ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/1370/21 р.

2/622/74/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2022 смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді - Квітки О.О.,

за участі секретаря - Попової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні у залі суду у смт Золочів Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

28 грудня 2021 року до Золочівського районного суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем ОСОБА_2 12 жовтня 2001 року, зареєстрований Лютівською сільською радою Золочівського району Харківської області, актовий запис № 5, не надавати сторонам строку для примирення; розгляд справи провести у спрощеному позовному провадженні без її участі; після розірвання шлюбу залишити її прізвище ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вони з відповідачем з 12.10.2001 перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого неповнолітніх дітей не мають. Підставою розірвання шлюбу зазначила, що з початку вересня 2021 вони з відповідачем проживають окремо, оскільки останнім часом між ними постійно виникали сварки та конфліктні ситуації через те, що кожен з них має різні погляди на сімейне життя і ведення спільного господарства. На прохання позивача розірвати шлюб в органах ДРАЦС відповідач ніяк не відреагував. На теперішній час сторони спільного господарства не ведуть. За таких обставин збереження шлюбу та проживання однією родиною неможливе. Спір про поділ майна наразі відсутній.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила розгляд справи провести у спрощеному позовному провадженні без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання також не з`явився, через канцелярію суду подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності. Позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечував.

У зв`язку з неявкою у судове засідання усіх учасників справи фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом не здійснюється відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

12 жовтня 2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, зареєстрований Лютіською сільською радою Золочівського району Харківської області, актовий запис № 5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 12.10.2001. Після реєстрації шлюбу подружжя обрало спільне прізвище - ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 749402 від 01.03.2021 ОСОБА_1 має другу групу інвалідності.

Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя, а згідно зі ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги інтереси малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхньої дитини, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Статтею 206 ЦПК України передбачена можливість визнання позову відповідачем. Так, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Оцінивши належність, достовірність, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що підстави, на які посилається позивач, наполягаючи на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, збереження сім`ї не можливо, шлюб фактично розпався та існує формально, позов підлягає задоволенню.

На підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю, а відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, визначеному КМУ.

Згідно зі ставками судового збору, встановленими ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01 січня 2021 року за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що наразі становить 908 грн.

Враховуючи, задоволення позову та той факт, що позивач звільнена від сплати судового збору як інвалід другої групи, судовий збір у розмірі 908,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 206, 264, 265, 274-279 ЦПК України,ст.105 ч.3,ст.ст.110-112,113 Сімейного кодексу України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрований 12 жовтня 2001 року Лютівською сільською радою Золочівського району Харківської області, актовий запис № 5, - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивача ОСОБА_1 залишити без змін - ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Згідно зі ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 ЦПК України.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 );

відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя О. О.Квітка