РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" лютого 2011 р. Справа № 18/868-10
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Грязнов В.В.
при секретарі Новак Р.А.
за участю представників сторін:
Від позивача - представник Козюк О.Т. дов.б/н., від 31.12.2010 року; представник Іванов С.В. дов.№584 від 20.09.2010 року
Від відповідача - не з"явився
Від органу прокуратури - Криворучко А.О. посв.№10
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Закритого акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 19.10.10 р. у справі № 18/868-10 (суддя Саврій В.А. )
за позовом Прокурора м.Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону м.Чернівці
до Закритого акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс"
про стягнення в сумі 14 700 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 19 жовтня 2010 року у справі № 18/868-10 Позов прокурора м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону м.Чернівці до Закритого акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" м. Шепетівка про стягнення 14700 грн. основного боргу та 2225,13 грн. пені задоволено частково.
Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" м.Шепетівка, вул. Гранітна, 89 (код 01373335) на користь Чернівецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону м.Чернівці, вул. М. Грушевського,1 (код 34026566) 14700 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот гривень) основного боргу, 993,61 грн. (дев'ятсот дев'яносто три гривні 61 коп.) пені.
Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" м.Шепетівка, вул. Гранітна, 89 (код 01373335) в дохід державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 через відділення державного казначейства на р/р 31112095700002 УДК м. Хмельницького, банк отримувача: ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код ЗКПО 23565225 державне мито в сумі 156,94 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 94 коп.) та в дохід державного бюджету на р/р 31211264700002, ГУ ДКУ у Хмельницькій області, МФО 815013, ЄДРПОУ 23565225, отримувач УДК м.Хмельницький, по коду бюджетної класифікації 22050003 218,83 грн. (двісті вісімнадцять гривень 83 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач закрите акціонерне товариство "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" подав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення місцевого господарського суду, в позові відмовити.
Закрите акціонерне товариства "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" не погоджується з мотивами та доказами по справі викладеними в позовній заяві Чернівецьким спеціалізованим воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном, так із рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.10.2010 року у справі №18/868-10, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, виходячи з наступного:
14.08.2009 року був укладений договір між Чернівецьким спеціалізованим воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном та ЗАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" № 309.
Відповідно до п.6.3 договору № 309 на постійне та обов'язкове обслуговування державним підприємством «Чернівецький зведений воєнізований аварійно-рятувальний загін постійної готовності ДСВГРС МНС України об'єктів та окремих територій (далі-Договір) від 14.08.2009 року «При відмові від послуг «Аварійно-рятувальної служби»«Об'єкт»повинен не пізніше як за місяць письмово попередити про це іншу сторону». Так підприємством було направлено на адресу Чернівецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону м. Чернівці лист № 608 від 03.09.2009 року про відмову від послуг аварійно-рятувальної служби. Але в супереч умовам договору Чернівецький спеціальний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін м. Чернівці направив лист в якому відмовився розірвати договір посилаючись на те, що п. 6.3. Договору № 309 від 14.08.2009 року слід розглядати контексті п. 6.2 даного Договору. Також суд у своєму рішенні посилається на те, що п. 6.3. Договору № 309 від 14.08.2009 року слід розглядати в контексті п. 6.2 даного Договору.
Відповідно до ч.1 ст.188 ГКУ «Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором»та ч.3 ст.651 ЦКУ «У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим». Так в п. 6.3 Договору № 309 від 14.08.2009 року чітко вказано «При відмові від послуг «Аварійно-рятувальної служби»«Об'єкт»повинен не пізніше як за місяць письмово попередити про це іншу сторону».
В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представник скаржника (відповідача) не з"явився. В установленому порядку був повідомлений про час і місце розгляду справи. Явка в судове засідання обов"язковою не визнавалась. Матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Представники органу прокуратури та позивача заперечують доводи апеляційної скарги. Просять залишити рішення місцевого господарського суду без змін з підстав викладених у ньому.
Давши оцінку доказам у справі, доводам сторін, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Проведеною прокуратурою м.Чернівці перевіркою встановлено, що між позивачем (Аварійно-рятувальна служба) та закритим акціонерним товариством "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" м.Шепетівка (Об'єкт) 14.08.09р. було укладено договір №309. Пунктом 1 договору передбачено, що предметом договору є організація та здійснення "Аварійно-рятувальною службою" аварійно-рятувального обслуговування "Об'єкта" з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на "Об'єкті" надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямованої на поліпшення техногенної безпеки об'єктів - "Судилківське родовище гранітів" (Шепетівський район Хмельницької області) та підвищення рівня підготовленості "Об'єкта" до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.
Відповідно до п.3.12 договору відповідач зобов'язаний оплачувати, відповідно до умов договору, постійне та обов'язкове обслуговування "Аварійно-рятувальною службою" "Об'єкта", у тому числі відшкодовувати витрати, що пов'язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій.
Вартість функціонування структурних підрозділів "Аварійно-рятувальної служби" у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення складає 36000грн. на рік. Ця вартість встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається і виконаний згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати послуг з обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами. Оплата за виконання аварійно-рятувальних робіт виконується за фактичними витратами на їх виконання на підставі підтверджуючих документів (актів, відомостей обліку робочого часу тощо). (п.4.1 договору).
Згідно п. 4.2 договору плата за обслуговування "Об'єкта" "Аварійно-рятувальною службою" здійснюється щомісячним перерахуванням коштів у визначені строки згідно з наданим рахунком. Позивач, на виконання своїх договірних зобов’язань, надав послуги по аварійно-рятувальному обслуговуванню за вересень 2009р. - січень 2010р., що підтверджується актами виконання умов договору та виставленими рахунками від 30.09.09р. №309-09, від 31.10.09р. №309-10, від 30.11.09р. №309-11, від 31.12.09р. №309-12 від 31.12.09р., від 31.01.10р. №309-01 на суму 14700 грн. Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за надані послуги вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за надані послуги по аварійно-рятувальному обслуговуванню в сумі 14700 грн.
На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку.
Пунктом 5.3 договору за порушення терміну оплати "Об'єкт" сплачує "Аварійно-рятувальній службі" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення платежу за кожен день прострочення відповідно до вимог чинного законодавства.
У відповідності до даного пункту договору позивачем нараховано відповідачу 2225,13 грн. пені за період з 13.10.09р. по 20.09.10р..
В зв'язку з несплатою заборгованості в добровільному порядку, Позивач звернувся до суду із позовом, враховуючи уточнення позовних вимог, про стягнення з Відповідача 14700 грн. основного боргу за надання послуг по аварійно-рятувальному обслуговуванню за вересень 2009р. - січень 2010р., 2225,13 грн. пені за період з 13.10.09р. по 20.09.10р.
У відповідності до ч.2 п.1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Положеннями ст.173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Відповідно до п. 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг по аварійно-рятувальному обслуговуванню за вересень 2009р. - січень 2010р. вчасно не виконав, в результаті чого у нього виникла заборгованість в сумі 14700 грн. Доказів, які б спростовували дане, суду не подано.
Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарського зобов’язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватись передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов’язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обороті. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Вирішуючи питання про стягнення пені судом враховується, що згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У договорі не зазначено, що пеня нараховується за весь період прострочення платежу. Отже правомірно нараховувати пеню починаючи з 13.10.09р. по 13.04.10р. Таким чином правомірно нарахованою сумою пені із врахуванням норм Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” є 993,61 грн. Тому в частині стягнення з відповідача на користь позивача неправильно нарахованої пені в сумі 1231,52 грн. відмовлено.
Позиція відповідача з приводу п.6.3 договору судом до уваги не приймається, оскільки пунктом 6.2 договору чітко вказано, що дія договору може бути припинена у разі виключення "Об'єкта" з переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
В своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на лист № 608 від 03.09.2009 року про відмову від послуг аварійно-рятувальної служби, який було направлено на адресу Чернівецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону.
На виконання п. 6.2. даного Договору, яким встановлено, що дія Договору може бути припинена у разі виключення «Об'єкта»з переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру, Чернівецьким спеціальним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно-рятувальним) загоном направлено відповідь відповідачу про відмову у розірванні Договору.
У відповідності до ст. 29 Гірничого закону України встановлено, що для здійснення екстрених і невідкладних заходів на підприємствах вугільної та гірничої галузей для рятування людей, гасіння пожеж, ліквідації наслідків вибухів, раптових викидів вугілля та газу, обвалів гірничих порід і виконання інших робіт, що потребують застосування засобів захисту органів дихання та спеціального оснащення, а також контролю та нагляду за здійсненням власником (керівником) гірничого підприємства профілактичних заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах створюються державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування).
Усі гірничі підприємства незалежно від форми власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації обслуговуються державними воєнізованими аварійно-рятувальними службами (формуваннями).
Господарський суд Хмельницької області правильно дійшов висновку про те, що дія договору може бути припинена у разі виключення «Об'єкта»з переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, а також зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Таким чином, місцевим господарським судом повністю з"ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ЗАТ "Шепетівський гранкар'єр "Пронекс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 10 жовтня 2010 року по справі №18/868-10 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 10 жовтня 2010 року по справі №18/868-10 залишити без змін.
3. Матеріали справи №8/868-10 повернути в господарський суд Хмельницької області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Савченко Г.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Грязнов В.В.