21.02.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ас-200/2011р. Головуючий у першій
інстанції Лемешко А.С.
Категорія 88 Доповідач у апеляційній
інстанції Колбіна Т.П.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2011 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.,
суддів - Колбіної Т.П., Саліхова В.В.,
при секретарі – Босенко Є.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополі на постанову Нахімовського районного суду м. Севастополя від 05 червня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя про стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги як дитині війни, -
В С Т А Н О В И Л А :
27.10.2008р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому посилаючись на положення ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», просить поновити строк для звернення до адміністративного суду та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 рр. у розмірі 2733,30 грн. .
Вимоги позову мотивував тим, що він має статус дитини війни та відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання до пенсії надбавки у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою суду позов задоволено частково. З Управління Пенсійного Фонду України в Нахімовському районі міста Севастополя на користь позивача стягнуто державну соціальну допомогу відповідно до вимог ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з листопада по грудень 2007 р. в сумі 249,07 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову суду скасувати, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, заслухавши доповідь судді – доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач на підставі ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» мала право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, проте фактично відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії не у повному обсязі.
З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він ґрунтується на нормах чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам справи.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи та сторонами не заперечується, що позивач є пенсіонером за віком, має статус дитини війни, відтак і право на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, на виплату передбаченої ст.6 цього Закону щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Дія зазначеної норми закону була зупинена ЗУ „Про державний бюджет на 2006 рік” та ЗУ „Про державний бюджет на 2007 рік”, у зв’язку з чим зазначена щомісячна соціальна допомога позивачу не сплачувалась.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007, п.12 ст.71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Згідно з ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що позивач має право на підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком тільки з 09.07.2007 року.
Згідно з ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, та у 2007 році мав наступні розміри: з 1 січня – 380грн., з 1 квітня – 406грн., з 1 жовтня – 411грн. (ст.62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”).
Колегія суддів погоджується також із висновком суду першої інстанції відносно того, що позивачем не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав, встановленого ст.99 КАС України, в зв’язку з чим, нарахуванню та виплаті підлягає підвищення до пенсії за період з листопада по грудень 2007 р.
Разом з тим, суд першої інстанції, задовольняючи вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті надбавки до пенсії з визначенням конкретної суми, не врахував, що такої заборгованості не існує, оскільки відповідачем надбавка, визначена ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" не нараховувалась. Таким чином, для відновлення порушеного права позивача, правильним було б зобов'язати відповідача здійснити нарахування, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", надбавки у відповідному розмірі та виплатити її з урахуванням вже проведених виплат, у зв'язку з чим визначення конкретної суми також має бути покладено на відповідача.
З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був зобов'язати відповідача діяти відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити конкретні суми. Також у рішенні суду повинні бути зазначені початкова та кінцева дата нарахування підвищення до пенсії.
Враховуючи, що суд першої інстанції допустив вказане порушення, і судове рішення є помилковим лише в цій частині, колегія суддів дійшла висновку про необхідність змінити рішення в цій частині.
Керуючись 195, 196, 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя - задовольнити частково.
Постанову Нахімовського районного суду м. Севастополя від 05 червня 2009 року змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
Адміністративний позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Нахімовському районі м. Севастополя здійснити нарахування підвищення до пенсії, призначеної ОСОБА_4 відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі, встановленому статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.11.2007 р. по 31.12.2007 р.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: /підпис/ В.О. Єфімова
Судді: /підпис/ Т.П. Колбіна
/підпис/ В.В. Саліхов
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя Т.П. Колбіна