Справа № 6-7/11

                                                                  УХВАЛА

12.03.2011 року                                                                       м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:  

головуючого судді:          Васильєвої Т.Ю.,

при секретарі:           ТомінійВ.В.,

           за участі

           представника позивача Григоренко С.В.

           відповідача ОСОБА_2

           представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 –ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення Вінницького районного суду від 18.06.2010 року по цивільній справі № 2-1007/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

          ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про розстрочку виконання вищезазначеного рішення суду від 18.06.2010 року, а саме розстрочити повернення боргу рівними частинами по 2 353 грн. щомісяця до 10.06.2014 року.

          Дану заяву обґрунтовує тим, що всі відповідачі по справі перебувають в скрутному матеріальному становищі та не мають можливості виконати рішення суду, зокрема отримують невеликі доходи, відповідач ОСОБА_2 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, одна з яких є дитиною його дружини від першого шлюбу, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, відповідачка ОСОБА_3 є матір’ю ОСОБА_2 та стоїть на диспансерному обліку в лікарні та лікується амбулаторно, джерелом доходу має лише пенсію за віком, відповідач ОСОБА_5 отримує мінімальну заробітну плату та має на утриманні неповнолітню дитину.

          В судовому засіданні заявник ОСОБА_2 та його представник, що є також представником ОСОБА_3, заяву підтримали, просили її задовольнти.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила проти задоволення даної заяви з підстав, викладених в письмовому запереченні та долучених до матеріалів справи.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, про причини неявки не повідомив, жодної заяви про відкладення розгляду заяви не надав.

          Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

          Так, згідно рішення Вінницького районного суду від 18.06.2010 року з відповідачів по справі було солідарно стягнено кошти на загальну суму 136 660, 67 грн. як наслідок неналежного виконання відповідачем ОСОБА_2 взятих зобов’язань за кредитним договором, а іншими відповідачами –зобов’язань згідно договорів поруки.

Згідно ст. 373 ЦПК України, суд за наявності обставин, які утруднюють виконання рішення, у виняткових випадках за відповідною заявою може розстрочити виконання рішення суду.

З огляду на обґрунтування заяви суд не може визнати винятковими обставинами настання фінансової кризи та зменшення в зв’язку з цим доходів у відповідачів, оскільки при отриманні кредиту у валюті, згідно п. 1.1 кредитного договору (а.с. 12) позичальник взяв на себе ризики курсових коливань валюти та усвідомлював їх можливість. Крім цього умовами договору відповідач зобов’язався вчасно виконувати умови договору.

Також суд не може визнати винятковими обставинами наявність в відповідачів неповнолітніх дітей, оскільки такі обставини існували на час винесення рішення, та й на час взяття на себе відповідних зобов’язань відповідачі мали усвідомлювати даний факт.

Також суд не може визнати винятковими обставинами наявність відповідної хвороби матері відповідача ОСОБА_2, яка одночасно є співвідповідачем в справі, ОСОБА_3, оскільки наявні в справі довідки не свідчать про необхідність великих додаткових затрат на її лікування.

Матеріалами справи не доведено в судовому засіданні неможливість виконання рішення суду іншими способами, в тому числі відсутність у відповідачів майна, на яке може бути звернуто стягнення. А згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто в судовому засіданні відповідачами не доведено виникнення з часу винесення рішення виняткових обставин, які утруднюють виконання рішення, та свідчать про обґрунтованість розстрочки його виконання строком на понад три роки, а тому в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити.   

Крім цього, суд звертає увагу, що способом розстрочки виконання рішення суду, якого просить відповідач, банк фактично позбавляється права, гарантованого йому ч. 2 ст. 1050 ЦК України, вимагати дострокового повернення суми позики.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293, 373 ЦПК України, суд –

ухвалив:

          В задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення Вінницького районного суду від 18.06.2010 року по цивільній справі № 2-1007/2010 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: