ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 712/585/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

суддівОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі судового засідання:ОСОБА_4

за участі :

прокурора:ОСОБА_5

підозрюваного:ОСОБА_6

захисника:ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 21 січня 2022 року про відмову у задоволенні клопотання про відсторонення від посади ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , учасником бойових дій, інвалідом, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та депутатом не являється, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -

в с т а н о в и в:

       У січні 2022 року слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Черкаси) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві ОСОБА_9 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про відсторонення від посади ОСОБА_6 .

       В обґрунтування клопотання зазначено, що 16 травня 2021 року співробітники сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_10 та ОСОБА_6 перевищили службові повноваження, застосовуючи при цьому фізичну силу та спеціальні засоби відносно громадянина ОСОБА_11 , зокрема, вказані співробітники поліції, без законних на те підстав здійснили фізичне затримання ОСОБА_11 , однак не склали протоколу затримання та не виконали інших дій, передбачених ст. 261 КУпАП України, таких як повідомлення про місце перебування затриманого його родичів та інформування про випадок затримання центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, чим порушили встановлений порядок адміністративного затримання, передбачений ст.ст. 260-262 КУпАП України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , згідно з наказом № 13о/с від 06 січня 2021 року тимчасово виконуючого обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області, призначений на посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області та має спеціальне звання капрал поліції.

Отже, ОСОБА_6 , обіймаючи посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, з моменту призначення на зазначену посаду був працівником правоохоронного органу, постійно здійснював функції представника влади, а тому відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою.

ОСОБА_6 , діючи спільно із ОСОБА_10 без попередньої змови між собою, всупереч вимогам ст.ст. З, 19, 28, 29, 64 Конституції України, ст.ст. 6, 7, 8, 29, 30, 31, 42, 43, 44, 46 Закону України «Про Національну поліцію», ст.ст. 260-261 КУпАП, маючи спеціальне звання, вчинив передбачене КК України суспільно небезпечне діяння, а саме грубо порушив встановлений порядок адміністративного затримання особи, чим вчинив дії, виконання яких дозволяється тільки з додержанням особливого порядку, за відсутності цих умов, при наступних обставинах.

Так, 16 травня 2021 року близько 13 години ОСОБА_6 спільно із поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області старшим сержантом поліції ОСОБА_10 , будучи одягненими у формений одяг, маючи при собі вогнепальну табельну зброю (ПМ), спеціальні засоби - кайданки та сльозогінний газ «Терен 4М», згідно з розстановою нарядів на 16 травня 2021 року, затвердженого 16 травня 2021 року, тимчасово виконуючого обов`язки начальника ВП № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, здійснювали патрулювання на території Черкаського району в складі екіпажу сектору реагування патрульної поліції, рухаючись на службовому автомобілі ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_1 на синьому фоні.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_11 оголошений у державний розшук без надання дозволу на затримання, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 помітили його у автомобілі «Хонда Акорд», номерний знак НОМЕР_2 , сірого кольору, який рухався по автодорозі в межах села Балаклія Черкаського району Черкаської області, і почали переслідувати зазначений транспортний засіб.

       Між селами Будки, Мале Старосілля, Балаклія та Костянтинівка Черкаського району Черкаської області ОСОБА_10 та ОСОБА_6 побачили автомобіль «Хонда Акорд», номерний знак НОМЕР_2 , який зупинився на узбіччі дороги в болоті та під`їхали до нього. Вийшовши із службового автомобіля, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 підбігли до зазначеного автомобіля «Хонда Акорд», із якого зі сторони водія вийшов ОСОБА_11

ОСОБА_10 та ОСОБА_6 відразу підбігли до ОСОБА_11 , та ОСОБА_6 наказав йому залишатися на місці, а також повідомив, що до нього буде застосовано зброю, направивши свою табельну зброю в сторону ОСОБА_11 .

У цей час ОСОБА_10 також направив в сторону ОСОБА_11 вогнепальну табельну зброю та наказав залишатися на місці, та підняти руки до гори.

Будучи розгубленим від таких раптових дій працівників поліції, ОСОБА_11 попрямував в напрямку службового автомобіля, звертаючись до працівників поліції з вимогою повідомити підстави їх дій, а також представитися та пред`явити посвідчення. Однак, законні вимоги ОСОБА_11 працівники поліції не виконали, при цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_6 продовжували направляти зброю в сторону ОСОБА_11 і наближатися до нього. Водночас, ОСОБА_10 привів свою табельну зброю у готовність до стрільби, дославши патрон у патронник свого пістолету, про що свідчив характерний звук замикання затвору.

Одночасно з метою фіксування дій працівників поліції, ОСОБА_11 почав застосовувати відеозйомку на належний йому мобільний телефон та запропонував їм поїхати разом із ними до відділення поліції, що зроблено не було.

Продовжуючи свої спільні дії, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 повідомили ОСОБА_11 , що він затриманий, та знову наказали залишатись на місці і завести руки за спину з метою надягнути кайданки, на що останній змушений був підкоритися і простягнув обидві руки, однак, ОСОБА_6 , надягнувши кайданки на ліву руку ОСОБА_11 , повідомив, що їх необхідно скріпити позаду спини, та силоміць, проти волі потерпілого, намагався завести обидві його руки за спину.

Однак, коли ОСОБА_11 почав відводити свою руку, ОСОБА_6 застосував до нього сльозогінний газ «Терен-4М» шляхом розпиляння в область обличчя, від чого ОСОБА_11 рефлекторно втратив рівновагу та відійшов у бік. ОСОБА_10 та ОСОБА_6 повторно наказали ОСОБА_11 залишатися на місці, та вкотре намагалися надягнути на його руки кайданки.

Побачивши, що працівники поліції не відреагували на його прохання, ОСОБА_11 почав відходити від службового автомобіля, але ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , продовжуючи тримати зброю у руках, повторно наказали йому залишатися на місці, та ОСОБА_10 вдруге застосував до ОСОБА_11 сльозогінний газ «Терен-4М», шляхом розпилювання в область обличчя.

Від вказаних дій ОСОБА_11 рефлекторно почав втрачати рівновагу та попрямував в сторону лісу з метою уникнення небезпечних для свого здоров`я дій з боку працівників поліції.

Пробігши невелику відстань в глиб лісу, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 наздогнали ОСОБА_11 та, збивши з ніг, повалили на землю. Подавляючи волю ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 поклали його у положення лежачи обличчям до землі і завели обидві руки за спину, та ОСОБА_6 застосував спеціальний засіб обмеження рухомості - кайданки на обидві руки.

Тоді ОСОБА_10 відвів ОСОБА_11 до службового автомобіля, де ОСОБА_6 звільнив його ліву руку із браслету кайданок, і пристебнув кайданки на правій руці до металевої конструкції із проблисковими маячками службового автомобіля. ОСОБА_11 , будучи змушеним підкорятися вказівкам працівникам поліції, перебував у такому положенні в кайданках біля службового автомобіля близько 2 годин. Після приїзду слідчо-оперативної групи ОСОБА_11 був звільнений від кайданок.

Внаслідок умисних противоправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_10 потерпілому ОСОБА_11 спричинено тілесні ушкодження у вигляді опіку рогівки лівого ока та синців лівої та правої верхніх кінцівок, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Після звільнення від кайданок, ОСОБА_11 звертав увагу ОСОБА_6 та ОСОБА_10 про необхідність складення протоколу затримання, забезпечення йому адвоката та повідомлення родичів про його затримання, однак його прохання працівниками поліції не були виконані.

Таким чином, всупереч встановленому порядку адміністративного затримання, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 не вчинили дій, які в силу вимог ч. 1 ст. 261 КУпАП України зобов`язані були вчинити, а саме не склали протокол про адміністративне затримання ОСОБА_11 16 травня 2021 року, в якому повинні зазначатися дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу затриманого, час і мотиви затримання.

Окрім цього, в порушення вимог ч. 2 ст. 261 КУпАП України, відповідно до яких, про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, ОСОБА_10 та ОСОБА_6 вказані вимоги КУпАП України проігнорували.

Поряд з цим, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 в порушення вимог ч. 3 ст. 261 КУпАП України про випадок адміністративного затримання ОСОБА_11 16 травня 2021 року не проінформували центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Таким чином, своїми діями, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 грубо порушили встановлений порядок адміністративного затримання особи, проігнорували вимоги КУпАП України щодо належної реалізації заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, чим вчинили дії, виконання яких дозволяється тільки з додержанням особливого порядку, за відсутності цих умов.

19 січня 2022 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України - перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням зброї, спеціальних засобів за відсутності ознак катування, вчиненого групою осіб, без попередньої змови між собою.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

У клопотанні також зазначено, що на даний час є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді: 1) знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, а саме оригінал журналу обліку доставлених осіб, які вчинили адміністративні правопорушення тощо, та мають відношення до вчинення останнім кримінального правопорушення; 2) незаконними засобами впливатиме на потерпілого, свідків, експертів та інших учасників кримінального провадження, у тому числі інших підозрюваних, які працюють разом з ним. А тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 матиме можливість впливу на вказаних вище осіб; 3) протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Органом слідства також було зазначено, що при вирішенні питання про відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади, слід враховувати посаду, яку обіймає останній, внаслідок чого, дії ОСОБА_6 , як працівника правоохоронного органу, в очах громадськості дискредитують діяльність Національної поліції України зокрема та правоохоронних органів в цілому, підривають авторитет та довіру до працівників правоохоронних органів, що сприяє формуванню негативної суспільної думки щодо діяльності правоохоронних органів України та усієї гілки виконавчої влади України, що у свою чергу підриває авторитет держави.

На підставі викладеного, слідчий просив відсторонити підозрюваного ОСОБА_6 від посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області строком на два місяці.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2022 року у задоволенні клопотання про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_6 відмовлено.

Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, що слідчим та прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що відсторонення від посади підозрюваного необхідне для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2022 року, прокурор ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість вказаної ухвали, просила її скасувати та ухвалити нову, якою задовольнити клопотання про відсторонення ОСОБА_6 від посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказує, що при вирішенні питання про відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади, судом не враховано: обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме грубе порушення прав людини; що дії останнього, як працівника правоохоронного органу, в очах громадськості дискредитують діяльність Національної поліції України зокрема та правоохоронних органів в цілому; що підозрюваний притягується до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення як посадової особи у сфері службової діяльності у зв`язку із виконанням службових повноважень.

Апелянтом також зазначено, що на даний час є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді: 1) знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, а саме: речі і документи, що знаходяться за місцем роботи підозрюваного, зокрема, оригінал журналу обліку доставлених осіб, які вчинили адміністративні правопорушення тощо, та мають відношення до вчинення останнім кримінального правопорушення; 2) незаконними засобами впливатиме на потерпілого, свідків, експертів, у тому числі, які працюють разом з ним, а тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 матиме можливість впливу на вказаних вище осіб; 3) протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців.

Частиною 2 ст. 155 КПК України встановлено, що у клопотанні про відсторонення від посади, зокрема зазначаються: виклад обставин, що дають достатні підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини; виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного сприяло вчиненню кримінального правопорушення; виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

За положеннями ч. 2 ст. 157 КПК України при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати такі обставини: правову підставу для відсторонення від посади; достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; наслідки відсторонення від посади для інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Судом встановлено, що третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Черкаси) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Києві проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 62021100030000060, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України. (а.с. 12-13).

19 січня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України, а саме: перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, що супроводжувалися насильством, застосуванням зброї, спеціальних засобів за відсутності ознак катування, вчиненого групою осіб, без попередньої змови між собою (а.с. 60-68).

Санкція частини 2 статті 365 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

Отже, враховуючи частину 5 статті 12 КК України, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Обґрунтовуючи постановлене рішення, слідчий суддя не знайшов підстав для відсторонення ОСОБА_6 від займаної посади, оскільки прокурором не надано достатнього обґрунтування, що незастосування відсторонення від посади призведе до негативних дій з боку підозрюваного.

З такими висновками погоджується й суд апеляційної інстанції.

Так, із матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимий (а.с. 37 на звороті, 81, 82).

Не відповідають матеріалам справи доводи сторони обвинувачення про необхідність відсторонення ОСОБА_6 від посади для запобігання протиправній поведінці підозрюваного, який, перебуваючи на посаді, матиме реальну можливість знищити чи підробити речі і документи, які мають істотне значення для досудового розслідування, зокрема, оригінал журналу обліку доставлених осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, а також здійснювати незаконний вплив на потерпілого, експертів, свідків, у тому числі, які працюють разом з ним, оскільки дане кримінальне провадження відкрито 17 серпня 2021 року, і підозрюваний весь цей час перебував на вказаній посаді, а тому мав можливість вчинити ті дії про, які зазначає орган слідства, однак, ні в клопотанні, ні в апеляційній скарзі прокурором не наведено конкретних фактів, які б підтверджували таку поведінку підозрюваного або намір останнього вчинити такі дії.

Зазначена обставина також вказує на те, що орган слідства мав достатньо часу для вилучення журналу обліку доставлених осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, який, як зазначено в клопотанні та апеляційній скарзі, має суттєве значення для досудового розслідування. При цьому, у матеріалах справи відсутні доводи, в який спосіб підозрюваний має доступ до вказаного документа, та спосіб його знищення чи підроблення.

Також, прокурором не обґрунтовано, яким чином відсторонення ОСОБА_6 від посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області унеможливить вплив останнього на потерпілого, експертів, свідків у цьому провадженні, що, у свою чергу, перешкоджатиме встановленню істини, враховуючи дату відкриття даного кримінального провадження, і перебування підозрюваним протягом цього часу на займаній посаді, що свідчить про достатню можливість для ОСОБА_6 зібрати всю необхідну інформацію про зазначених вище осіб, у тому числі, їх адреси проживання та номери телефонів.

Апеляційний суд зазначає, що запобігти ризикам, вказаним стороною обвинувачення у клопотанні та апеляційній скарзі, можливо шляхом обрання запобіжного заходу, зокрема, покладення обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а не шляхом відсторонення від займаної посади.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України суд під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду.

Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення, відповідних ризиків процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - сторону обвинувачення.

Відтак, суд здійснює перегляд клопотання на підставі тих доказів, які йому надані. При цьому жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх в судовому засіданні.

Крім того, суд звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

За таких обставин, апеляційний суд доходить до висновку про безпідставність доводів прокурора щодо достатності підстав вважати, що такий захід, як відсторонення від посади, попередить дії підозрюваного щодо: незаконного впливу на потерпілого, свідків, експертів; зміни чи підробки речей і документів; протиправного перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Органом досудового розслідування також не доведено, що без відсторонення підозрюваного від займаної посади неможливо забезпечити, повне та неупереджене досудове розслідування, і такі потреби досудове розслідування виправдовують обмеження права, гарантованого ст. 43 Конституції України.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.

З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 154, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_8 – залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 січня 2022 року – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді