Ухвала

04 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 208/4998/16

провадження № 61-1852ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на

заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа - Служба у справах дітей Кам`янської міської ради про примусове виселення з житлового приміщення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на

заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року в указаній справі. Дана касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень.

У клопотанні, яке містить касаційна скарга, заявник просить поновити йому строк на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції отримано засобами поштового зв`язку лише 21 січня 2022 року. На підтвердження вказаного надано письмові докази.

Зважаючи на конкретні обставини, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею

389 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржене з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскарженому судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому, у разі подання касаційної скарги на підставі пунктів 1, 2 та

3 частини другої статті 389 ЦПК України слід зазначити, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судом апеляційної інстанції або відсутній висновок Верховного Суду, чи від висновку щодо застосування якої норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, необхідно відступити.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Касаційна скарга АТ «Альфа-Банк»не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У касаційній скарзі заявник посилається на постанови Верховного Суду, проте не зазначає, щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах не був врахований судом апеляційної інстанції висновок Верховного Суду. Натомість обґрунтування касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів у справі.

Посилання заявника у касаційній скарзі на правові висновки, які викладені у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року, в якій, на його думку, викладено висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах, не є підставою касаційного оскарження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої

статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги з її копіями та доданими до неї матеріалами відповідно до кількості учасників справи, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) касаційного оскарження судових рішень.

Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті

392 ЦПК України заявником сплачено судовий збір у меншому розмірі, ніж це встановлено законодавством.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Зважаючи на те, що позовну заяву подано у серпні 2016 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня

2016 року.

Станом на 01 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати становив

1 378 грн.

Заявником за подання касаційної скарги сплачено 2 067 грн судового збору. Проте, необхідний розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 2 756 грн (1 378 * 200%).

Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має доплатити 689 грн судового збору або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у

м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Поновити Акціонерному товариству «Альфа-Банк» строк на касаційне оскарження заочного рішення Заводського районного суду

м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року.

Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на заочне рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 грудня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.

В залежності від виконання цієї ухвали настають наслідки, передбачені Законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. С. Ткачук