Справа № 2-10/2011 р.

                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                                        І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

         26 січня 2011 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого – судді Смаги С. В.,

при секретарі Фільчаговій Г. В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини – ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -

                                                                   В С Т А Н О В И В :

       Позивач, Семенівська районна державна адміністрація Чернігівської області в особі органу опіки та піклування, в інтересах малолітнього позивача ОСОБА_4 подала до Семенівського районного суду Чернігівської області позов до відповідачів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в якому просить: позбавити громадян - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3; стягнути з ОСОБА_2, аліменти у розмірі 1/3 всіх видів заробітку, але не менше 30 % на одну дитину від прожиткового мінімуму доходів громадян на утримання малолітньої дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач у позові зазначила про те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мають малолітню дитину – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, які ухиляються від виконання обов»язків по утриманню, вихованню та матеріальному забезпеченню своєї дитини. Ведуть аморальний спосіб життя, ніде не працюють, підсобного господарства не тримають, не піклуються про стан здоров»я дитини. За місцем проживання відповідачі характеризуються з негативної сторони. Санітарний стан житлового приміщення, у якому проживає дитина – незадовільний, у будинку брудно, холодно, накурено, одяг дитини та постільна білизна брудні, про що свідчать акти обстеження сім»ї, відповідачі зловживають спиртними напоями.11 листопада 2010 року був виклик швидкої  допомоги до ОСОБА_2, якій було поставлено діагноз – алкогольне сп»яніння.12 листопада 2010 року лікарем – наркологом Семенівської центральної районної лікарні було складено протокол медичного огляду № 384 від 12 листопада 2010 року, згідно якого ОСОБА_2 перебувала у стані алкогольного сп»яніння. Згідно довідки Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області від 18 жовтня 2010 року № 6221 ОСОБА_3 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП. На профілактичні бесіди з боку працівників служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім»ї дітей та молоді, лікарні, міліції відповідачі не реагують. Проживання дитини у сім»ї ОСОБА_3 загрожує її життю та здоров»ю, тому 12 листопада 2010 року було прийнято розпорядження голови Семенівської районної державної адміністрації про негайне вилучення дитини із сім»ї ОСОБА_3 та тимчасово поміщено дитину до Семенівської центральної районної лікарні.

       Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 20 жовтня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позбавлені батьківських прав відносно двох старших дітей, але батьки належних висновків не зробили. Внаслідок вищезазначених дій відповідачів, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сім»ї склалися умови, які шкодять інтересам дитини.

           Представник позивача, провідний спеціаліст служби у справах дітей Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області ОСОБА_1, у судовому засіданні позов підтримала повністю та пояснила про те, що в інтересах малолітнього ОСОБА_4 необхідно позбавити батьківських прав його батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки вони ухиляються від виконання батьківських обов’язків.

         Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала повністю та пояснила про те, що не згодна з позбавленням її батьківських прав стосовно малолітнього сина та стягненням з неї аліментів на утримання ОСОБА_4.

          Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив про те, що не згоден з позбавленням його батьківських прав стосовно малолітнього сина та стягненням з неї аліментів на утримання ОСОБА_4.

         Допитаний як свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показав про те, що 12 листопада 2010 року до дитячого відділення комунального лікувально-профілактичного закладу «Семенівська центральна районна лікарня», завідуючим якого він є, було доставлено малолітнього ОСОБА_4. Дитина була брудна, гіпотрофічна. У дитина була дефіцитна анемія І ступеню та гіпотрофія І ступеню. Мати дитини – ОСОБА_2, знаходячись разом з дитиною у лікарні неодноразово була у стані алкогольного сп»яніння, що фіксувалося в історії хвороби дитини. ОСОБА_5 бачив у палаті, де знаходився малолітній ОСОБА_4 батька дитини – ОСОБА_3, який був у стані алкогольного сп»яніння. ОСОБА_5 стверджує, що під час перебування у лікарні вага дитини збільшилась на 1, 5 кг., нормалізувалось годування, хлопчик перестав кричати, у нього припинились запори. Свідок вважає, що перебування дитини разом з батьками може загрожувати здоров»ю дитини.

                   Допитана як свідок ОСОБА_6, яка працює медичною сестрою дитячої консультації комунального лікувально-профілактичного закладу «Семенівська центральна районна лікарня» у судовому засіданні показала, що у жовтні 2010 року вона не могла здійснити відвідування на дому малолітнього ОСОБА_4, через те, що ніхто не відчиняв двері будинку, коли вона приходила близько 5-6 разів, щоб оглянути дитину. 12 листопада 2010 року при відвідуванні ОСОБА_4 ОСОБА_6 бачила ОСОБА_2 у нетверезому стані. У будинку було холодно, накурено, дитячої готової їжі не було. Внаслідок цього було прийнято рішення госпіталізувати дитину до лікарні.      

         Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі,  вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за необхідне позов задовольнити частково за наступних обставин.

У справі встановлено, що відповідачі по справі ухиляються від виконання обов’язків по утриманню, вихованню та матеріальному забезпеченню своєї дитини, за місцем проживання характеризуються з негативної сторони, ніде не працюють, умов для проживання дитини не створюють, у відповідачів немає засобів для існування.

         Таким чином, суд убачає, що позовна вимога Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі органу опіки та піклування стосовно позбавлення батьківських прав відповідачів відносно їхнього сина - ОСОБА_4 має бути задоволена повністю через те, що у справі встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

       Суд, вважає за необхідне стягнути з кожного з відповідачів аліменти у розмірі 1/8 частини від їх заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, на користь малолітньої дитини - ОСОБА_4, враховуючи, що батьки – відповідачі по справі, зобов’язані матеріально забезпечувати малолітню дитину, проте позовну вимогу про стягнення з кожного з батьків 1/4 частини від їх заробітку (доходу) суд вважає завищеною, враховуючи наявність у відповідачів інших дітей, яких відповідачі зобов»язані матеріально забезпечувати незалежно від позбавлення їх батьківських прав.

      Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд відкидає всі доводи відповідачів про невизнання позову та не бере їх до уваги, позаяк вони не спростовують даних вищенаведених доказів, котрі прямо вказують на те, що відповідачі явно ухиляються від виконання своїх обов»язків по вихованню сина.    

      На підставі викладеного, керуючись ст. 150, п. 2 ч. 1 ст. 164  Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215, п. 1 ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального  кодексу України, суд,-

                                                           В И Р І Ш И В:

       Позов Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області в особі органу опіки та піклування в інтересах малолітньої дитини – ОСОБА_4 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав – задовольнити частково.

              Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо їх малолітньої дитини – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/8 частини всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви,  тобто з 24 листопада 2010 року.

     Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на утримання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/8 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви,  тобто з 24 листопада 2010 року.        

      Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 60 (шістдесят) гривень 00 копійок.

       Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 60 (шістдесят) гривень 00 копійок.

         Стягнути з ОСОБА_2 в доход держави державне мито в сумі 04 (чотири) гривні 25 копійок.

        Стягнути з ОСОБА_3 в доход держави державне мито в сумі 04 (чотири) гривні 25 копійок.

         Рішення в частині стягнення аліментів набирає негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

       Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

                Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

                                                     Суддя:                                 С. В. Смага