ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.03.2011 р. Справа №18/147/11
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", вул.Володимирська, 5Б, м.Київ, 01025
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер", вул. Чапаєва, б.75, м.Кременчук, Полтавська область,39617
про стягнення 203,20грн.
Суддя Кльопов І.Г.
Представники:
від позивача: Губенко І.В., дор. №4 від 01.01.2011р.
від відповідача: не з"явився
СУТЬ СПРАВИ: Розглядається позовна заява приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" заборгованості у розмірі 203,20грн.
Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем при розрахунку частки страхового відшкодування не була врахована франшиза, встановлена ковер-нотом № 325/62/Пр в розмірі 222,20грн.; позивачем невірно розрахована сума боргу.
В судовому засіданні 10.03.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
04.01.2007p. між закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Україна” (позивач) та закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Партнер” (відповідач) було укладено Договір №2007/05-ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії); (далі - Договір перестрахування).
Згідно з витягу з протоколу №41 від 29.04.2010 року чергових загальних зборів закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" в зв’язку із приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність із Законом України “Про акціонерні товариства” змінено найменування Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Україна” на приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна". Зазначені зміни зареєстровані державним реєстратором у встановленому порядку, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до витягу зі Статуту Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" останнє є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер". Зазначені зміни зареєстровані державним реєстратором у встановленому порядку, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" від 18.03.2010р.
Отже, позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна", а відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Партнер" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" за всіма правами та обов’язками, що виникають з Договору №2007/05-ФП про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) від 04.01.2007 p.
За п. 1.1 Договору перестрахування предметом договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) сторонами на факультативній (необов’язковій) основі по договорам факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права й обов’язки сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії).
Відповідно до пункту 1.2. Договору перестрахування, на підставі цього договору його сторони (позивач і відповідач) укладають конкретні договори перестрахування (ковер-нот) окремо по кожному ризику, або по групі ризиків. Кожний ковер-нот не залежить від умов будь-якого іншого ковер-ноту, укладеного сторонами. Передані в перестрахування ризики вважаються перестрахованими на умовах страховика, якщо інше не передбачено ковер-нотом.
Пунктом 4.1. Договору перестрахування визначено, що під відповідальністю перестраховика (перестрахувальною відповідальністю, перестрахувальним захистом) розуміється обов’язок перестраховика виплатити страхове відшкодування в частині, обумовленій конкретним договором перестрахування при настанні страхового випадку по оригінальному договору страхування. Такий обов’язок поширюється на всі страхові випадки по оригінальному договору страхування, що відбулися в період дії пов’язаного з ним конкретного договору перестрахування.
Моментом настання страхового випадку по конкретному договору перестрахування вважається момент настання страхового випадку по оригінальному договору страхування, за умови, що такий страховий випадок підпадає під перестрахувальний захист.
Згідно п.4.5. Договору перестрахування перестраховик несе повну відповідальність перед перестахувальником щодо прийнятої в перестрахування частини ризику. При цьому розмір страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком, визначається в такий спосіб:
- по конкретним договорам пропорційного перестрахування –пропорційно його частині в загальній сумі страхового відшкодування;
- по конкретним договорам непропорційного перестрахування - відповідно до прийнятого на себе обсягу відповідальності по конкретному договору непропорційного перестрахування.
За п.7.1. Договору перестрахування при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, перестраховик виплачує перестрахувальнику (або, у разі неплатоспроможності перестрахувальника, за його заявою, безпосередньо страхувальнику (вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частині (обсягу) відповідальності по конкретному договору перестрахування, протягом 15 банківських днів після одержання від перестрахувальника такого комплекту документів:
- заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, договору страхування (страхового полісу);
- страхового акту (іншого документу, передбаченого правилами страхування страховика);
- офіційного висновку (довідки, акту і т.д) організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок (наприклад, довідки ДАІ про ДТП, акта пожежно - технічної експертизи про причини пожежі і т.п.);
- калькуляції збитку або копії рахунку(кошторису) на відновлювальні роботи від підприємств, що мають відповідальний дозвільний документ;
- висновок (акт) або звіт про оцінку (як це передбачено умовами страхування перестрахувальника);
- розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком. Такий розрахунок повинен бути зроблений з урахуванням франшизи;
- платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку або видаткового касового ордеру про здійснення перестрахувальником (страховиком) страхової виплати за конкретним договором перестрахування. Розрахунок частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком, проводиться з урахуванням п.п.3.4.3., 3.4.4., 4.5 цього Договору.
На виконання умов Договору перестрахування між позивачем та відповідачем був укладений Ковер-нот №325/62/ПР від 25.06.2007р. Згідно вказаного ковер-ноту позивач (перестрахувальник) перестрахував у відповідача - ЗАТ "СК "Партнер" зобов’язання позивача як страхувальника, що витікають з договору добровільного страхування наземного транспорту №1595/062/31 від 13.06.2007р. зі страхування транспортного засобу автомобіль Toyota Prado, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Договір №1595/062/31 від 13.06.2007р добровільного страхування наземного транспорту був укладений між позивачем та ОСОБА_1. За умовами цього Договору позивач (страховик) взяв на себе зобов’язання здійснити виплату страхувальнику (вигодонабувачу –ОСОБА_1) страхове відшкодування при настанні страхового випадку з транспортним засобом автомобіль Toyota Prado, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Згідно страхового акту №314-062/08 від 15.08.2008р. з застрахованим автомобілем 11.06.2008 року стався страховий випадок, внаслідок якого застрахований транспортний засіб отримав пошкодження скла. Позивач здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 2480,00грн.
13.06.2008р. позивач за вихідним №2006 направив відповідачу повідомлення про подію з перестрахованим за ковер-нотом № 325/62ПР транспортним засобом.
09.11.2009 року позивачем на адресу відповідача за вих. №4283 було направлено заяву на виплату частки страхового відшкодування у розмірі 203,20грн.
Відповідач у відзиві визнає, що 13.06.2008 року ним було отримане повідомлення про подію з перестрахованим за ковер-нотом 325/62ПР транспортним засобом автомобілем Toyota Prado, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та 13.11.2009р. отримано заяву на виплату частки страхового відшкодування в розмірі 203,20грн.
Відповідач зазначає, що частка перестраховика в страховому відшкодуванні дорівнює 1,00грн. (2480*9%-222,20=1грн., де 2480грн. - сума страхового відшкодування, 9% - частка перестраховика за ковер-нотом, 222,20грн. - франшиза згідно ковер-ноту 325/62/ПР).
За договором добровільного страхування наземного транспорту №1595/062/31 11.06.2008року стався страховий вирадок за ризиком ДТП, розмір матеріального збитку завданого страхувальнику становить 2480грн.
Відповідно до ковер-ноту 325/62/ПР від 25.06.2007р. франшиза за страховим ризиком ДТП становить 0,5%.
Розмір частки страхового відшкодування відповідача розраховувано позивачем наступним чином: (2480,00 - 222,20) х 9% = 203,20 грн., де 2480,00грн. - сума страхового відшкодування, 222,20 франшиза та 9% - відповідальність відповідача за ковер-нотом. Тобто, відповідальність відповідача визначена в розмірі 203,20грн. або як 9% від відповідальності за ковер-нотом 325/62/ПР.
Відповідно до умов п.7.1 Договору перестрахування перестраховик зобов'язаний перерахувати перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов даного договору і конкретного договору перестрахування протягом 15-ти банківських днів з моменту одержання від перестрахувальника повного комплекту документів, проте дані умови договору відповідачем виконано не було.
04.02.2010 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про погашення заборгованості по Договору перестрахування. Претензія була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №1266720
Відповідач не виконав умови Договору перестрахування та умови Ковер-ноту №325/62/ПР від 25.06.07 р., кошти не сплатив.
Відповідно до ст. 12 Закону України “Про страхування”від 07.03.1996 року N 85/96-ВР (зі змінами та доповненнями) перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.
Згідно п. 3.4.2. Договору перестрахування перестраховик зобов’язаний, перерахувати перестрахувальнику страхове відшкодування, розмір якого розрахований відповідно до умов цього Договору і конкретного договору перестрахування, у термін, передбачений п.7.1. цього Договору, якщо інше не передбачено в конкретному договорі перестрахуванню.
Відповідно до п. 4.7 Договору перестрахування перестраховик не несе відповідальності по збитках, що виникли в результаті страхового випадку, що наступив до підписання конкретного договору перестрахування.
Визначені п. 3.3.2 Договору перестрахування підстави для відмови перестраховика у виплаті частини страхового відшкодування, у даній справі відсутні.
За п.3.4.5. Договору перестрахування, перестраховик зобов’язаний письмово повідомити перестрахувальника про відмову в оплаті своєї частини страхового відшкодування по конкретному договору перестрахування або про зменшення її розміру, зазначивши причини, в термін, передбачений цим Договором.
В порушення даної умови відповідач письмово не повідомив позивачу про відмову у виплаті страхового відшкодування та причини такої відмови.
Заперечення відповідача щодо позову з мотивів неврахування позивачем безумовної франшизи, судом відхиляється, оскільки, як встановлено вище позивачем було враховано суму франшизи при визначенні страхового платежу, належного до сплати страхувальнику ОСОБА_1., подвійного вирахування франшизи під час розрахунку перестрахувального відшкодування ні Договором перестрахування, ні Ковер-нотом не передбачено.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" (вул. Чапаєва, буд. 75, Крюківський район, м. Кременчук, 36917, ідентифікаційний код 13958383) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (вул. Володимирська, 5Б, м. Київ, 01025; ідентифікаційний код 30636550) 203,20грн. основного боргу, 102грн. 00 коп. витрат з оплати державного мита, 236грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
Суддя Кльопов І.Г.