Справа № 22-ц-417/11Головуючий у 1-й інстанції Томчук С.В.
Категорія - 2Доповідач - Жолудько Л.Д.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 березня 2011 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Жолудько Л.Д.
Суддів - Кузьми Р.М., Сташківа Б.І.
при секретарі - Юрдизі Н.Р.
з участю сторін - ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 ОСОБА_3, представника Шумської міської ради Могили О.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою скаргою ОСОБА_1 на рішення Шумського районного суду від 30 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Шумської міської ради, ОСОБА_1, КП “Шумське БТІ” про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням,
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Шумської міської ради, ОСОБА_1, КП “Шумське БТІ” про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням.
Рішенням Шумського районного суду від 30 листопада 2010 року визнано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 15 січня 2008 року КП “Шумське бюро технічної інвентаризації” ОСОБА_1 на чотирикімнатну жилу квартиру з коморою в підвальному приміщенні, що знаходиться у АДРЕСА_1, недійсним у частині визнання права власності на підвальне приміщення, що знаходиться під квартирою №1.
Зобов’язано ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні підвальним приміщенням ОСОБА_2 шляхом вивільнення підвального приміщення та демонтажу металевої огорожі.
Залишено підвальне приміщення, яке знаходиться під квартирою АДРЕСА_1 у спільному користуванні.
Додатковим рішенням Шумського районного суду від 21 січня 2011 року стягнуто із Шумської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати, а саме: 13,40 грн. сплаченого державного мита та 37 грн. інформаційно-технічного збору.
В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, та, крім того, дана справа підсудна окружному адміністративному суду Тернопільської області, оскільки відповідачем по справі є суб’єкт владних повноважень-Шумська міська рада.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені в ній. Крім того, пояснив, що комора площею 17,7 кв.м у підвальному приміщенні була передана йому безоплатно ще під час приватизації квартири у 1998 році. Позивач ОСОБА_2 має в цьому ж приміщенні іншу комору, якою користується і до якої має вхід. Будь-яких перешкод ОСОБА_2 у користуванні підвальним приміщенням, у якому знаходяться ці комори, він не чинить. Суд належним чином не з’ясував обставини справи і ухвалив необґрунтоване рішення.
Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнала і пояснила, що судом було повно і об’єктивно встановлені обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення. Її довіритель ОСОБА_2 має в підвальному приміщенні комору значно меншої площі, ніж ОСОБА_1, а тому хоче, щоб площа його комори була збільшена за рахунок площі комори відповідача.
Представник Шумської міської ради апеляційну скаргу визнав і пояснив, що він вважає, що рішення суду підлягає до скасування, оскільки суд не врахував, що кожна із сторін має окрему комору в підвальному приміщенні і окремі входи до цих комор і підвального приміщення. ОСОБА_1 не чинить ОСОБА_2 будь-яких перешкод у користуванні підвальним приміщенням, як місцем загального користування.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
Задовольняючи позов у частині визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане КП “Шумське бюро технічної інвентаризації” ОСОБА_1 на чотирикімнатну жилу квартиру з коморою в підвальному приміщенні, що знаходиться у АДРЕСА_1 у частині визнання права власності на підвальне приміщення, що знаходиться під квартирою №1., суд виходив з того, що одночасно з приватизацією квартир у багатоквартирних будинках власникам квартир одночасно передаються у власність безоплатно допоміжні приміщення, які окремо приватизації не підлягають, у зв’язку з чим міська рада не вправі була його зазначати у свідоцтві про право власності на квартиру.
Колегія вважає, що з таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим судом обставинам і вимогам закону.
Судом установлено, що на підставі розпорядження органу приватизації Шумської селищної ради за № 6 від 24.12.2007 року ОСОБА_1, 15 січня 2008 року було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії АБ №НОМЕР_1 і визнано його власником 1/6 чотирикімнатної квартири з коморою у підвальному приміщенні за адресою АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_2 став власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 14.12.2005 року на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ним і ОСОБА_5
Апеляційним судом установлено, що рішенням комісії по приватизації комунального майна при Шумській міській раді від 23.09.2009 року задоволено протест прокурора Шумського району від 14.09.2009 року і відмінено розпорядження органу приватизації за № 6 від 24.12.2007 року, на підставі якого ОСОБА_1. став співвласником згаданої квартири і підвального приміщення.
На підставі свідоцтва про право власності на житло від 28.06.1998 року ОСОБА_1 став співвласником квартири АДРЕСА_1 У технічному паспорті, який є додатком до згаданого свідоцтва, зазначено, що за цією квартирою закріплена комора в підвалі площею 17,7 кв.м.
Попередній власник квартири АДРЕСА_1 і ОСОБА_2 користувались окремою коморою в підвальному приміщенні з окремим входом.
Металева огорожа, споруджена ОСОБА_1, відокремлює комору в підвальному приміщенні, яка належить до його квартири, і не чинить перешкод у користуванні підвальним приміщенням.
Відповідно до вимог ч.2 ст.10 ЗУ “ Про приватизацію державного житлового фонду”, Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків і окремо приватизації не підлягають.
Виходячи із установлених судом обставин і вимог закону, суд обґрунтовано визнав недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_1 15.01.2008 року, у частині визнання права власності на підвальне приміщення, що знаходиться під квартирою № 1.
Разом з тим, зобов’язуючи відповідача ОСОБА_1 не чинити позивачеві ОСОБА_2 перешкод у користуванні підвальним приміщенням шляхом вивільнення підвального приміщення та демонтажу металевої огорожі, та залишаючи в спільному користуванні підвальне приміщення, яке знаходиться під квартирою АДРЕСА_1 суд не звернув увагу на те, що відповідач ОСОБА_1. має окрему комору в підвальному приміщенні площею 17,7 кв.м., закріплену за його квартирою, право власності на яку було ним набуто ще в 1998 році, тобто до набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 року по справі за № 1-2/2004.
Позивач ОСОБА_2 користується іншою коморою в цьому ж підвальному приміщенні.
Будь-які докази про спричинення відповідачем ОСОБА_1 перешкод ОСОБА_2 у користуванні підвальним приміщенням чи коморою в ньому, якою користується ОСОБА_2, у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, а встановлений судом факт спричинення відповідачем ОСОБА_1 перешкод ОСОБА_2 у користуванні підвальним приміщенням є недоведеним.
Наведене відповідно до вимог ст. 309,ч.1,пп.2,3 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині і ухвалення нового рішення, яким слід відмовити ОСОБА_2 в позові про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщенням, розташованим у будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу встановленої ОСОБА_1 перегородки.
Посилання апелянта на те, що даний спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, так як відповідачем є Шумська міська рада, колегія до уваги не приймає, оскільки в даному випадку предметом спору є не публічно-правовий спір , а індивідуальний спір про право, який відповідно до вимог ч.1 ст.15 ЦПК України має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
На підставі ст.ст.1,10 ЗУ “ Про приватизацію державного житлового фонду” та, керуючись ст.ст. 307,ч.1,п.3; 309,ч.1,пп.2,3; 313; 314; 316; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити.
Рішення Шумського районного суду від 30 листопада 2010 року змінити.
У частині зобов’язання ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні підвальним приміщенням ОСОБА_2 шляхом вивільнення підвального приміщення та демонтажу металевої огорожі та залишення підвального приміщення, яке знаходиться під квартирою АДРЕСА_1 у спільному користуванні рішення суду скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні підвальним приміщенням, розташованим у житловому будинку АДРЕСА_1 шляхом демонтажу встановленої ОСОБА_1 перегородки відмовити.
У решті рішення суду залишити без змін
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області Л.Д. Жолудько