2-461/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2011 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді –Хотянової В.В.

при секретарі –Мельниковій А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Алушта  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІС ОНЛАЙН»про зобов’язання внести зміни у трудову книжку, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачві про зобов’язання внести зміни в трудову книжку, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує  тим, що 01.09.2008 року її було прийнято на роботу у якості офіс-менеджера в ООО «ЦІС ОНЛАЙН». 25.06.2010 року вона звернулась до директора «ЦІС ОНЛАЙН»ОСОБА_2 з заявою про звільнення за власним бажанням з 29.06.2010 року. Після 29.06.2010 року вона неодноразово приходила до офісу фірми з метою забрати трудову книжку, але отримати вона її так і не змогла. Отримати трудову книжку позивач змогла лише 01.11.2010 року. Вважає такі дії відповідача протиправними, у зв’язку з чим вимушена звернутися до суду з зазначеним позовом.

Позивач в судовому засіданні підтримала доводи позовної заяви та просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2,  він же директор ТОВ «ЦІС ОНЛАЙН»в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що позивач відмовилась отримати трудову книжку, тому трудова книжка була відправлена її поштою, але трудову книжку вона  не отримала , тому її видали дублікат трудової книжки, всі розрахунки були проведені при звільненні своєчасно та в повному обсязі.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно оцінивши докази надані сторонами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Обов’язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому їх дослідженні.  

Так в судовому засіданні встановлено, що згідно наказу №6 від 01 вересня 2008 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу до ТОВ «ЦІС ОНЛАЙН»на посаду офіс-менеджера.

Згідно наказу директора «ЦІС ОНЛАЙН»№22 від 29 червня 2010 року ОСОБА_1 було звільнено з роботи за власним бажанням (а.с.6).

Позивач в своїй позовній заяві зазначила, що після її звільнення з вини відповідача отримати трудову книжку вона змогла тільки 01.11.2010 року, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст.47 КзпПУ  власник або уповноважений ним орган зобов*язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статею 48 передбачено, що порядок ведення трудових книжок визначапється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників зокрема передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься записч до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Пунктом 4.2 зазначеної інструкції передбачено, що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

В судовому засіданні встановлено, що в день  звільнення відповідач не видав працівникові ОСОБА_1 трудову книжку. Без згоди працівника трудова книжка  була направлена  поштою, але  в поштовому відділенні працівник також трудову книжку не отримала, зазначила, що ніякого повідомлення на її отримання вона не отримувала, і тільки  01.11.2010 року позивачка отримала дублікат трудової книжки за місцем роботи.

Сам відповідач у судовому засіданні не заперечував  того, що ОСОБА_1, в установленому законом порядку трудову книжку не отримувала. Отже вимога про внесення зміни в трудову книжку є обгрунтованою, так як відповідно до вимог  ст. 48 КЗпП України, Інструкції про порядок  ведення трудових книжок при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу днем звільнення  вважається день видачі трудової книжки, тобто днем звільнення  в данному випадку є 01.10.2010 року.

Також підлягають задоволенню вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, що передбачено ст. 116 КЗпП України та вищезазначеною Інструкцією, так як при затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з  29.06.2010 року по 01.11.2010 року .

При обчисленні середнього заробітку   за час вимушеного прогулу позивача, суд враховує надану до матеріалів справи довідку про  середній заробіток, що становить 341 грн 26 коп., тому  середній заробіток за весь час вимушеного прогулу становить  1365 грн 04 коп.

Обчислення середньої заробітної плати проводиться відповідно Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати». Згідно із вимогами зазначеного порядку, обчислення середньої заробітної плати проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останній фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів відпрацьованого періоду (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством) .

Вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди спричиненої їй неправомірними діями відповідачів, суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів або у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач у судовому засіданні пояснила, що оскільки в неї не було трудової книжки, вона ніде не працювала, у зв’язку з чим, в неї з’явились труднощі в придбанні продуктів харчування, одягу та інше.

Суд вважає, що діями відповідачів, позивачу було спричинено моральну шкоду.

Враховуючи принцип розумності та справедливості, майновий стан сторін, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, позбавлення потерпілого можливості в продовж тривалого часу поновити знищене майно, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, суд вважає за достатнє зменшити розмір моральної шкоди до 500 гривень.

Крім того відповідно до ст..88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з ТОВ «ЦІС ОНЛАЙН»судовий збір на користь держави 51 гривню та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,47, , 48, 116 , 237-1 КЗпП України , ст .1167 ЦК України,  Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників,  затвердженної  наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України,  Міністерства  соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 року, та зареєстрованої  в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 ( з відповіднитми змінами) ,  ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215, 218  ЦПК України, суд -  

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦІС ОНЛАЙН»внести зміни в трудову книжку та датою звільнення вважати 01.11.2010 року (день видачі трудової книжки.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІС ОНЛАЙН»середній заробіток за весь  час вимушеного прогулу  у розмірі 1 365 грн 04 коп, моральну шкоду 500 грн.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІС ОНЛАЙН»судовий збір на користь держави 51 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду 120 грн.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд АР Крим через Алуштинський міський суд в порядку і строки, встановлені ст.ст.294-296 ЦПК України.

Суддя:                                                                                                    В.В.Хотянова