ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
11.02.11Справа №2а-16/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
головуючого - судді Плієвої Н.Г.,
при секретарі - Зарапіні О.В.,
за участю:
представника позивача - Литвиненко-Мінко А.В., довіреність № 4343/08 від 30.10.2009
відповідач - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Севастопольського міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг,
Суть спору:
Севастопольський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 231,07 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем вимог Закону України від 02.03.2000 № 1533-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” (далі- Закон № 1533-III) в частині сплати страхових внесків на випадок безробіття.
Ухвалами суду від 12.01.2011 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду на 26.01.2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи було відкладено на 11.02.2011.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить адміністративний позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлен належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, , суд -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 № 803-ХІІ (далі - Закон № 803) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Державна служба зайнятості складається з Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ) фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України (далі - Фонд) на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Відповідно до положень ст. 12 Закону № 1533-ІІІ виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є, відповідно, керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду. Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи ни контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.
Відповідно до положень ст. 2 Закону № 803 безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.
ОСОБА_3 20.05.2008 звернувся до Севастопольського міського центру зайнятості з проханням про допомогу у працевлаштуванні. Наказом Севастопольського міського центру зайнятості № НТ080527 від 27.02.2008 ОСОБА_2 було надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону № 1533-ІІІ виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості.
У зв'язку з поданням ОСОБА_2 письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості, наказом Севастопольського міського центру зайнятості № НТ080624 від 24.06.2008 відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
01.09.2010 позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності в період з 17.05.2006 по 04.06.2008. Дана обставина підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб підприємницької діяльності. В заяві про надання статусу безробітного при реєстрації в Севастопольському міському центрі зайнятості позивач зазначив, що як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" особи які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, відносяться до зайнятого населення і не підлягають реєстрації в службі зайнятості в якості шукаючих роботу.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Допомогу по безробіттю нараховано і перераховано відповідачу було за період з 27.05.2008 по 23.06.2008 у сумі 231,07 грн. (включаючи послуги банку).
04.10.2010 директором Севастопольського міського центру зайнятості було видано наказ № 237 про вжиття заходів по поверненню коштів в сумі 237,07 грн. (у т.ч. послуги банку), виплачених ОСОБА_2 як допомога по безробіттю за період з 27.05.2008 по 23.06.2008.
На адресу відповідача 04.10.2010 було направлено лист з пропозицією добровільно повернути суму виплаченого забезпечення та вартості наданих йому соціальних послуг та наказ № 237 від 04.10.2010 про повернення коштів.
Відповідачем до суду не надано доказів щодо повернення суми необгрунтовано виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 231,07 грн., письмових пояснень та заперечень відповідно до ухвали суду від 12.01.2011 відповідачем також не надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Севастопольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 231,07 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.
Постанова складена та підписана в порядку частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 16.02.2011 о 17-30 годин.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (99073, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Севастопольського міського центру зайнятості (99053, м. Севастополь, вул. Руднева, 40, ЄДРПОУ 03491145) суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 231,07 грн. (двісті тридцять одна грн. 07 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Для суб'єкта владних повноважень 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту повідомлення його про можливість отримання копії постанови безпосередньо у суді.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.Г. Плієва