Справа № 2-742/2011 р.                                                                                                                           

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 01 березня 2011 року                                                                     м. Запоріжжя   

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Польській В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання пунктів кредитного договору недійсним, -   

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», в якому просить суд визнати недійсними п 5.2.12. та п. 6.8. кредитного договору № 01-09 кф від 26.06.2009 року, зазначивши, що  вказані  частини договору  суперечать вимогам законодавства,  а саме кредитний договір є двостороннім правочином, тому він не може покладати зобов’язання третьої сторони по направленню грошових коштів в розмірі не менше 50 % орендної плати від здачі в оренду будівлі культурно-офісного центру, яка належить ТОВ «СМУ-4 Запоріжінвестбуд».  Крім того, в договорі не зазначена адреса будівлі, з оренди якої повинні були направлятися грошові кошти.   

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позові.   

Представник відповідача проти позову заперечує, надавши письмові заперечення на позов, відповідно до яких, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.   

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.   

Судом встановлено, що 26 червня 2009 року між Позивачем та Банком був укладений кредитний договір № 01-09 кф, за умовами якого Банк зобов’язався надати Позивачу кредит в сумі 10 000 000,00 грн. За користування кредитом відповідно до умов кредитного договору (п.2.1.) встановлена процентна ставка у розмірі 26 % річних. За кожний місяць виконання Позичальником п. 5.2.12. кредитного договору, але не раніше 01.10.2009 року встановлюється процентна ставка в розмірі 22 % річних. В разі невиконання Позичальником п. 5.2.12. кредитного договору процентна ставка встановлюється та/або залишається в розмірі 26 % річних.

Пунктом 5.2.12. кредитного договору встановлено, що Позичальник зобов’язується до 01 жовтня 2009 року направляти грошові потоки на рахунки, відкриті в Банку, в розмірі не менше 50 % орендної плати від здачі в оренду будівлі культурно-офісного центру, але не менше суми щомісячного платежу по кредиту та процентами згідно з кредитним договором.  

Пунктом 6.8. кредитного договору передбачено, що за невиконання зобов’язань, передбачених п. 5.2.12 кредитного договору Позичальник сплачує штраф в розмірі 10 000,00 грн. за кожен місяць невиконання.

Відповідно до пункту 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.     

Статтею 627 вказаного ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.    

В забезпечення зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором, між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «СМУ-4 Запоріжінвестбуд»був укладений Іпотечний договір з застереженням про задоволення вимог Іпотекодержателя № 06-09 іф від 26.06.2009 року, предметом іпотеки за яким є будівля культурно-офісного центру літ. А-3, загальною площею 1 508, 5 кв.м., розташована за адресою: АДРЕСА_1 в. (п. 1.2. Іпотечного договору). Відповідно до  п 2.1. Іпотечного договору Іпотекодавець засвідчив, що Предмет іпотеки переданий в оренду відповідно до договору оренди  № б/н від 01 грудня 2008 року, укладеного з ТОВ «Запоріжземпроект».  Відповідно до договору оренди об’єкта нерухомості б/н від 01.12.2008 року, укладеного між ТОВ «СМУ-4 Запоріжінвестбуд»та ТОВ «Запоріжземпроект», предметом договору оренди є будівля культурно-офісного центру за адресою м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 131-в.  

          Відповідно до Статуту ТОВ «СМУ-4 Запоріжінвестбуд», затвердженого протоколом № 1-07 від 03.09.2007 року загальних зборів учасників, єдиним учасником (засновником) товариства, що володіє 100% Статутного капіталу товариства та директором Товариства є позивач ОСОБА_1 Відповідно до п. 8.1. Статуту ТОВ «СМУ-4 Запоріжінвестбуд»органами управління та контролю товариства є: Загальні збори Учасників –вищий орган товариства та Директор –виконавчий орган. Згідно з п. 8.11 Статуту Директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції Загальних зборів. Пунктом 8.12 Статуту встановлені повноваження Директора товариства, в тому числі розпорядження всім майном товариства.       

          Крім того, при отриманні кредиту ОСОБА_1 в заяві-анкеті позичальника на отримання кредиту (п. 14) зазначив майно, яке є джерелом погашення кредитної заборгованості, в тому числі будівлю культурно-офісного центру за адресою: АДРЕСА_1 в. Таким чином, Позивач  підтвердив своє право розпорядження зазначеним майном.      

          Крім того, Позивачем, як власником ТОВ «СМУ-4 Запоріжінвестбуд»виконувались умови п. 5.2.12 Кредитного договору, що підтверджується довідкою про рух грошових коштів за період з 01.10.2009 р. по 16.12.2010 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.   

Принцип свободи договору передбачає, як це закріплено у ст. 627 ЦК України, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі у контрагентів та визначенні умов договору тощо.   

Свобода договору полягає у вільному виявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб і відповідати їхній внутрішній волі.   

Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.   

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.   

В даному випадку було взаємне волевиявлення сторін на укладення кредитного договору саме на таких умовах.    

Позивач, заявляючи позовні вимоги про визнання пунктів кредитного договору № 01-09 кф від 26.06.2009 року, недійсними, вважає, що він укладений з порушенням вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України та їх зміст суперечить ст.ст. 317, 509, 626 Цивільному Кодексу України.          

Виходячи з положень ст. 215 ЦК України та згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного  Суду України в п. 7 постанови № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.     

Такими підставами є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою ст. 203 ЦК України.   

Отже, підставою недійсності правочину за ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України є суперечність саме змісту правочину нормам ЦК України, іншим актам цивільного  законодавства, а також моральним засадам суспільства з огляду на те, що змістом правочину є відповідні його виду умови.    

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсними п. 5.2.12. та п. 6.8.  кредитного договору № 01-09 кф від 26.06.2009 року  є необґрунтованими, безпідставними, та не підлягають задоволенню.   

На підставі ст.ст. 626, 627 ЦК України, керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд, -   

В И  Р І Ш И В :

           Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» про визнання п. 5.2.12 та п. 6.8. Кредитного договору № 01-09 кф від 26.06.2009 року, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»   - залишити без задоволення.   

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.   

 Суддя                                                                                                                          Рибалко Н.І.