ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
04 березня 2011 року № 2а-1941/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрівська Н.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовомОСОБА_1
до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України,
третя особа:Державне казначейство України
про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
10 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Держави Україна, яка полягає у невиконанні її органами та посадовими особами ухваленого її ім’ям рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01.07.2003 року у справі № 2-785/5 про перерахунок пенсії та зобов’язати Державу Україна в особі ВДВС Головного управління юстиції у місті Києві виконати вищезазначене рішення, здійснивши перерахунок пенсії;
- визнати бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у незабезпеченні об’єктивної перевірки заяв та скарг позивача про порушення його прав органами ВДВС, ПФУ під час виконання судового рішення, не притягнення відповідальних за таку бездіяльність осіб до відповідальності та не проведення повної, об’єктивної та неупередженої перевірки по його зверненням від 08.11.2010р., 13.12.2010р., 20.12.2010р., не надання відповідей на питання, порушені в зверненнях;
- відшкодувати заподіяну моральну шкоду з відповідачів солідарно в сумі 100 000,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.2011 року позовна заява, як така, що не відповідає вимогам ст.105 КАС України, була залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків до 11.03.2011 року, а саме, позивачу необхідно було викласти обставини, якими обґрунтовуються його позовні вимоги до кожного з відповідачів, з посиланням на конкретні юридичні факти із зазначенням правової підстави позову (вказати законодавчі акти, норми яких порушено відповідачем) та наданням відповідних доказів на підтвердження порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, вказати які саме рішення, дії чи бездіяльність кожного з суб’єктів владних повноважень призвели до такого порушення; в разі необхідності – надати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом; надати докази, на які позивач посилається у своїй позовній заяві.
03 березня 2011 року позивач подав до суду позовну заяву у зміненій редакції, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Держави Україна, яка полягає у невиконанні її органами, а саме: ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, ВДВС Головного управління юстиції у місті Києві, Міністерства юстиції України, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України ухваленого її ім’ям рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01.07.2003 року у справі № 2-785/5 про перерахунок пенсії інваліду 2 групи першої категорії ОСОБА_1 та зобов’язати Державу Україна виконати вищезазначене судове рішення, здійснивши перерахунок пенсії відповідно до рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01.07.2003 року у справі № 2-785/5 та довідок №№ 351-355 виданих ВАТ «Вишгороденергобудтранс»18.12.1997р.;
- визнати бездіяльність Генеральної прокуратури України, яка полягає у незабезпеченні об’єктивної перевірки заяв та скарг позивача про порушення його прав органами ВДВС, ПФУ під час виконання судового рішення, не притягнення відповідальних за таку бездіяльність осіб до відповідальності та не проведення повної, об’єктивної та неупередженої перевірки по його зверненням від 08.11.2010р., 13.12.2010р., 20.12.2010р., не надання відповідей на питання, порушені в зверненнях;
- відшкодувати заподіяну моральну шкоду з відповідачів солідарно в сумі 100 000,00 грн.
При цьому, в якості відповідачів у справі позивачем визначені: Держава Україна в особі Кабінету Міністрів України та Генеральна прокуратура України.
Розглянувши позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Держави Україна, яка полягає у невиконанні її органами, а саме: ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, ВДВС Головного управління юстиції у місті Києві, Міністерства юстиції України, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України ухваленого її ім’ям рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01.07.2003 року у справі № 2-785/5 про перерахунок пенсії інваліду 2 групи першої категорії ОСОБА_1 та зобов’язати Державу Україна виконати вищезазначене судове рішення, здійснивши перерахунок пенсії відповідно до рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01.07.2003 року у справі № 2-785/5 та довідок №№ 351-355 виданих ВАТ «Вишгороденергобудтранс»18.12.1997р. суддя при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду із позовом у вказаній частині виходить з наступного.
Як вбачається з позовної заяви в редакції від 03.03.2011 року, визначаючи у позовній заяві в якості відповідача Державу Україну в особі Кабінету Міністрів України позивач у прохальній частині позову заявляє вимоги до Держави Україна в особі ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, ВДВС Головного управління юстиції у місті Києві, Міністерства юстиції України, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.5, п.6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення) та чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 07.07.2010 року для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.2 ст.5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010р. № 2453-VI, що набрав чинності 31.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби визначаються статтею 181 КАС України, відповідно до якої учасники процесу виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.181 КАС України).
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів (з урахуванням уточнень від 03.03.2011 року), ОСОБА_1 оскаржується, зокрема, бездіяльність органів ДВС щодо невиконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01.07.2003 року у справі № 2-785/5 про перерахунок пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999р., № 606-XIV (в редакції закону від 24.02.2004 року) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Бездіяльність може вважатися вчиненою в останній день строку, у який мала бути, але не була вчинена відповідна дія.
Статтею 185 Закону № 606-XIV у цій же редакції, визначається порядок та оскарження дій посадових осіб Державної виконавчої служби.
Так, у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду (ч.1 ст.85 Закону № 606-XIV).
Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника відділу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ. Скарги по виконанню інших рішень подаються до суду за місцем знаходження відповідного відділу державної виконавчої служби, крім скарг на дії (бездіяльність) державних виконавців та посадових осіб Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласного, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, які подаються до апеляційного суду за місцем знаходження відповідного органу державної виконавчої служби (ч.2 ст.85 Закону № 606-XIV).
На момент виникнення спірних правовідносини діяла редакція Цивільного процесуального кодексу України від 01.01.2004 року. Порядок та строки розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби відповідно до статті визначалась в главі 31-Г вказаного Кодексу.
Відповідно до ст.248-20 ЦПК України у відповідній редакції учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їх права чи свободи.
Частинами 1-2 статті 248-21 ЦПК України було встановлено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.
Скарга подається до суду за місцезнаходженням відповідного відділу державної виконавчої служби або до іншого суду згідно з вимогами закону.
Згідно ст.248-22 ЦПК України, що визначала строки для звернення зі такою скаргою, скаргу може бути подано до суду:
у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод;
у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно до п.7 Розділу VII Прикінцеві та перехідні положення КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29 –32 і 36 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року), а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.
Такі заяви чи скарги (подання) не можуть бути залишені без руху або повернуті у порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог і правил підсудності, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України 1963 року або Господарським процесуальним кодексом України 1991 року.
Отже, позивач оскаржує до суду (крім іншого) бездіяльності органів ДВС по невиконанню рішення суду від 01.07.2003 року, що набрало законної відповідно до вимог ст.223 ЦПК України –від 24.03.2004 року при цьому, позов подано до суду 10 лютого 2011 року, тобто з порушенням строку, встановленого положеннями ЦПК України (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) та ст.ст.99, 181 КАС України без клопотання про його поновлення. Доводів, які б могли бути прийняті судом до уваги при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку на звернення до суду в позові не наведено.
З огляду на зазначене, позовна заява ОСОБА_1 була залишена ухвалою суду від 16.02.2011 року без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки шляхом направлення до суду у встановлений судом строк заяву про поновленням строку на звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску вказаного строку із посиланням на докази, які підтверджують поважність цих причин.
03.03.2011 року позивачем було подано до суду позовну заяву, в якій ОСОБА_1 посилаючись на положення ч.4 ст.99 КАС України зазначив про дотримання ним строку звернення до суду, оскільки перебіг строку, на його думку, починається з моменту отримання ним 15.01.2011 року листа з Генеральної прокуратури України, яким ОСОБА_1 повідомлено, що його скарга на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно службових осіб ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві, Голосіївського районного управління Пенсійного фонду України та з інших питань направлена до прокуратури міста Києва.
Наведені доводи позивача не можуть бути розцінені як клопотання про поновлення пропущеного строку та не можуть бути прийняті до уваги оскільки Законом України «Про виконавче провадження»не передбачено можливість досудового порядку вирішення спору щодо оскарження дій (бездіяльності) державних виконавців до прокуратури, натомість, відповідно до статей 7, 85 і 86 цього Закону, сторони виконавчого провадження або особи, які беруть участь у ньому, мають право оскаржити дії чи бездіяльність державного виконавця до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до відповідного суду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
З огляду на зазначене, та враховуючи, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду з вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності Держави Україна в особі ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, ВДВС Головного управління юстиції у місті Києві, Міністерства юстиції України, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України, а також те, що на виконання вимог ухвали від 16.02.2011 року позивачем не надано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суд, позовну заяву в цій частині необхідно залишити без розгляду.
Керуючись ст.100, ч.6 ст.103, п.5 ч.1 ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя –
У Х В А Л И В:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог до Держави Україна в особі ВДВС Голосіївського РУЮ у м. Києві, ВДВС Головного управління юстиції у місті Києві, Міністерства юстиції України, Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії залишити без розгляду.
2. Копію ухвали про залишення позовної заяви без розгляду невідкладно надіслати особі, яка її подала.
3. Попередити позивача, що позовні матеріали будуть йому повернуті супровідним листом рекомендованим поштовим відправленням із зворотною розпискою про їх одержання після спливу терміну для оскарження ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.
4. У випадку оскарження ухвали позовні матеріли будуть скеровані до апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки визначені статтею 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановлені ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя:Н.А. Добрівська