Справа № 426/3708/21

РІШЕННЯ

іменем України

08 лютого 2022 року

Сватівський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Просіної Я.В.

за участю секретаря судового засідання Горшкової Г.О.,

розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

До Сватівського районного суду Луганської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якої вказано, що в грудні позивач не змогла отримати пенсію. В пенсійних органах їй повідомили, що наявна постанова про стягнення на пенсію боржника від 14.07.2021 року,виданої приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським В.Ю. Зі змісту вищевказаної постанови, позивач дізналася, що виконавчим написом № 36650, який вчинено 12.05.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., стягнуто з неї на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованості у розмірі 2294, 78 грн. З ТОВ «Фінпром маркет» позивач жодних правовідносин не мала, оскільки кредитних договорів із ним не укладала та жодних вимог про наявність боргу перед кредитором не отримувала. Жодних кредитних договорів з ПАТ «Дельта Банк» не укладала, крім того такого кредитора не існує. Також, позивач не отримувала від приватного нотаріуса повідомлень стосовно звернення ТОВ «Фінпром маркет» за виконавчим написом. Вважає, що виконавчий напис вчинено з грубим порушенням вимог законодавства, оскільки нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №36650, вчинений 12 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованості в розмірі 2294, 78 гривень та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 20 грудня 2021 року заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволена, зупинене стягнення у виконавчому провадженні ВП № 65954364, яке проводиться на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 12.05.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 36650.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала у повному обсязі.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» уповноваженого представника до суду не направили, надіславши на адресу суду заяву, з якої вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнають в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення з ТОВ «Фінпром маркет» на користь позивача 50 відсотків судового збору за подання позовної заяви до суду та 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання до суду заяви про забезпечення доказів (а.с. 47).

Третя особа - Приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович у судове засідання не з`явився, викликався до суду шляхом надсилання за адресою провадження ним діяльності судових повісток. Причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні матеріали справи, надані докази, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

12 травня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 36650, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» заборгованості за кредитним договором № 004-12047-241212 від 24 грудня 2012 року, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк», правонаступником якого на підставі Договору факторингу № 408/К від 27 квітня 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», правонаступником якого на підставі Договору факторингу № 1/Д від 15 жовтня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», правонаступником якого на підставі Договору факторингу № 18102020-ФК від 18 жовтня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», грошових коштів у загальній сумі 2294, 78 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 2241, 54 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами - 3, 24 грн. та плати за вчинення виконавчого напису - 50 грн. за період з 26.04.2018 по 12.05.2021 (а.с. 55).

14.07.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Луганської області Лиманським В.Ю. було відкрито виконавче провадження № 65954364, яке проводиться на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. від 12.05.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за номером 36650 (а.с. 10).

На час звернення стягнення на пенсію ОСОБА_1 документи виконавчого провадження або їх копії позивачу вручено не було. Інформації про отримання позивачем повідомлення про вчинення виконавчого напису матеріали справи не містять.

Правовідносини, які виникли між сторонами врегульовані Законом України «Про нотаріат» та Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (надалі - «Порядок вчинення нотаріальних дій», «Порядок»).

Так, згідно статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис вчинено щодо стягнення заборгованості за період з 26.04.2018 по 12.05.2021, у сумі грошових коштів у загальній сумі 2294, 78 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 2241, 54 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами - 3, 24 грн. та плати за вчинення виконавчого напису - 50 грн. за період з 26.04.2018 по 12.05.2021 (а.с. 53).

Так, згідно п. 3.1 Глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Вчиняючи спірний виконавчий напис у справі що переглядається нотаріусом не було дотримано вимог вчинення виконавчого напису, оскільки він вчинений без отримання відомостей про одержання ОСОБА_1 письмової вимоги про добровільне усунення порушень.

Вказані норми п.п. 2.3, 3.1 Глави 16 Порядку забезпечують дотримання прав боржників мати змогу до вчинення виконавчого напису подати свої можливі заперечення, а також - забезпечення вчинення виконавчого напису в межах загального трирічного строку позовної давності. Однак ТОВ «Фінпром маркет» не надано повідомлення про отримання ОСОБА_1 письмової вимоги, також не надано такого підтвердження і до суду, а тому підстав вважати, що позивач була повідомлена про наявність заборгованості не має.

Суд звертає увагу на те, що повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу.

За таких обставин вважати, що відсутні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню не можна, оскільки між сторонами існує спір щодо суми заборгованості.

З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконання та 50 відсотків сплаченого судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, а 50 відсотків сплаченого позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви та заяви про забезпечення позову - підлягають поверненню позивачу з державного бюджету.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 200, 259, 263-268, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Луганської області Лиманський Владислав Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню- задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №36650, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем від 12 травня 2021 року про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет» (код 43311346) з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованості в розмірі 2294, 78 гривень.

Стягнути з ТОВ "Фінпром Маркет", місце знаходження: вул. Стельмаха, 9А, офіс, 204, м. Ірпінь, Київська область на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок, що складає 50 відсотків сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви та 227 (двісті двадцять сім) гривень 00 копійок, що складає 50 відсотків сплаченого судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Повернути ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , з державного бюджету 454 (чотириста п`ятдесят чотири ) гривні 00 копійок, що складає 50 відсотків сплаченого судового збору за подання до суду позовної заяви та 227 (двісті двадцять сім) гривень 00 копійок, що складає 50 відсотків сплаченого судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову.

Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Я.В.Просіна