Менський районний суд Чернігівської області   

                              Справа №1-25/11  року

В И Р О К

        Іменем України

   23.02.2011                              Менський районний суд  Чернігівської області

у складі:   

головуючого –судді: Савченка О.А.   

при секретарі: Солонар В.І.   

за  участю:  прокурора    Положій Н.І.

захисника ОСОБА_1

потерпілого  ОСОБА_2

цивільного позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі  в м.   Мена     кримінальну  справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта повна середня, не одруженого, не працюючого, студента 3 курсу Чернігівського професійного ліцею хімічної промисловості, раніше не судимого,  у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

18  вересня 2010 року близько 23 год. 00 хв. біля сільського клубу с. Ленінівка Менського району Чернігівської області ОСОБА_4 на ґрунті неприязних відносин, які раптово виникли між ним та ОСОБА_2, вчинив сварку з останнім, яка в подальшому переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_4 умисно наніс декілька ударів ногами по правій руці  ОСОБА_2 внаслідок чого, згідно висновку судово-медичної експертизи № 425 від 10.11.2010 року у гр.. ОСОБА_2 утворилися тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 5 п’ясткової кістки зі зміщенням, що відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров’я на термін більше трьох тижнів.

 Допитаний  в  судовому  засіданні в якості підсудного ОСОБА_4 винним себе визнав повністю та  дав суду показання в яких зазначив, що 18.09.2010 року близько 23 год. 00 хв. поблизу сільського клубу с. Ленінівка між ним та ОСОБА_2 виникла сварка, яка переросла в бійку. В ході бійки він дійсно наніс декілька ударів ногою по правій руці потерпілого.  В скоєному щиро кається,  просить суд суворо не карати.

Окрім визнання вини самим підсудним його вина повністю підтверджується показаннями потерпілого та свідків по справі.

Так, допитаний в судовому засіданні в якості потерпілого ОСОБА_2 дав суду показання в яких зазначив, що 18.09.2010 року він спільно зі своїм товаришем ОСОБА_5 приїхав в с. Ленінівка  Менського району до місцевого клубу. Поблизу приміщення клубу у нього виникла сварка з ОСОБА_4 та його товаришами. Дана сварка перерослу у бійку. В ході бійки ОСОБА_4 звалив його з ніг і почав наносити удари ногами по його тілу. Від ударів він закривався руками і, після того як підсудний наніс йому декілька ударів по руках,  відчув сильний біль в правій руці. Через декілька днів звернувся за медичною допомогою до лікарні де було діагностовано перелом.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_5, дав суду показання в яких зазначив, що 18.09.2010 року він зі своїм знайомим ОСОБА_2 приїхали в с. Ленінівка  Менського району до місцевого клубу. Поблизу приміщення клубу у них виникла сварка з ОСОБА_4 та його товаришами. ОСОБА_4 відвів ОСОБА_2 в бік зі словами що хоче з ним поговорити. Через деякий час він помітив, що неподалік почалася бійка, в ході якої почали бити ОСОБА_2. Він намагався розборонити бійку, але його відвели за клуб для розмови.  Після бійки вони поїхали додому.  Через деякий час він дізнався, що у  ОСОБА_2 перелом руки.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6, дав суду показання в яких зазначив, що 18.09.2010 року близько 23 год. 00 хв. він помітив, що поблизу сільського клубу с. Ленінівка Менського району відбувалася бійка між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Він намагався їх розборонити. В ході цих дій він отримав декілька ударів по обличчю від ОСОБА_2 і сам наніс удар останньому по обличчю. Через деякий час бійка почалася знову, ОСОБА_2 впав на землю і ОСОБА_4 наніс декілька ударів  по тілу останнього ногами.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7, дав суду показання в яких зазначив, що 18.09.2010 року близько 23 год. 00 хв. він підійшовши до сільського клубу де  від свого брата ОСОБА_4 дізнався, що у нього виникла сварка та бійка з ОСОБА_2 Коли вони з братом ішли до колонки то по дорозі зустріли ОСОБА_2 і він помітив. як його брат підчепив останнього і повалив на землю. Що було потім він не бачив.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка  ОСОБА_8, дав суду показання в яких зазначив, що 18.09.2010 року у нічний час він перебував у сільському клубі с. Ленінівка Менського району. Вийшовши з приміщення клубу він помітив, як ОСОБА_2 та ОСОБА_5 штовхали мотоцикл, а потім впали. Коли вони підійшли до клубу він помітив, що у ОСОБА_2 розбита губа і з рани тече кров.

Віна підсудного ОСОБА_4. також підтверджується   іншими  доказами, дослідженими в судовому  засіданні.

- протоколом усної заяви про вчинений злочин від 22.09.2010 року, згідно якого до ОВС звернулася ОСОБА_3 та повідомила, що ОСОБА_4 наніс тілесні ушкодженні іі сину ОСОБА_2;

(а.с. 6)

- протоколом очної ставки проведеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з якого вбачається, що під час бійки ОСОБА_4 звалив потерпілого на землю і наніс декілька ударів ногами в область обличчя, потерпілий при цьому закривав обличчя руками, тому удари прийшлись по руках;

(а.с. 29)

- протоколом очної ставки проведеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 з якого вбачається, що ОСОБА_6 в ході бійки наносив удари ОСОБА_2 ногами по спині;

(а.с. 28)

- висновком судово-медичної експертизи № 425 від 10.11.2011 року, з якого вбачається, що у гр.. ОСОБА_2 мають місце тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому 5 п’ясткової кістки зі зміщенням, синця, садна, забиття м’яких тканин обличчя, котрі виникли від дії тупих предметів, в тому числі в час та при обставинах зазначених в постанові. Для виникнення даних тілесних ушкодження необхідно нанести не менше 3 ударів. Вищевказані тілесні ушкодження у вигляді перелому відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров’я на термін більше трьох тижнів, решта ушкоджень відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

 Аналіз  досліджених  в судовому засіданні  доказів в  їх сукупності  дають  підстави  суду  зробити висновок, що вина  підсудного ОСОБА_4 в умисному спричиненні середньої тяжкості тілесних ушкоджень - доведена,  його  дії  органом  досудового слідства правильно  кваліфіковані  за  ч. 1 ст. 122 КК   України  і  суд кваліфікує  його дії  за  цією статтею.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, відомості про особу винного.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного ОСОБА_4, суд визнає його щире каяття та сприяння слідству у встановленні істини по справі.  

Обставини, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлені.

При  призначенні  покарання  підсудному  ОСОБА_4   суд враховує  те, що підсудний кається  у скоєному, має  постійне  місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, а тому суд  вважає можливим призначити  йому міру покарання  у вигляді  обмеження  волі,  звільнивши  від відбування  покарання  з випробуванням, так  як  його перевиховання та виправлення  можливе  без ізоляції  від суспільства.  Дана міра покарання  буде  достатньою та ефективною для виправлення  підсудного, та запобігання скоєння ним нових злочинів.

 Цивільний позов ОСОБА_3 залишити без розгляду, оскільки позов подано не уповноваженою на те особою та  не надано доказів щодо заподіяної шкоди. Роз’яснити потерпілому та цивільному позивачу про можливість звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Речових доказів та судових витрат у справі немає.

На підставі  викладеного, керуючись  ст. 323-324 КПК  України , суд       

З А С У Д И В:

 ОСОБА_4  визнати винним у  скоєнні  злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК  України  і  призначити  йому покарання  у вигляді –2 (двох) років обмеження  волі.

На підставі  ст. 75, 76  КК  України   засудженого ОСОБА_4  звільнити  від  відбування  покарання   з випробуванням, якщо  він протягом іспитового строку  - 2 (два) роки  не  вчинить  новий  злочин, зобов’язавши  його періодично  з’являтись  для  реєстрації  до кримінально –виконавчої інспекції, не виїжджати  за межі України  на постійне  місце  проживання  без  дозволу,   при зміні місця  проживання - повідомляти   органи кримінально-виконавчої  системи.

Запобіжний  захід   засудженому ОСОБА_4,  підписка про невиїзд,  -  залишити без змін,  до набрання  вироком  законної сили.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Вирок суду може  бути  оскаржений  протягом  15 днів до  апеляційного суду в Чернігівській області, а засудженим  - в цей  же строк, з дня  вручення  копії вироку.

Головуючий суддя:О. А. Савченко