Справа № 646/577/22

№ провадження 1-кс/646/287/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2022                                                                                 м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м.Харкова - ОСОБА_1 ,

за участю прокурора – ОСОБА_2 ,

підозрюваного – ОСОБА_3

секретар судового засідання – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000132 від 03.02.2022 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні

ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Погранічноє Приморського краю Російської Федерації, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, який офіційно не працює, зареєстрований та фактично мешкає за адресою:  АДРЕСА_1 , раніше судимий: 1) 11.11.2011 Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 296 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 2) 04.05.2012 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 187, ст. 71 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі; 3) 10.12.2012 Червонозаводським районним судом м.Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1, 4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 4) 31.10.2016 Апеляційним судом Харківської області за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст.70 КК України до 3 років обмеження волі, 20.05.2019 звільнений умовно- достроково на невідбутий строк 6 місяців 21 день; 5) 02.08.2021 Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 6) 21.01.2022 Московським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

УСТАНОВИВ:

03 лютого 2022 року до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_2 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000132 від 03.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ ВП №1 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000132 від 03.02.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 03 лютого 2022 року близько 05 годині 00 хвилин невстановлена особа, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , заволоділа золотим ланцюжком, який належить ОСОБА_6 .

Під час досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_3 , який засуджений вироком Апеляційного суду Харківської області від 08 серпня 2016 року за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст.70 КК України до 3 років обмеження волі, 20 травня 2019 року звільнений умовно- достроково на невідбутий строк 6 місяців 21 день.

03 лютого 2022 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 03 лютого 2022 року близько 05 годині 00 хвилин, більш точний час не встановлений, перебуваючи біля будинку за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з корисливою метою, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, переліз через паркан, таким чином потрапив на територію вищевказаного домоволодіння, після чого через віконну раму, скління в якій відсутнє, проник у середину вищевказаного будинку, де підійшов до малознайомого йому ОСОБА_6 , який у той час спав у ліжку, та почав знімати з шиї останнього ланцюг зі сплаву золота 585 проби, вагою 10, 45 г, від чого ОСОБА_6 прокинувся, таким чином злочинні дії ОСОБА_3 були помічені. Однак, незважаючи на це, ОСОБА_3 різким рухом своєї руки зірвав з шиї ОСОБА_6 вищевказаний ланцюг, тим самим відкрито ним заволодів. Після чого, ігноруючи вимоги потерпілого ОСОБА_6 припинити протиправні дії та повернути належне йому майно, з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, у результаті чого заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду.

Слідчий зазначає, що вина ОСОБА_3 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:

- даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 ;

- даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7 ;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілого ОСОБА_6 ;

- даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_7 ;

- даними протоколу огляду місця події;

- даними протоколу огляду за участі ОСОБА_3 ;

- даними протоколу огляду предмета (ланцюжка);

- даними протоколу огляду електронних інформаційних систем;

- даними протоколу пред`явлення речей для впізнання;

- речовими доказами.

Слідчий стверджує про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи той факт, що ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання від чотирьох до восьми років позбавлення волі, що може спонукати підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Окрім того, підозрюваний не має стабільного джерела доходу та стійких соціальних зав`язків, на шлях виправлення ставати не бажає, оскільки, будучи раніше притягнутим до кримінальної відповідальності, знову підозрюється у вчиненні корисливого злочину проти власності, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, крім того, може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Прокурор ОСОБА_2 у судовому засіданні клопотання підтримала та просила його задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених саме п.п. 1, 2, 3, 5 ст.177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечував щодо клопотання, пояснивши, що визнає свою вину в обсязі пред`явленої йому підозри.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, включаючи Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за №12022221140000132 від 03.02.2022, у рамках якого було подано клопотання, вислухавши думку осіб, що беруть участь у кримінальному провадженні, приходжу такого висновку.

03 лютого 2022 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Підставою для звернення з даним клопотання стало те, що в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме - можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя вважає, що обґрунтованість підозри у скоєнні ОСОБА_3 кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, підтверджується зібраними на даний час доказами, а саме: даними заяви про вчинення кримінального, даними протоколу огляду місця події від 03 лютого 2022 року, даними протоколу огляду від 03 лютого 2022 року, даними протоколу огляду предмету від 03 лютого 2022 року, даними протоколу огляду електронних інформаційних систем від 03 лютого 2022 року, даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_6 від 03 лютого 2022 року, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 03 лютого 2022 року, даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 03 лютого 2022 року за участю потерпілого ОСОБА_6 , даними протоколу пред`явлення особи для впізнання від 03 лютого 2022 року за участю свідка ОСОБА_7 , даними протоколу пред`явлення речей для впізнання від 03 лютого 2022 року, даними постанови про визнання речових доказів та порядку їх зберігання від 03 лютого 2022 року, даними постанови про зміну попередньої кваліфікації кримінального правопорушення від 03 лютого 2022 року

У судовому засіданні стороною обвинувачення підтверджені ризики того, що ОСОБА_3 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки раніше він неодноразово судимий, будучи засудженим останній раз за злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та звільненим від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, знову підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності у період іспитового строку, за яке передбачене покарання у разі визнання його винуватим у виді позбавлення волі від чотирьох до восьми років, може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, офіційно не працює, не має джерела доходу та у нього відсутні соціально-стримуючи фактори, а також незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Одночасно з цим, слідчий суддя зауважує, що стороною обвинувачення у ході судового розгляду клопотання не доведений ризик знищення, сховання або спотворення будь-яких з речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так, слідчий суддя відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_3 , який хоча і має зареєстроване місце мешкання за адресою:  АДРЕСА_1 , однак офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу та будь-яких зв`язків з державою не має, не має міцних соціальних зв`язків, крім того, будучи останній раз засуджений вироком Московського районного суду м. Харкова від 21 січня 2022 року за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, знову підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у період іспитового строку, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину та за який передбачене покарання у разі визнання його винним у виді позбавленні волі строком від чотирьох до восьми років.

Отже, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини, визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, обґрунтованість підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені слідчим та прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.

Слідчий суддя, враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3 , а також відомості про особу підозрюваного в їх сукупності, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3 вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_3 , неодноразово судимий, будучи засудженим та звільненим від відбування покарання з іспитовим строком, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності у період іспитового строку, слідчий суддя приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 5 частини першої статті 177 КПК України.

Отже, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_3 слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом здоров`я слідчому судді не надано.

Нормами частини 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно ч. 3 ст. 183 КПК України суд вважає за доцільне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, що пов`язані з застосуванням запобіжних заходів, у розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень.

Всі інші питання – фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу – судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 183, 197 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 1 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022221140000132 від 03.02.2022 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Харківський слідчий ізолятор" на строк у межах строку досудового розслідування до 03 квітня 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_3 суму застави у розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень, яку можливо внести на відповідний депозитний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України в Харківській області.

Підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії відповідного запобіжного заходу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти - звільнити.

У разі внесення застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити письмово прокуратуру і слідчого суддю Червонозаводського районного суду м. Харкова.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_3 вважається таким, щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_3 - у той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали складений 07 лютого 2022 року.

Слідчий суддя                                                         ОСОБА_1