СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року                                      м. Харків                            Справа № 922/2913/21

          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Барбашова С.В., суддя Попков Д.О.

за участю секретаря судового засідання Казакової О.В.

та представників сторін:

позивача –Горболис О.А.,

відповідача  – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву позивача (вх.№839 від 24.01.2022) про ухвалення додаткової постанови у справі №922/2913/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +",

м. Харків   

про стягнення 1560447,79 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Татойл" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +" (відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 1389774,34 грн.; пені у розмірі 83386,46 грн.; інфляційних втрат у розмірі 69353,19 грн.; 3% річних у розмірі 17933,80 грн.  за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки нафтопродуктів №ТА-ФЗ-24 від 21.01.2021.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 у справі №922/2913/21 позов задоволено.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 09.11.2021 у справі №922/2913/21 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№ 25934 від 04.11.2021). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 120000 грн.

Відповідач із вказаним рішенням та додатковим рішенням не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких просив ці рішення скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду позивач навів попередній розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, відповідно до якого, розмір таких витрат, які він очікує понести становить 70000 грн. (а.с.21  т.2).

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Постановою Східного апеляційного господарського суду 18.01.2021 у справі №922/2913/21 апеляційну скаргу відповідача  залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 25.10.2021 року у справі №922/2913/21 залишено без змін.

20.01.2022 (тобто в межах встановленого ч.8 ст.129 ГПК України строку)  позивач направив до Східного апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткової постанови, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 70000 грн.  До заяви додано докази на підтвердження розміру понесених витрат.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 заява позивача призначена до розгляду на 03.02.2022 о 10:00 год.

В судове засідання 03.02.2022 відповідач не з`явився.

Ухвала суду від 25.01.2022 направлялася на адресу відповідача, однак, поштове повідомлення не повернулося підприємством зв`язку.

Враховуючи обмежений строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи телефонограмою суду №001843 від 02.02.2022.

Заява про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в порядку ч.5 ст.126 ГПК України від відповідача не надходила.

Відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви відповідача, судова колегія вважає за можливе здійснювати його розгляд за відсутності представника  відповідача.

Розглянувши заяву відповідача про розподіл судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України  визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема,  витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1-4    статті 126 ГПК України    встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 5, 6  ст. 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.  Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене частиною 4 статті  129 ГПК України.

У частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19).

Так, відповідно до частини 5    статті 129 ГПК України    під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5   статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до    статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»    гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Дослідивши надані позивачем докази, судова колегія приймає до уваги наступне.

03.01.2020 між ТОВ "Татойл" (клієнт) та Адвокатським бюро “Стеценко та партнери” (адвокатське бюро) укладено договір №03/02 про надання правової допомоги (далі – договір, а.с.68 т.2).

Згідно п. 1.1 договору, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання відповідно до умов цього  договору надати клієнту юридичні послуги, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити такі послуги. Зміст, умови та вартість послуг адвокатського бюро зазначаються сторонами у додаткових угодах до договору.

Пунктом 3.3 договору було передбачено, що на підставі виставленого адвокатським бюро рахунку клієнт має сплатити вартість послуг наданих по кожному акту впродовж п`ятнадцяти робочих днів з дня підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг, але не раніше дня отримання рахунку на оплату. Оплата послуг адвокатського бюро може здійснюватися клієнтом, шляхом попередньої оплати. У випадку попередньої оплати клієнтом послуг адвокатського бюро, сума попередньої оплати автоматично зараховується до загальної вартості наданих адвокатським бюро у звітному місяці та/або подальших місяцях послуг.

01.07.2021 позивач та адвокатське бюро уклали додаткову угоду №3 до договору (а.с.72 т.2), у відповідності до умов п. 1.1 якої клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надати клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги щодо стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів, укладеного клієнтом з ТОВ "Брент +", що включає:

п.1.2 – представництво інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції: підготовка та подача до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу, підготовка та подача клопотань/заяв/пояснень, участь в судових засіданнях, надання інших послуг, необхідних для належного представництва інтересів клієнта.

Згідно п. 2 додаткової угоди № 3 від 01.07.2021 до договору, вартість послуг, що надаються адвокатським бюро встановлюється в наступному розмірі: за надання послуг згідно п.п.1.2 додаткової угоди - в розмірі 70000 грн. без ПДВ.

19.01.2022 року між позивачем та адвокатським бюро було складено акт приймання-передачі наданих послуг за договором №03/02 про надання правової допомоги від 03.01.2020 та додатковою угодою №3 від 01.07.2021, а також  додаток №1 до акту (опис послуг, наданих ТОВ "Татойл") (а.с.73, 74 т.1).

Згідно вказаного акту, адвокатським бюро були надані замовнику юридичні послуги відповідно до п.п. 1.2. п.1. додаткової угоди № 3 від 01.07.2021 та договору №03/02 про надання правової допомоги від 03.01.2020 за розгляд справи №922/2913/21 в Східному апеляційному господарському суді. Вартість послуг -70000 грн.

В додатку №1 до акту приймання-передачі наданих послуг наведено перелік послуг, наданих адвокатським бюро (а.с.74 т.2): підготовка та направлення клопотання про ознайомлення з матеріалам справи; ознайомлення з матеріалами справи; аналіз апеляційної скарги на рішення суду від 25.10.2021; аналіз апеляційної скарги на додаткове рішення суду від 09.11.2021; підготовка та направлення суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення суду від 25.10.2021; підготовка та направлення суду відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду від 09.11.2021;  підготовка та подача заяви про участь в судовому засіданні  в режимі відеоконференції; участь адвоката в судових засіданнях 18.01.2022.

Адвокатським бюро складено рахунок-фактуру № 220119 від 19.01.2022 на суму 70000 грн. (а.с.75 т.1).

При визначенні суми відшкодування, судова колегія виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N19336/04).

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі №905/1795/18.

Судова колегія приймає що уваги, що адвокати Адвокатського бюро “Стеценко та партнери” приймали участь в розгляді цієї справи в суді першої інстанції.

Участь цього ж адвоката у розгляді справи в суді першої інстанції (за що його послуги були оплачені окремо) свідчить про обізнаність з обставинами спірних правовідносин, що, істотно впливає на обсяг його послуг у межах їх повторного вивчення.

Судова колегія враховує, що незважаючи на ціну позову (1560447,79 грн.) справа №922/2913/21 за предметом та підставою позову є нескладною, обсяг наданих позивачем документів на підтвердження своїх вимог та заперечень є невеликим (договір з додатком, акт прийому-передачі товару, рахунок на оплату, 4 видаткові накладні, податкові накладні).

Апеляційна скарга на рішення суду складена на 3 арк. та за своїм змістом не містить значного обсягу нових доводів.

Відповідач ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження не надавав суду доказів по суті  спору.

Враховуючи наведене, представнику позивача зі статусом адвоката, який передбачає відповідну фахову підготовку, професійні знання, практичний досвід, об`єктивно не потребувалось багато часу для аналізу апеляційної скарги та складання відзиву на апеляційну  скаргу  на рішення суду.

Представництво адвокатом інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції не вимагало великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім того, судова колегія враховує, що фактично надані адвокатом послуги в суді апеляційної інстанції полягали у ознайомленні з матеріалами справи, підготовкою двох відзивів на апеляційні скарги (по 4 арк. кожен) та участь адвоката в двох судових засіданнях, які відбулись в один день – 18.01.2022.

Відповідно до   рішення Ради адвокатів Харківської області № 17 від 21.03.2018, якими затверджено рекомендовані ставки адвокатського гонорару, участь в апеляційному розгляді справи (господарське судочинство)  складає  від 6  000 грн. + 2  000 грн. (за другий та наступний судодень).

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 70000 грн., що не відповідає ринковим цінам на аналогічні послуги та є явно завищеним.

Заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), стягнення адвокатських витрат у заявленій  відповідачем сумі (70000 грн.) не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості та становить надмірний тягар для позивача.

Дослідивши надані докази щодо обсягу наданих послуг, їх обґрунтованість, розумність та відповідність ринковим цінам на аналогічні послуги, судова колегія дійшла висновку про те, що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом та заявлений до стягнення з відповідача, є завищеним, а справедливим і співмірним є зменшений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу- 35000 грн.

Враховуючи наведене, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 35000 грн.

Відповідно до п.3 ч.1  ст.244 ГПК України  додаткове рішення ухвалюється судом, за заявою учасників справи чи з власної ініціативи  якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки при прийнятті постанови Східного  апеляційного господарського суду від 18.01.2022 року судом не було здійснено розподіл судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви позивача та прийняття додаткової постанови у цій справі.

Керуючись ст.  129,  244  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву позивача про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу  задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брент +" (61082, м. Харків, пр-т Московський, 144, к. 206-1, ідентифікаційний код 41423131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Татойл" (03150, м. Київ, вул.В. Тютюнника, буд. 28-А, оф.322, ідентифікаційний номер 42804541) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 35000 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 07.02.2022р.

Головуючий суддя                                                                         О.Є. Медуниця  

Суддя                                                                                                С.В. Барбашова  

Суддя                                                                                                Д.О. Попков