Справа № 2-468/11

РІШЕННЯ

Іменем України

11 березня 2011 року                                                                                 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого: судді Стадника І.М.,

при секретарі Барановій О.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася в районний суд з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що від шлюбу з відповідачем мають дитину, дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Вона не працює, так як має на утриманні малолітню дитину, отримує допомогу по догляду за нею до досягнення дитиною трирічного віку.

В той же час відповідач коштів на її утримання чи на утримання дитини не надає, хоча на думку позивачки має можливість надавати таку допомогу.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю і суду показала, що крім допомоги по догляду за дитиною та допомоги при народженні дитини вона інших доходів не має, не працює, так як доглядає дитину і потребує матеріальної допомоги.

Відповідач позов визнав частково, пояснив, що на утриманні дружини дійсно перебуває дитина і вона потребує допомоги у зв’язку з цим, проте він не може сплачувати аліменти в розмірі, що вказує позивач.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі, укладеному й зареєстрованому 14 вересня 2007 року у виконкомі Вороновицької селищної ради Вінницького району.

Від спільного подружнього життя в сторін народилася дитина –дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на утриманні матері.

Згідно з ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка –батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Доказів того, що відповідач працює, суду не представлено, проте як пояснив сам відповідач, він погоджується на сплату аліментів в розмірі 20% від його доходу.

Закон не передбачає обмеження мінімального розміру аліментів 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку як про те просить позивачка.

Вищевикладене дає суду законні підстави для прийняття часткового визнання позову відповідачем і його часткового задоволення.

На підставі ст. 84 СК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 174, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився  та проживає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дружини в розмірі 20 (двадцять) відсотків всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03 лютого 2011 року до досягнення дитиною –дочкою ОСОБА_4 трьохрічного віку, а саме до 19 квітня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави судовий збір розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Вінницької області через Вінницький районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: