Справа №2- 6847/07
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
11 грудня 2007г.
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П.,при секретарі Іваненко А.В.,адвоката ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про визнання таким , що втратив право на користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання його таким , що втратив право на користування житловим приміщенням в домоволодінніАДРЕСА_1
В заяві позивач вказала, що є власником спірного домоволодіння, в якому крім неї зареєстрований, але не проживає відповідач. Посилаючись на положення ст. 71,ст.72 ЖК України позивач просила визнати відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням АДРЕСА_1, оскільки останній в ньому не проживає без поважних причин більш як 6 місяців.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала.
Відпоідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали посилаючись на те , що відповідач є співвласником спірного домоволодіння і тому не може бути визнаний таким , що втратив право користування житловим приміщеням.
Вислухавши пояснення сторін, представника відповідача та дослідивши матеріали справи , суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 є власником житлового АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 20.03.1986 року.
Відповідно до рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 23.12.2002р. , за ОСОБА_2 визнано право власності на ½ частини житлового будинкуАДРЕСА_1
Згідно рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 7 квітня 2003р. за заявою ОСОБА_1 проведено реальний розподіл вищевказаного житлового будинку, відповідно до якого за позивачем визнано право власності на 70/100 частин житлового будинку , а за відповідачем - на 30/100 його частин. А також вищевказаним рішенням суду з ОСОБА_1 було стягнуто компенсацію на користь ОСОБА_2 у зв*язку з розходженням при реальному розподілі житлового будинку від ідеальних часток сторін.
Відповідно до ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений в його здійснені.
З урахуванням викладеного, на підставі ст. 150 ЖК України, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, тому в задоволенні її позову слід відмовити.
Посилання позивачки на положення ст. 71 та ст.72 ЖК України суд не може прийняти до уваги, оскільки вказані норми регулюють порядок втрати на житло відносно користування державним житловим фондом, де громадянин виступає наймачем або членом наймача житлового приміщення і не стосується власника житлового приміщення.
Керуючись ст.ст. 10,60,212-215 ГПК України, суд
В И Р і Ш И В
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2про визнання його таким , що втратив право користування житловим приміщенням відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1000 грн. витрат на правову допомогу.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його оголошення.
На рішення може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку, передбаченому ст. 294, ст. 295 ГПК України.
Головуючий суддя Ж.П.Павлова