РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-84/11

16.02.2011  року                                                                                          м. Сімферополь

    Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  у складі:

        головуючого, судді -  Заболотної Н.М.

        при секретарі –  Поляковій В.О.                

        розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи  - ОСОБА_3, ОСОБА_4   про повернення суми боргу  та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів, мотивуючи свої вимоги тим, що 07.05.2007 року відповідач взяв у її батька - ОСОБА_6 в борг суму еквівалентну 1000 доларам США, яку зобов'язався повернути до 31.08.2007 року, про що видав розписку. 21.07.2007 року батько передав їй розписку та додатково в ній зазначив, у разі неможливості повернення боргу йому, відповідач мав повернути борг ОСОБА_1 04.07.2008 року її батько помер. На неодноразові прохання повернути їй борг, відповідач відмовляв в цьому.  У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача на її користь суму позики з урахуванням 3% річних в розмірі 8223,80 грн., з яких 7703,80 грн. - сума боргу станом на 10.08.2009 року та 520 грн. - 3% річних, а також моральну шкоду в розмірі 1500 грн. та понесені нею судові витрати.

          Ухвалою суду від 05.11.2010 року до участі в справі залучені в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору з боку позивача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

          У судове засіданні позивачка - ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність (а.с.131).

          Відповідач - ОСОБА_2   в судовому  засіданні  заперечував проти задоволення позову, пояснивши, що насправді він гроші не отримував, а написав розписку з метою гарантувати придбання у ОСОБА_6 земельної ділянки.

           Треті особи - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, оцінивши докази у їх сукупності,  суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню   з наступних підстав.

          Відповідно до ст.1046  ЦК України за  договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти  або  інші речі,  визначені  родовими ознаками,  а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму  позики) або таку ж кількість речей того ж роду та   такої ж якості. Договір позики  є  укладеним  з  моменту передання грошей або інших  речей, визначених родовими ознаками.          

         Статтею 1047 ЦК України передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

        Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позидавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.

        Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

         Судом при розгляді позову по суті встановлено, що 07.05.2007  року ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_6 суму еквівалентну 1000 доларам США, що підтверджується власноруч написаною відповідачем розпискою, що підтвердив відповідач в судовому засіданні (а.с.24). Відповідач зобов'язався повернути зазначену суму до 31.08.2007 року,  проте, свої  зобов'язання  не виконав. 04.07.2008 року ОСОБА_6 помер. Спадкоємцями за законом після ОСОБА_6 є його донька - ОСОБА_1  (а.с.15,16), син - ОСОБА_3 (а.с.84) та дружина - ОСОБА_4 (а.с.85).

        Згідно зі статтею 1218 ЦК України до  складу  спадщини  входять  усі права та обов'язки,  що  належали  спадкодавцеві  на  момент  відкриття   спадщини   і   не  припинилися внаслідок його смерті.

         Статтею 1261 ЦК України у  першу  чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені

після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до частини 1 ст. 1278 ЦК України частки  кожного  спадкоємця  у  спадщині  є рівними,  якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

       Таким чином, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 має право на 1/3 частку боргу.  

        Згідно з частиною 3 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

       Відповідачем не надані суду докази того, що грошові кошти   не були насправді одержані ним, у звязку з чим суд не може прийняти до уваги вказані посилання відповідача.

      Частиною 2 статті 533 ЦК України передбачено, якщо   у  зобов'язанні  визначено  грошовий  еквівалент  в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений  договором  або  законом  чи іншим нормативно-правовим актом.

       Станом на 31.08.2007 року - дату платежу за розпискою курс долара США до гривні складав  5,05 грн. У зв'язку з чим сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки складає 1683 грн. 33 коп. (1/3 від 5050 грн.)

       Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

        Позивачка просила стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням 3% річних за період з 07.05.2007 року по 07.08.2009 року в розмірі 520 грн. (а.с.7)

        Проте, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 3% річних не з часу отримання грошей, а з часу прострочки виконання зобов'язання - з 31.08.2007 року.

        За період з 31.08.2007 року по 07.08.2009 року сума 3 відсотків річних  складає 98 грн. 24 коп.  

        Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу в  розмірі 1683 грн. 33 коп.  +  98,24 грн. (3% річних) = 1781 грн. 57 коп.

Відповідно до правил статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені  договором або законом, зокрема, і відшкодування моральної шкоди. Наслідки порушення договору позичальником встановлені ст.ст. 625 та 1050 ЦК України, які не передбачають відшкодування моральної шкоди. Не передбачено таких наслідків і у розписці, відтак підстави для задоволення позову в цій частині не підлягають задоволенню.

        Разом з тим, згідно з положеннями частини 2 статті 88 ЦПК України  з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягає стягненню судовій збір в розмірі 17 грн. 81 коп., витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи в розмірі 6 гривень 60 коп., з позивачки на користь відповідача підлягають пропорційно вимогам в задоволенні яких відмовлено витрати на проведення судової експертизи - в розмірі 1073 грн. 77 коп.

        На підставі наведеного, керуючись ст. 526, 533, 625, 1046, 1047,1049,1218,1261,1278  ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 213-215  ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи  - ОСОБА_3, ОСОБА_4   про повернення суми боргу  та відшкодування моральної шкоди  – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу з урахуванням 3% річних в розмірі 1781 гривні 57 копійок, а також судовий збір в розмірі 17 грн. 81коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у суді в розмірі 6 грн. 60 коп., а всього стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 1805 (одну тисячу вісімсот п’ять) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі  1073 гривні 77 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

  Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя АР Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового  рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя                                                                                          Н. М. Заболотна