Справа №:755/426/22

Провадження №: 1-кс/755/394/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       "05" лютого 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді         ОСОБА_1 ,

секретаря         ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, працюючого не офіційного зі слів майстром на станції техогляду, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимого, -

в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100040003634 від 15.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю сторін провадження:

прокурора                                 ОСОБА_5 ,        

захисника                                 ОСОБА_6 ,

підозрюваного                         ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 за погодженням з прокурором Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного ОСОБА_4 , враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Клопотання мотивоване тим, що 04 лютого 2022 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, перебували за адресою: АДРЕСА_2 , де реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на незаконне викрадення чужого майна, обрали об`єктом свого злочинного умислу майно з квартири АДРЕСА_3 , що розташована на дев`ятому поверсі вказаного будинку.

Реалізуючи свої злочинні наміри та діючи згідно розподілених ролей, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , шляхом використання заздалегідь заготовлених засобів відмикання замків, проникли до квартири АДРЕСА_4 .

В цей час, ОСОБА_12 перебуваючи в автомобілі марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 та ОСОБА_8 , перебуваючи в автомобілі марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_2 , залишились неподалік від входу до приміщення під`їзду вище вказаного будинку, спостерігаючи за навколишньою обстановкою, щоб попередити ОСОБА_13 , ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у разі виникнення можливості викриття їх злочинних дій.

В подальшому, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , переконавшись, що сторонні особи за їх діями не спостерігають, діючи спільно з заздалегідь розробленого плану, умисно, з метою незаконного збагачення, скориставшись сприятливою навколишньою обстановкою, таємно викрали з квартири АДРЕСА_4 , майно, що належить потерпілому ОСОБА_14 , а саме: фрейзер для зняття манікюру, вартістю 1000 гривень; грошові кошти в сумі 350 гривень; грошові кошти в сумі 1500 доларів США; фотоапарат цифровий марки «Olympus»- вартістю 1000 гривень, павербанк «Energizer», вартістю 1500 гривень, павербанк синьо-білого кольору, вартістю 1000 грн., мобільний телефон маки «ZTE», вартістю 5000 гривень, одна купюра молдавського грошового обліку, номіналом один «Iei», парфуми чоловічі ТМ «EXTIVE», вартістю 500 гривень, парфуми чоловічі ТМ «SOFEVER», вартістю 700 гривень, парфуми чоловічі ТМ «GIORDANI», вартістю 600 гривень, парфуми жіночі ТМ «ECLAT», вартістю 500 гривень, чорний гаманець шкіряний, вартістю 1000 гривень, в якому перебувало 40 гривень.

Після чого, ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з використанням автомобілів марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 та «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_2 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.

Однак в подальшому, маючи реальну можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, в ході переслідування були затримані співробітниками поліції за адресою: м. Київ, вул. Червонопільська, 3-А.

Вказав, що вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню матеріалами, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протокол допиту потерпілого ОСОБА_14 , протоколом ОМП від 04.02.2022, протоколами обшуків транспортних засобів 04.02.2022, протоколами допиту свідків, протокол особистого обшуку в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК, іншими матеріалами кримінального провадження.

Зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років; впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки в ході проведення обшуків були залучені поняті та підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки не має стабільного джерела прибутку та свої матеріальні потреби намагається задовольнити злочинним шляхом, що й стало причиною вчинення ним вказаного злочину.

Крім того, необхідно зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, доводять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, повторно, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соціальний статус.

Захисник підозрюваного заперечив проти задоволення клопотання слідчого та просив відмовити у задоволенні клопотання. Також просив застосувати відносно ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту, зазначивши про недоведеність органом досудового розслідування наявності ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника.

За таких обставин, слідчий суддя заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення питання застосування заходу забезпечення кримінального провадження, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

При цьому, відповідно до ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

До клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

В цьому випадку, вимоги ст. 132 КПК України, заявником дотримано, а тому слідчий суддя вважає за можливе перейти до питання оцінки обставин вказаних стороною обвинувачення, як передумовою, яка слугує для застосування такого типу заходу забезпечення кримінального провадження з урахуванням наступного.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України слідчий суддя, суд крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризують особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 12 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).

Як вбачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність його застосування слідчий, прокурор обґрунтовують тим, що підозрюваний об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим останній будучи обізнаним з мірою покарання за вчинені діяння може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

В ході судового розгляду встановлено, що органами досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за обставин викладених у підозрі.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування у ході якого 05.02.2022 року, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та 05.02.2022 року подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрюваного встановлено такі відомості: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпро, Дніпропетровської області, громадянин України, українець, працюючий не офіційно зі слів майстром на станції техогляду, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий.

Підозрюваний, на час вирішення даного питання, за своїм віком і станом здоров`я не має специфічних особливостей стану здоров`я, не має міцних соціальних зв`язків.

А тому, слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують їх з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.

Також, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, однак у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Поряд з цим, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі визначені п.п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає, що вони у своїй сукупності, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків, репутація; майновий стан; розмір майнової шкоди, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, вказують на те, що обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України є дійсними, в цей період, що, у світлі норм кримінального процесуального законодавства України, свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, на цій стадії провадження слідчий суддя не вправі перевіряти докази з точки зору їх належності та допустимості, а лише встановлює наскільки їх сукупність є достатньою вважати про ймовірну причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень.

Дані визначені п.п. 1-3 ч. 3 ст. 132 КПК України є дійсними так, як було встановлено наявність передумов регламентованих п. 3 ч. 1 ст. 194 того ж Кодексу.

Таке обмеження права ОСОБА_4 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, вважає, що клопотання заявника підлягає задоволенню, як обґрунтоване.

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень 00 копійок, та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Визначення розміру застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що просив у своєму клопотанні слідчий не знайшло свого обґрунтування в ході розгляду клопотання слідчим суддею.

Доводи сторони захисту щодо обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя вважає необґрунтованими, оскільки місце реєстрації та місце проживання підозрюваного, а саме за адресою: АДРЕСА_1 не збігається з місцем проведення досудового розслідування. Крім того, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України, які є доведеними, як і мінімальний розмір застави.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100040003634 від 15.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – задовольнити.

Клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_6  про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, а саме домашнього арешту - залишити без задоволення.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», строком на 60 днів з моменту його фактичного затримання 04.02.2022 року до 04.04.2022 року, включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 198 480 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора чи суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із місця проживання, а саме АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, за виключенням відвідування медичних установ;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

- здати при наявності на зберігання слідчому у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити 2 місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручити прокурору, підозрюваному та захиснику негайно після її оголошення та довести до відома виконавців.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали – 08.02.2022 року о 17 год. 30 хв.

Слідчий суддя: