ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319
УХВАЛА
14.12.2007 | Справа №2-23/11379-2007А |
за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим, (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д.Ульянова, 6),
до відповідача Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі, (95006, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Чернишевського, 2),
про спонукання до виконання певних дій,
Суддя Г.М. Іщенко
при секретарі Лауман Ю.С.
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – Філімонов А.О. – головний спеціаліст – юрисконсульт юридичного сектору, дов. № 7 від 24.07.2007р.,
від відповідача – Халілова Е.І. – завідуючий сектором з питань правової роботи, дов. № С-07-01 від 10.01.2007р.
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до господарського суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Сімферополі про зобов’язання Відділення прийняти до відшкодування суму не відшкодованих затрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.03.2006р. по 01.04.2007р. у розмірі 629655,00грн. шляхом прийняття актів щомісячної звірки затрат по особистим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Позовні вимоги ґрунтуються на статті 21, 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійному захворюванні», а також статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійному захворюванні», відповідно до яких відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, що заподіяна працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у випадку його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, що перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійному захворюванні й пенсій у зв'язку із втратою годувальника, що вмер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійному захворюванні. Фонд виплачує страхові виплати й надає соціальні послуги певної категорії осіб при наявності необхідного переліку документів. Якщо потерпілим документи не передані у Фонд, він продовжує одержувати належні йому суми пенсій з Пенсійного фонду України, а між фондами надалі провадяться відповідні розрахунки. Відшкодування виплат по вищезгаданих пенсіях, призначеним раніше відділами соціального захисту населення й відділами пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України й виплаченими Пенсійним фондом України після 01.04.01р. відноситься до страхових виплат.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що основним юридичним фактом виникнення зобов’язань Фонду по здійсненню страхових виплат є наявність у Фонді документів, що підтверджують право застрахованого на страхові виплати. Більш того, відповідач зауважує на передбачений Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат.
В судовому засіданні 14.12.2007р. представником позивача подано заяву про відмову від адміністративного позову.
Частиною 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа.
Так, відповідно до частини 1 статті 51 зазначеного Кодексу, позивач має право відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
Пункт 2 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає закриття судом провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.
Враховуючи, що дії позивача не суперечать закону та не порушують чиїх-небудь прав, свобод чи інтересів, суд вважає можливим прийняти відмову Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим від позову та закрити провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини 1 статті 157, 158, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Провадження у справі №2-23/11379-2007А закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АРК шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження ухвали в п’ятиденний строк з дня проголошення ухвали, з подальшим поданням апеляційної скарги на ухвалу протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.