Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2011 р. справа № 2а/0570/295/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10 год. 25 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Голубової Л.Б.
при секретарі Платоновій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом прокурора м. Сніжне Донецької області в інтересах держави в особі
Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів
до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрен»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в сумі 20617,02 грн. та пені в сумі 1281,33 грн.
за участю:
представника позивача: Чебаненка Є.О. (дов. № 03-01/51 від 11.01.2011 р.)
представник відповідача: Бикадорова О.В. (дов. від 06.01.2011 р.)
Прокурор м. Сніжне Донецької області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрен» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в сумі 20617,02 грн. та пені в сумі 1281,33 грн. Заявлені вимоги позивач обґрунтовував недотриманням товариством з обмеженою відповідальністю «Вітрен» встановленого статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Позивач вважає, що через те, що на підприємстві відповідача у 2009 році працювало 65 осіб. Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб – у кількості одного робочого місця.
Таким чином, на підприємстві відповідача повинно працювати 3 інваліди, а натомість не працювало жодного інваліда.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітрен» були порушені приписи статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», що є підставою для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій в сумі 20617,02 грн. Через порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, які розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, позивач посилаючись на статтю 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», просив стягнути з відповідача суму нарахованої пені у розмірі 1281,33 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення до позовної заяви, згідно яких відповідач не відмовляв інвалідам у працевлаштуванні, щомісячно надавав звіти про наявність вакансій до міського центру зайнятості, а токож інваліди протягом 2009 року не зверталися до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрен» з заявою про працевлаштування.
Крім того, на товаристві з обмеженою відповідальністю «Вітрен» введена процедура санації з 16 березня 2009 року, у зв’язку з чим, на думку відповідача не застосовується неустойка (штраф, пеня) та інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітрен» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 31906150.
13 жовтня 2010 року позивачем за участю працівника прокуратури було проведено виїзну планову перевірку щодо дотримання вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», яка оформлена актом від 13 жовтня 2010 року № 239. Даною перевіркою встановлено, що середньооблікова кількість працівників облікового складу складає 65 осіб, з яких не зазначено жодного працівника, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність. Кількість інвалідів – штатних працівників, що повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні» була визначена відповідачем на рівні 3 особи.
Спірним питанням цієї справи є наявність підстав для застосування позивачем до відповідача суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 20617,02 грн. та стягнення пені у розмірі 1281,33 грн. через несвоєчасну сплату відповідачем суми застосованих адміністративно-господарських санкцій.
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами визначені положеннями Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
У відповідності зі статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 вказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення.
Згідно частини 3 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього закону.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій, чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджений Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно з вказаним Порядком інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Таким чином, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні передбачено, що на підприємства з метою забезпечення права інвалідів на працевлаштування покладений обов’язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов’язок по виявленню і підбору інвалідів для працевлаштування. Такий обов’язок покладено на органи працевлаштування, перелічені частиною 1 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Як вбачається з заперечень відповідачем протягом 2009 року звітність про наявність вільних робочих місць надавалася до Сніжнянського міського центру зайнятості, однак згідно акту перевірки від 13 жовтня 2010 року № 239 товариство з обмеженою відповідальністю «Вітрен» звіт по формі 10-ПІ за 2009 рік не надавався, процедуру реєстрації у відділенні Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів відповідач не пройшов.
Крім того, відповідачем проігноровано припис прокурора м. Сніжне Донецької області про усунення порушень законодавства про основи соціального захисту інвалідів від 18 жовтня 2010 року № 67-7377вих10.
Заперечення відповідача щодо неправомірного застосування штрафних санкцій у процедурі санації підприємства, судом не беруться до уваги, оскільки законодавством про банкрутство передбачено не застосування санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів). Позивачем застосовано адміністративно-господарські санкції за порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні, що не є тотожнім поняттям з санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань по сплаті страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Оскільки в матеріалах справи не міститься жодного доказу щодо здійснення відповідачем усіх залежних від нього заходів направлених на недопущення господарського правопорушення, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
За огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за невиконання робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2009 році в сумі 20617,02 грн. та пені в сумі 1281,33 грн.
З огляду на наведене, на підставі статей 17,18,19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», положень Постанови Кабінету Міністрів України №70 від 31 січня 2007 року «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та на підставі статей 2,17,18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов прокурора м. Сніжне Донецької області в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрен» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в сумі 20617,02 грн. та пені в сумі 1281,33грн. задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрен» (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул. Іжевська, 1а ЄДРПОУ 31906150) адміністративно господарські санкції за невиконання робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в сумі 20617,02 грн. (двадцять тисяч шістсот сімнадцять гривень дві копійки) та пеню в сумі 1281,33 грн. (одну тисячу двісті вісімдесят одну гривню тридцять три копійки) на користь Державного бюджету України на р/р 31216230700001 в ГУ ДКУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686537, МФО 834016, код платежу 50070000.
Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 17 лютого 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.