Справа № 2-261/11

                                                               РІШЕННЯ

                                                           Іменем України

03.03.2011 року                                                                                 місто Вінниця

Вінницький районний суд  Вінницької області  в складі:

           головуючого судді:                         Васильєвої Т.Ю.

           при секретарі:                                  Корсун О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитними договорами, -

                                                                встановив:

ПАТ «Укрсиббанк»звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, посилаючись на те, що 15.08.2007 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № 11198688000, згідно якого відповідачці було надано кредит на суму 45 000 дол. США, а відповідачка взяла на себе відповідні зобов’язання погашати кредит згідно графіку погашення кредиту, також 15.08.2007 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № 11198489000, згідно якого відповідачці було надано кредит на суму 68 000 дол. США, а відповідачка взяла на себе відповідні зобов’язання погашати кредит згідно графіку погашення кредиту.

В забезпечення виконання зобов’язань за даними договорами відповідачка передала в іпотеку відповідне майно.

В зв’язку з порушенням відповідачкою зобов’язань за кредитними договорами позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення відповідних сум боргу, а також звернення стягнення на предмети іпотеки. Проте в Вінницькому районному суді після надходження справи з Ленінського районного суду м. Вінниці в порядку ст.ст. 114, 116 ЦПК України позивач зменшив позовні вимоги, а саме просив лише стягнути відповідний борг, згідно перерахунку боргу на час уточнення позовних вимог (а.с. 172).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала на умовах, викладених у позовній заяві, просить задовольнити позов та стягнути з відповідачки відповідну суму боргу.

Представник відповідачки в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, подавши зустрічний позов з вимогами про визнання недійсними кредитних договорів та договорів іпотеки з підстав неправомірності банку укладати угоди в іноземній валюті, який був залишений без розгляду в зв’язку з повторною неявкою представника відповідача та відповідачки без заяви про розгляд справи за їх відсутності. Крім цього просив суд експертним шляхом встановити відповідність розрахунку боргу за кредитними договорами.

Згідно повідомлення № 2034 Вінницького відділення Київського НДІСЕ, висновок судово-економічної експертизи з питань правильності розрахунку боргу надати неможливо в зв’язку з ненаданням відповідних документів експерту. З пояснень представника відповідача відповідні документи були вилучені в банку згідно протоколу виїмки від 25.08.2009 року та до цього часу не повернуті, а тому банк з об’єктивних причин не зміг надати витребувані документи.

Як свідчить копія постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 24.06.2009 року, на підставі якої були вилучені документи в банку, кримінальна справа, для якої витребовувались документи, не стосується суті даного спору, оскільки нею не ставиться під сумнів отримання відповідачкою відповідного кредиту, а ставиться під сумнів лише довідка про доходи відповідачки, що не є перешкодою для розгляду даної справи по суті.

Заслухавши позиції сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно матеріалів справи, дійсно 15.08.2007 року між позивачем та відповідачкою було укладено кредитний договір № 11198688000, згідно якого відповідачці було надано кредит на суму 45 000 дол. США, а відповідачка взяла на себе відповідні зобов’язання погашати кредит згідно графіку погашення кредиту, а також кредитний договір № 11198489000, згідно якого відповідачці було також було надано кредит на суму 68 000 дол. США, а відповідачка взяла на себе відповідні зобов’язання погашати кредит згідно графіку погашення кредиту.

Відповідачкою не заперечується факт укладення відповідних договорів та отримання кредитних коштів, також не заперечується неналежне виконання умов кредитних договорів.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачкою зобов’язань за кредитним договором № 11198688000 від 15.08.2007 року у відповідачки виникла заборгованість перед позивачем станом на 19.04.2010 року в сумі 705 051, 38 гривень, з яких 346 427, 37 грн. –прострочена заборгованість по сумі кредиту; 182 513, 26 грн. –прострочена заборгованість за процентами; 175 610, 75 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, 500 грн. –неустойка, а за кредитним договором № 11198489000 від 15.08.2007 року –в сумі 1 049 333, 98 гривень, з яких 531 091, 45 грн. –прострочена заборгованість по сумі кредиту; 254 660, 23 грн. –прострочена заборгованість за процентами; 263 082, 30 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, 500 грн. –неустойка.

Суми заборгованості підтверджуються відповідними розрахунками банку, на підставі кредитних договорів. Відповідачкою чи її представником не надано жодного доказу, який би вказував на недостовірність наданих суду розрахунків.

Право банку вимагати дострокового погашення кредиту позичальником в повному об’ємі разом зі сплатою процентів, комісій, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених кредитними договорами, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок неналежного виконання позичальником умов договорів, передбачено п.п. 3.1.2, 6.1.2. кредитних договорів.

Таке право позивача також передбачене ст. 1050 ЦК України.

На виконання пункту 6.2 кредитних договорів позивачем було направлено відповідачці вимоги про дострокове погашення грошових зобов’язань, які були отримані нею ще 28.03.2008 року (а.с. 38 –42), проте до часу звернення до суду та на даний час відповідачка  даних вимог не виконала.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.

Заперечення відповідачки на право банку укладати угоди в іноземній валюті без індивідуальної на це ліцензії спростовується п. в ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", оскільки отримання індивідуальних ліцензій необхідно для  надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі, а до цього часу такі межі чинним законодавством не встановлені. Крім цього, згідно п.п. 1.3, 1.5., 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБ України та зареєстрованого в МЮ України 21.08.2001 року, банку для укладення договорів в іноземній валюті достатньо мати банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями.

Згідно з ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, тому вимоги позивача про стягнення боргу з відповідачки, який перерахований банком на національну валюту, підлягають задоволенню.

Крім того, згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідачки слід стягнути на користь позивача сплачені ним судові витрати: 1 700 грн. судового збору та 30 грн. сплачених позивачем на час звернення до суду витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 1 730 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 549, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", п.п. 1.3, 1.5, 5.3 Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -                     

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»заборгованість по кредитному договору № 11198688000 від 15.08.2007 року в сумі 705 051, 38 гривень, з яких 346 427, 37 грн. –прострочена заборгованість по сумі кредиту; 182 513, 26 грн. –прострочена заборгованість за процентами; 175 610, 75 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, 500 грн. –неустойка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»заборгованість по кредитному договору № 11198489000 від 15.08.2007 року в сумі 1 049 333, 98 гривень, з яких 531 091, 45 грн. –прострочена заборгованість по сумі кредиту; 254 660, 23 грн. –прострочена заборгованість за процентами; 263 082, 30 грн. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, 500 грн. –неустойка.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: