Справа №  2-а-172/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

24 лютого 2011 року   Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

           головуючого  судді:                        Пелипенко К.В.

           при секретарі:                                  Хандрига Л.І.

за участю представників сторін:

від позивача:                                   не з’явився

від відповідача:                               не з’явився  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Петропавлівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

до Управління праці та соціального захисту  населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області)

про визнання відмови неправомірною та про зобов’язання перерахувати та виплатити недонараховані кошти на утримання дитини до досягнення нею трирічного віку

                                                                       ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області) звернулась з позовом до суду, відповідно до якого просить визнати відмову відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області (смт. Петропавлівка Петропавлівського району Дніпропетровської області) щодо нарахування на користь позивача допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, неправомірною та зобов’язати відповідача перерахувати та сплатити не донараховану суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 31.03.2009р. по 31.01.2011р. в розмірі 12 234, 78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»  позивач звернулась у березні 2009р. до відповідача в зв’язку з народженням дитини і з того часу перебуває на обліку, доглядає за сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і знаходиться  у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Відповідачем як органом,  що призначає та здійснює виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, з 31.03.2009р. було призначено позивачу одноразову допомогу при народженні дитини  та щомісячні виплати.  Позивач вважає, що відповідач сплачував на його користь допомогу по догляду за дитиною до 3-х років у розмірах, значно менших, ніж це передбачено діючим законодавством, за розрахунком позивача сума недоплаченої відповідачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 12 234, 78 грн. У січні 2011 року позивач звернувся до відповідача з проханням зробити перерахунок, але отримав відмову, що і зумовило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.

          Позивач в судове засідання не з’явилась, до початку судового засідання від позивача надійшла заява з проханням розглянути  справу у її відсутність, наполягає на задоволенні позову в повному обсязі та просить поновити строк звернення до суду.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до початку судового засідання від представника відповідача надійшла заява з проханням розглянути справу у його відсутність. Крім того, в матеріалах справи є заперечення проти позову, відповідно до яких зазначено, що статтею 12 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» встановлений розмір допомоги, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень,  та  статтею 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1751 «Про затвердження порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми зі змінами та доповненнями «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01.01.2008р. – 50%;  з 01.01.2009р. – 75% прожиткового мінімуму встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше ніж 130, 00 грн. Статтею 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Крім того зазначено, що при нарахуванні допомоги по догляду за дитиною у 2011 році відповідач керувався ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», відповідно до якої допомога за дитиною надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім*ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130, 00 грн. Таким чином, позивачу була призначена правомірно допомога при народженні та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Крім того представник відповідача наполягав на тому, що позивач пропустив строк звернення до суду, встановлений ст.ст. 99, 100 КАС України, і просив це врахувати судом при винесенні рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача народився син ОСОБА_3, про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_1, видане 28.02.2009р. (а.с. 7).

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення допомоги по догляду за сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у березні 2009р. На підставі звернення допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивачу призначена з 31.03.2009р.

Відповідно до довідки № 7 від 24.01.2011р. позивач отримував щомісячні виплати по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в наступних розмірах:

 - за березень 2009р. – 4, 19 грн.;

 - за квітень 2009р. – 130, 00 грн.;

 - за травень 2009р. – 130, 00 грн.;

 - за червень 2009р. – 130, 00 грн.;

 - за липень 2009р. – 130, 00 грн.;

 - за серпень 2009р. – 130, 00 грн.;

- за вересень 2009р. – 130, 00 грн.;

- за жовтень 2009р. – 130, 00 грн.;

- за листопад 2009р. – 130, 00 грн.;

- за грудень 2009р. – 130, 00 грн.;

- за січень 2010р. - 130, 00 грн.;

- за лютий 2010р. - 130, 00 грн.;

- за березень 2010р. - 130, 00 грн.;

- за квітень 2010р. - 130, 00 грн.;

- за травень 2010р. - 130, 00 грн.;

- за червень 2010р. - 130, 00 грн.;

- за липень 2010р. - 130, 00 грн.;

- за серпень 2010р. - 130, 00 грн.;

- за вересень 2010р. - 130, 00 грн.;

- за жовтень 2010р. - 130, 00 грн.;

- за листопад 2010р. - 130, 00 грн.;

- за грудень 2010р. - 130, 00 грн.;

- за січень 2011р. - 130, 00 грн.

Всього за період з березня 2009р. по січень 2011р. позивачу виплачено 2 864, 19 грн.

Позивач не погоджується з даними виплатами і вважає, що відповідач повинен проводити виплати в наступному розмірі:

-          з 31.03.2009р. по 31.03.2009р. – 557, 00 грн. х 1 = 17, 97 грн.;

-          з 01.04.2009р. по 31.12.2009р. – 557, 00 грн. х 9 = 5 013, 00 грн.;

-          з 01.01.2010р. по 31.03.2010р. – 755, 00 грн. х 3 = 2 265, 00 грн.;

-          з 01.04.2010р. по 30.06.2010р. – 767, 00 грн. х 3 = 2 301, 00 грн.;

-          з 01.07.2010р. по 30.09.2010р. – 771, 00 грн. х 3 = 2 313, 00 грн.;

-          з 01.10.2010р. по 31.11.2010р. – 787, 00 грн. х 2 = 1 574, 00 грн.;

-          з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. – 799, 00 грн. х 1 = 799, 00 грн.;

-          з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. – 816, 00 грн. х 1 = 816, 00 грн.

Загалом позивач вважає, що сума недоплаченої відповідачем допомоги складає 12 234, 78 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» всі види державної допомоги сім’ям  з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у ч. 2 ст. 4 цього Закону, призначають і виплачують органу соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновлювачів, опікуна, піклувальника).

Згідно із ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»  допомога при народженні дитини надається у розмірі 12 240, 00 грн. на першу дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні першої дитини у сумі 4 800, 00 грн., решта на першу дитину виплачується протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України.    

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Відповідно до положень п. 23 пп. 7 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» №107-VI від 28.12.2007 р. стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» була викладена в наступній редакції: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення п.23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»  призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001р. «Про затвердження порядку призначення та виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008р. – 50%, з 01 січня 2009р. – 75%, з 01 січня 2010р. – 100%  прожиткового мінімуму,  встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Відповідач проводив виплати відповідно до вищезазначеного порядку та розмірів.

Згідно ст. 48 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» допомога по догляду за дитиною  до досягнення нею трьох років згідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» призначається у розмірах та в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення допомоги визначено Постановою КМУ від 27.12.2001 року, згідно якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років призначається у розмірі різниці між з 01.01.2009 року – 75 %, з 01.01.2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи, та середньомісячним сукупним доходом родини у розрахунок на одного члена родини за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.  

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік» зазначена норма є незмінною.

Отже, зазначені вище обставини стосуються і позовних вимог стосовно січня 2011 року. 

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог у визнанні відмови неправомірною та стягненні допомоги за 2009, 2010 та 2011 роки суд виходив з приписів частини другої ст. 152 Конституції України, яка закріплює принцип, за яким закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За вказаним принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Відповідно до частини 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час розгляду і вирішення справи.

Частиною 2 ст. 95 Конституції України визначено, що виключно законом  про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Слід зазначити, що при здійсненні соціальних виплат та програм законодавчі органи повинні враховувати наявність у держави відповідних коштів та дотримання принципу пропорційності їх і розподілу між пільговими категоріями.

Норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2009, 2010 та 2011 роки», якими керувався відповідач, нараховуючи та здійснюючи відповідні платежі позивачу,  ніким не оскаржені, не скасовані.

До компетенції судів загальної юрисдикції належить надання висновків щодо відповідності нормативно-правових актів законам України, в той час як прийняття рішень та надання висновків щодо конституційності законів та інших нормативно-правових актів є виключно юрисдикцією Конституційного Суду України.

Вищезазначені норми  Закону України «Про Державний бюджет України на 2009, 2010  та 2011 роки» неконституційними визнані не були, а тому вони діють і мають юридичну силу.

Крім того, як встановлено в судовому засіданні,  відповідач при нарахуванні та виплаті допомоги позивачу в 2009 - 2011 роках керувався саме цими законами, а також підзаконними актами, роз’ясненнями центральних органів - Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства фінансів України.  Зазначені нормативні акти  ніким не оскаржувались, є діючими, тому немає підстав для визнання дій відповідача щодо нарахування та виплати вищезазначеної допомоги в 2009 - 2011 роках неправомірними.

З цих підстав не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення недоотриманих сум допомоги за вказані періоди.

  Керуючись  ст.ст. 6, 9, 11, 14, 17, 70, 71, 86,122,159-163  КАС України,  суд, -    

                                                                 ПОСТАНОВИВ:

В позові - відмовити.

 Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя    К. В. Пелипенко