ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
25 лютого 2011 року № 2а-17810/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді –Добрівської Н.А.,
за участю секретаря судового засідання – Щерблюк А.І.,
представника позивача –ОСОБА_1 (довіреність від 13.08.2009р. б/н),
представника відповідача – Ткаченко А.Т. (довіреність від 20.12.2010р. № 225-КР-1369),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_3
доКиївської міської ради
третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача:
Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація)
проскасування рішення від 15.09.2009 року № 22 в частині, зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
06 грудня 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Київської міської ради, в якому просив: скасувати рішення Київської міської ради від 15 вересня 2009 року № 22 оформлене протоколом засідання постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури в часині відхилення проекту рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»; зобов’язати Київську міську раду на наступній, після набрання законної сили рішення, сесії розглянути проект рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури є таким, що не відповідає чинному законодавству України та порушує право позивача на одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.12.2010 року позивачу поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судове засідання.
Ухвалою суду від 03 лютого 2011 року до участі у справі за клопотанням представника відповідача залучено Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. В своїх поясненнях представник позивача, зокрема, що позивачу було дозволено збір матеріалів на відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1. На підставі поданої на розгляд документації Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська адміністрація) погодило проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки позивачу. При цьому, органи архітектури, природоохоронний орган КМДА, санітарно-епідеміологічний орган, орган охорони культурної спадщини, орган по земельних ресурсах не заперечували проти відведення позивачу даної земельної ділянки. Зазначене свідчить про неправомірність рішення постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури щодо відхилення проекту відведення земельної ділянки позивачу з підстав її знаходження на території Пуща-Водиці, яка відноситься до курортної зони, де розміщено природно-рекреаційні об’єкти та центральний історичний ареал. Крім того, прийняті відповідачем рішення щодо виділення земельних ділянок, що межують із спірною ділянкою свідчать підтвердженням відсутності законних підстав для відмови позивачу у виділенні даної земельної ділянки.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що рішення постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури, оформлене протоколом не є актом суб’єкта владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства, отже не може бути предметом розгляду в адміністративному суді і підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.
05 червня 2007 року ОСОБА_3 Звернувся до Голови Київської міської ради із заявою, в якій з посиланням на положення ст.ст.10, 81, 118, 121 Земельного кодексу України, просив надати у приватну власність земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1.
Заступником Київського міського голови –секретарем Київради Довгим О. зазначена заява передана листом –дорученням від 05.06.20107р. за № 225-032-3757 на розгляд до заступника голови виконавчого органу Київради (КМДА) начальнику Головного управління земельних ресурсів КМДА Муховику А.М.
На підставі вказаного листа –доручення та завдання на складання проекту відведення Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Топос»було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1.
Вказаний проект, зокрема, містить:
- кадастровий план земельної ділянки;
- лист –заяву ОСОБА_3;
- лист –доручення Київської міської ради від 05.06.20107р. за № 225-032-3757;
- лист-погодження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 05.09.2007р. №7-3130;
- висновок Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 31.08.2007 № 19-9051 та лист-погодження цього органу від 12.02.2008р. № 09-1672;
- лист-погодження Головного державного санітарного лікаря м. Києві від 25.09.2007р. № 7683;
- висновок Київської міської санепідемстанції № 565 від 04.03.2008р.;
- листи-погодження Управління охорони навколишнього природного середовища від 15.11.2007р. № 071/07-7-10/6518, від 28.11.2007р. та висновки № 62 від 26.10.2007р. і від 06.02.2008р. № 011/04-4-22/970;
- висновок Головного управління охорони культурної спадщини від 09.10.2007р. № 7802;
- експертне заключення Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій від 09.10.2007р. № 7802;
- висновок Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Діпромісто»від 15.08.2007р. № 5-1302;
- висновок Державної служби з питань національної культурної спадщини від 08.04.2008р. №22-802/35;
- висновок Головного управління земельних ресурсів (КМДА) про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (до справи № А-12077) від 21.04.2008 № 05-3045;
- план встановлення меж, матеріали інвентаризації, план відведення земельної ділянки, а також довідкові документи.
Свою згоду на відведення позивачу земельної ділянки у приватну власність для індивідуального жилого будинку та господарських споруд надало ВАТ «Київпроект»ДП «Інститут генерального плану міста Києва»своїм листом від 13.07.2007р.
Проект відведення земельної ділянки було направлено на розгляд та затвердження Київською міською радою. На підставі зібраних документів Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація) складено проект рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1». В зазначену проекті рішення, що підлягало підписанню головою Київської міської ради зазначено вимоги та застереження, що повинні виконуватися гр. ОСОБА_3 при отриманні земельної ділянки у власність.
Згідно витягу з протоколу № 22 засідання постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури від 15 вересня 2009 року після заслухання кадастрової справи А-12077 та проекту рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»земельна ділянка 0,09 га постійною комісією ухвалено: відхилити проект рішення у зв’язку з тим, що земельна ділянка знаходить знаходиться на території Пуща-Водиця, яка відноситься до курортної зони, де розміщуються природно-рекреаційні об’єкти та центральний історичний ареал.
Згідно пояснень представника відповідача, кадастрова справа А-12077 та проект рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»після засідання постійної комісії передана до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київська міська державна адміністрація).
Як вбачається з витягу із бази даних Державного земельного кадастру станом на 27.12.2010 року земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 знаходиться в стадії розробки оформлення прав і рішень про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3
Таким чином, Київрадою рішення щодо надання земельної ділянки у власність, або рішення щодо відмови у наданні земельної ділянки у власність згідно заяви від 07.07.2005 року не прийнято.
Статтею 19 Конституції України встановлено обов’язок органів державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Спірні правовідносини регулюються Земельним Кодексом України (далі по тексту –ЗК України) та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
За змістом ст.116 ЗК України (в редакції на момент спірних правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п.«б ч.3 ст.116 ЗК України).
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст116 ЗК).
Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам визначені у ст.121 ЗК України, відповідно до пункту «г»частини 1 якої, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах –не більше 0,25 гектара, в селищах –не більше 0,15 гектара, в містах –не більше 0,10 гектара.
Як вбачається із матеріалів справи, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 розроблено на земельну ділянку розміром 0,09 га.
Частиною 6 статті 118 ЗК України (у редакції, чинній на день звернення ОСОБА_3 до Київської міської ради) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.
Частиною 8 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно ч.ч.9-11 ст.118 ЗК України (у редакції на момент розгляду проекту передачу земельної ділянку позивачу) проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.122 ЗК України, що встановлює повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах їх територій для всіх потреб, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.
Згідно ч.1 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21 травня 1997 року № 280-97-ВР (в редакції на момент спірних правовідносин) правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Як вбачається з ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, крім іншого, належить реєстрація суб’єктів права власності на землю; реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі; видача документів, що посвідчують право власності і право користування землею.
Рішенням Київської міської ради від 14.03.2002р. № 313/1747 відповідно до Земельного кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні»та «Про столицю України –місто-герой Київ», з метою впорядкування та оперативного вирішення питань щодо набуття права на землю в м. Києві затверджено Порядок набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві (далі по тексту –Порядок).
Пунктом 1.1 Порядку встановлено, що його розроблено з метою впорядкування та оперативного вирішення земельно-правових питань з урахуванням специфіки м. Києва як столиці України, удосконалення процедури набуття права на землю.
Відповідно до п.2.9 Порядку після розгляду і погодження проекту відведення земельної ділянки та одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи управління земельних ресурсів готує проект рішення Київської міської ради про затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її у постійне користування або передачу в оренду.
Підготовлений проект рішення разом з проектом відведення земельної ділянки подається на розгляд постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування та землекористування, яка розглядає його і передає на розгляд пленарного засідання Київради для прийняття рішення щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки та надання її у постійне користування, передачі в оренду або про відмову у цьому.
Відповідно до пункту 34 частини 1статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з районним поділом), вирішуються такі питання, зокрема, щодо регулювання земельних відносин.
Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно положень частини десятої статті 59 цього Закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Аналіз наведених норм у їх сукупності дають підстави для висновку, що питання про набуття права власності на земельну ділянку має бути розглянуте на сесії Київської міської ради. Отже, в даному випадку відповідачем була допущена неправомірна бездіяльність щодо недотримання передбаченого Законом порядку розгляду звернень зазначеного характеру.
Оскільки питання про погодження проекту землеустрою та передачу земельної ділянки позивачу на пленарному засіданні Київської міської ради –сесії не розглядалося, рішення з цього приводу не приймалось, суд вважає за необхідне з метою захисту порушеного права позивача зобов’язати Київську міську раду в установленому законом порядку та із дотриманням строків розглянути проект рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1».
Щодо висновків постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури про відхилення проекту рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1» з підстав того, що земельна ділянка знаходить знаходиться на території Пуща-Водиця, яка відноситься до курортної зони, де розміщуються природно-рекреаційні об’єкти та центральний історичний ареал, суд вважає за потрібне зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Оболонська районна у місті Києві державна адміністрація своїм листом від 05.09.2007р. за № 7-3130 повідомила Головне управління земельних ресурсів КМДА, що виконавчий орган Оболонської районної в місті Києві ради (ОРДА) не буде заперечувати проти відведення гр. ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, у відповідності до порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 14.03.2002р. № 313/1747 за умови дотримання обмежень та обтяжень визначених відповідними службами, дотримання природоохоронного законодавства та погодження даного питання з науково-дослідним інститутом «Діпромісто», який є виконавцем робіт з розробки ДПТ Пуща-Водиці на замовлення Оболонської райдержадміністрації.
Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто»своїм листом від 15.08.2007р. № 5-1302 повідомив начальника відділу землевпорядкування – Головного землевпорядника Оболонського районного управління землеустрою, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 знаходиться в межах кварталу існуючої житлово-господарської забудови, де згідно Генерального плану міста Києва, передбачено реконструкцію з можливістю нового будівництва. Враховуючи те, що територія Пущі-Водиці відноситься до курортної зони, при розміщенні нової житлової забудови необхідно дотримання діючих норм та обмежень ДСП 173-96 (п.6.11), ДБН 360-92** (п.п.5.25, 10.8) та Закону України «Про курорти»(розділ VI ст.ст.27-34).
При цьому, згідно ч.2 ст.29 Закону України «Про курорти», межі округів і зон санітарної (гірничо-санітарної) охорони курортів місцевого значення затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами одночасно з прийняттям рішення про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про курорти»округ санітарної охорони поділяється на три зони:
- перша зона (зона суворого режиму);
- друга зона (зона обмежень);
- третя зона (зона спостережень).
Встановлення меж зон санітарної охорони здійснюється в порядку розроблення проектів землеустрою.
Кожна із визначених зон округу санітарної охорони має свій правовий статус із визначенням для кожної із зон певних обмежень, встановлених законодавством (ст.ст.31-33 Закону України «Про курорти»).
Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з тим, на обґрунтування правомірності висновку постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури щодо відсутності підстав для передачі спірної земельної ділянки позивачу у зв’язку з її знаходженням на території Пуща-Водиця, яка відноситься до курортної зони, представником відповідача не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про віднесення даної земельної ділянки до першої зони (зони суворого режиму), на території якої забороняється спорудження будь-яких будівель та інших об’єктів, не пов’язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту (ст.31 Закону України «Про курорти»), або до другої зони (зони обмежень), на території якої забороняється будівництво об'єктів і споруд, не пов’язаних з безпосереднім задоволенням потреб місцевого населення та громадян, які прибувають на курорт (ст.32 Закону України «Про курорти»).
Доводи представника відповідача щодо знаходження спірної земельної ділянки на території санаторія спростовуються Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відповідно до якого дана земельна ділянка межує південно-східною стороною з землями санаторія «ім. Першого Травня». Крім того, як вбачається з висновку Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 31.08.2007 № 19-9051, відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002р. № 370/1804, територія за функціональним призначенням належить до території садибної житлової забудови.
Доказів на підтвердження перебування спірної земельної ділянки у державному кадастрі природних територій курортів України, який відповідно до ст.36 Закону України «Про курорти», є системою відомостей про правовий статус, належність, режим, географічне положення, площу, запаси природних лікувальних ресурсів, якісні характеристики цих територій, їх лікувальну, профілактичну, реабілітаційну, природоохоронну, наукову, рекреаційну та іншу цінність відповідачем не надано.
Щодо зазначеного у протоколі засідання постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури висновку про знаходження земельної ділянки на території, де розміщується центральний історичний ареал, суд вважає за доцільне зазначити наступне.
У висновку Головного управління охорони культурної спадщини від 10.10.2007 року повідомлено, що відповідно до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів № 920 від 16.07.1979р., розпорядження Київської міської державної адміністрації № 979 від 17.05.2002р. вказана земельна ділянка по АДРЕСА_1 не входить до охоронних зон та зон регулювання забудови міста. Зазначене також підтверджується експертним заключенням Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій від 09.10.2007р. № 7802.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованим, відхилення проекту рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»з підстав знаходження земельної ділянки на території Пуща-Водиця, яка відноситься до курортної зони, де розміщуються природно-рекреаційні об’єкти та центральний історичний ареал.
Вирішуючи питання щодо вимоги позивача про скасування рішення Київської міської ради від 15 вересня 2009 року № 22 оформлене протоколом засідання рішення постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури в часині відхилення проекту рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»суд виходить з наступного.
Згідно ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»постійні комісії ради є робочими органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету.
Відповідно до пунктів «а»-«г»статті 12, статті 123 Земельного кодексу України лише до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
Згідно правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 01 квітня 2010 року № 10-рп/2010, міські ради як органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб’єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб’єкти владних повноважень вони вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин.
Постійні комісії міської ради в розумінні ст.3 КАС України не є суб’єктом владних повноважень, у спірних правовідносинах вони не реалізують надані їм чинним законодавством України владні управлінські функції, зокрема у сфері розпорядження землями комунальної власності, у зв’язку із чим їх дії, бездіяльність або рішення не можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, у задоволені позовних вимог щодо скасування рішення Київської міської ради від 15 вересня 2009 року № 22 оформлене протоколом засідання рішення постійної комісії з питань земельних відносин, містобудування та архітектури в часині відхилення проекту рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69-71, 94, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
2. Зобов’язати Київську міську раду на наступній, після набрання законної сили рішення, сесії розглянути проект рішення «Про передачу громадянину ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1»та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
3. В задоволені решти позовних вимог –відмовити.
Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя Н.А. Добрівська
Повний текст постанови складений та підписаний –03 березня 2011 року.