця скоєння адміністративного правопорушення вбачається, що дійсно на зупиночному комплексі  по вулиці Перемоги, 70Г, мається нашарування снігу в місці призначеному для посадки та висадки пасажирів , в місці парковки транспортних засобів та на місцях для сидіння пасажирів. Крім того з досліджених фотознімків видно, що в день перевірки була ясна сонячна погода.

Відповідно до ст.152 КУпАП  відповідальність настає за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів у вигляді штрафу на посадових осіб, громадян –суб»єктів підприємницької діяльності –від п»ятдесяти до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Правил благоустрою території м. Прилуки, позивачка, як суб»єкт підприємницької діяльності, яка здійснює свою діяльність на зупиночному комплексі, зобов»язана підтримувати на ньому належний порядок , чого не заперечувала і сама позивачка.

          Оскільки в судовому засіданні встановлено, що дійсно на момент проведення перевірки зупиночний комплекс перебував в неналежному стані, а саме малися нашарування сніжного покрову  в місці призначеному для посадки та висадки пасажирів , в місці парковки транспортних засобів та на місцях для сидіння пасажирів, крім того зупиночний комплекс не був облаштований урнами для сміття, то  суд приходить до висновку, що у судовому засіданні доведено правомірність  дій відповідача та законність прийнятого ним рішення - накладення адміністративного стягнення на правопорушника  ОСОБА_1, що мало місце   20.12.2010 року.

  При цьому, суд не може прийняти до уваги лише голослівні твердження позивача ОСОБА_1 про те, що вона не допускала вищезазначених  порушень, бо таке її твердження суд вважає надуманим і не підтвердженим в ході судового розгляду даної справи.

На підставі ст.293 КУпАП , керуючись ст. ст. 2, 18, 69-71, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                   ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до адміністративної комісії Прилуцької міської ради про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення   №  261  від  29 грудня  2010 року.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає  .    

 Суддя                                                                                               Коваленко А.В.