КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: №2-а-18223/10/2670 Головуючий у 1- й інстанції Кармазин О.А.
Суддя - доповідач: Грищенко Т.М.
У Х В А Л А
Іменем України
22 лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Грищенко Т.М.,
суддів - Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі - Тарадайко Е.О.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Заступника прокурора Київської області до Київської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення №43824-V від 02.04.2009 року, -
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення №43824-V від 02.04.2009 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2010 р. позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а справу направити для продовження розгляду.
Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду встановлюється загальний шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2453-УІ) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Крім того, виходячи із завдання, покладеного на прокуратуру статтею 19 Закону України "Про прокуратуру", щодо систематичного здійснення прокуратурою нагляду за додержанням і застосуванням законів, не обумовленого певними зверненнями, у позивача не було об'єктивних перешкод для здійснення контролю за законністю рішення відповідача до отримання звернення ГО «Ірпінчани». Виходячи з наведеного, суд прийшов до висновку, що позивачем пропущений строк на звернення до суду.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.
Виходячи з положень статті 124 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України м. Київ від 9 липня 2002 року по справі № 15-рп/2002, право на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, безпосереднє звернення до суду є конституційним правом кожного, а отже прокурор вправі оскаржувати спірні акти безпосереднього до суду незалежно від наявності встановлених законом додаткових процедур щодо опротестування спірного акту, а відлік строку в цьому випадку обчислюється з дня, коли прокурор дізнався про спірне рішення. Про наявність спірних відносин органам прокуратури стало відомо 20.04.2010 року з листа санітарно-епідеміологічної служби від 16.04.2010 року на адресу прокурора міста Ірпеня, яка входить до загальної структури органів прокуратури.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом не було взято до уваги те, що прокуратурою області 25.06.10 принесено протест на рішення Київської обласної ради № 43 8-24-V від 02.04.09 про визнання незаконним рішення Київської обласної ради «Про внесення змін до Київської обласної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2006-2010 роки»в частині створення обласного стаціонару потужністю 500 ліжок для хворих на туберкульоз на базі КЗ КОР «Київська обласна психоневрологічна лікарня № 2».
Вказаний протест прокурора розглянуто 29.07.10 на засіданні сесії Київської обласної ради та за результатами голосування прийнято рішення.
Копію цього рішення обласною радою листом від 05.08.10 за № 1212/08 «Про надання копій рішень Київської обласної ради»в числі копій ще 29-ти рішень ради, які були прийняті сесією 29.07.10 надіслано до прокуратури області «для ознайомлення та використання в роботі». Однак, самого звернення обласної ради, про яке йдеться у п. 1 рішення ради від 29.07.10 № 747-33-У, прокуратура області станом на 25.10.10 не отримувала. У зв'язку з цим, до обласної ради 25.10.10 за № 07/1-5146вих прокуратурою області надіслано лист про вирішення по суті згаданого протесту, а також про надання відомостей щодо фактичного погодження з органами СЕС створення вказаного протитуберкульозного стаціонару, як того вимагає ст. 15 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».
Про факт направлення до прокуратури області звернення, про яке йдеться в п. 1 рішення Київської обласної ради від 29.08.10 № 747-33-У про результати розгляду протесту в листі не згадується, а лише зазначено, що «станом на 27.10.10 відповідь прокуратури Київської області на вказане звернення Київської обласної ради не надходила».
Враховуючи викладене, відлік строку звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, розпочався 02.11.10 (коли надійшов лист першого заступника голови обласної ради Павлова Ю.А., з якого прокуратура області дізналась про відхилення протесту).
Таким чином, передбачений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду прокуратурою не пропущено.
Керуючись ст.ст. 122, 195, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2010 р. – скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: