Р І Ш Е Н Н Я                        Справа № 2-779/07 р.                                                 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И                  

16 листопада  2007  року                                 Хорольський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді Миркушіної Н.С.

                при секретарі - Пойді  Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в залі суду  в місті Хоролі справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди,

                                                                В С Т А Н О В И В :

            Позивачка  ОСОБА_1 звернулася з позовом  до  ОСОБА_2 про стягнення богу за договором позики та відшкодування моральної шкоди.

         В позовній заяві  позивачка вказує, що  30 червня 2007 року між нею і відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого вона передала відповідачці грошові кошти в сумі 1414 гривень, що доводиться в порядку ст.1047 ЦК України  власноручною розпискою,відповідачки , згідно якої відповідачка зобов'язується повернути їй вказані кошти до 30 вересня 2007 року. Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України розписка, підписана відповідачкою (позичальником), є документом, що стверджує про вчинення правочину між нею і відповідачкою.

         Позивачка вказувала, що відповідачка зобов'язувалася повернути їй гроші до 30 вересня 2007 року, однак у зазначений у розписці термін грошей не повернула, під будь-яким приводом ухиляється від виконання свого зобов'язання.

            Позивачка вказувала, що  , не зважаючи на її неодноразові звернення, відповідачка на даний час не повернула їй вказаний борг, чим порушила вимоги укладеного між ними договору позики від 30 червня 2007 року та вимоги ст..ст. 1046,1049 ЦК України, тому завдала їй значних моральних страждань у вигляді психічних переживань від неможливості повністю забезпечити належний матеріальний та життєвий рівень  її онуки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  а тому вона оцінює завдану їй відповідачкою ОСОБА_2 моральну шкоду  в 300 гривень.

         В позовній заяві позивачка просила стягнути з відповідачки на її користь борг згідно договору позики від 30.06.2007 року в сумі 1414 гривень та 300 гривень - у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати -витрати на ІТЗ судового розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.

         В судовому засіданні позивачка уточнила свої позовні вимоги і просила стягнути на її користь з відповідачки ОСОБА_2. борг згідно договору позики від 30.06.2007 року в сумі 1114 гривень та 300 гривень - у відшкодування моральної шкоди, а також судові витрати -витрати на ІТЗ судового розгляду цивільної справи в сумі 30 грн..Позивачка показала, що в дійсності вона позичила відповідачці всього 1564 грн., з яких відповідачка 1114 грн. зобов'язувалася повернути до 30 вересня 2007 року, однак цю суму  боргу не повернула.

         В судовому засіданні відповідачка уточнений позов визнала повністю .

         Суд, заслухавши показання позивачки, відповідачки, дослідивши матеріали справи : ксерокопію розписки відповідачки ОСОБА_2. від 30.06.2007 року, якою вона зобов'язується повернути позивачці борг в сумі 1114 грн. до 30 вересня 2007 року, - належно оцінивши всі зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку , що уточнений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

         Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позивачальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж  суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

         Договір позики є укладеним з моментк передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

         Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встновлені договором.

         Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК УКраїни правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторонни.

         Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

         Судом встановлено, що між позивачкою та відповідачкою 30 червня 2007 року було укладено договір позики, відповідно до якого позивачка передала відповідачці грошові кошти в сумі 1564 грн., з яких кошти в сумі 1114 грн. зобов'язувалася повернути до 30 вересня 2007 року. Розписка , підписана відповідачкою, є документом, що стверджує про вчинення данного правочину між сторонами. Відповідачка  не виконала вимоги укладеного між нею і позивачкою договору, не повернувши позивачці борг в сумі 1114 грн. до 30 вересня 2007 року, а тому слід стягнути з неї на користь позивачки суму боргу, що становить 1114 грн.  

         Суд  враховує   характер, обсяг та глибину тих страждань, яких позивачка зазнала у зв'язку із неможливістю забезпечення належного матеріального та життєвого рівня  своєї онуки , через неповернення відповідачкою боргу, а тому  приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивачки слід стягнути 300 грн. у відшкодування завданої їй моральної шкоди.

         Відповідно до ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідачки на користь позивачки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та стягнути з відповідачки на користь держави державне мито в сумі 51 грн.

         Керуючись ст. ст. 10, 60, 84, 88, 212, 213, 215  ЦПК України, згідно ст. ст. 23, 207 ч.1, 1046, 1049, 1167 ЦК  України , керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України  від 31 березня 1995року  №4  зі змінами , внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 «Про судову практику в справах про відшкодування  моральної( немайнової ) шкоди»,  суд

Р І Ш И В:

            Уточнений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та відшкодування моральної шкоди задоволити частково.

         Стягнути на користь  ОСОБА_1  з ОСОБА_2борг згідно договору позики від 30 червня 2007 року в сумі  1114 ( одна тисячя сто чотирнадцять ) грн.

         Стягнути на користь ОСОБА_1  з ОСОБА_2 за заподіяну моральну  шкоду  кошти в сумі   300 ( триста )  грн.

         Стягнути на користь держави з ОСОБА_2 витрати по сплаті державного мита в сумі  51 грн. 00 коп.

         Стягнути на користь ОСОБА_1  з ОСОБА_2витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в  сумі  30 грн.00 коп.

         Протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду може бути подана заява про його апеляційне оскарження в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд. Протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження на рішення суду подається апеляційна скарга.          

                                                            Головуючий :