21.02.2011
Справа № 22ас-235/2011р. Головуючий у першій
інстанції Бессараб Л.М.
Категорія 88 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Колбіної Т.П., Саліхова В.В.,
при секретарі: Босенко Є.О.,
за участю: позивача ОСОБА_3, представника відповідача Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя – Лозицької І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 09 червня 2010 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя про визнання неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя щодо відмови у перерахунку пенсії у повному об’ємі, з урахуванням всіх витрат, що існували на момент його звільнення, зобов’язання здійснити перерахунок та виплатити пенсію з врахуванням всіх виплат, що існували на момент його звільнення, про сплату різниці між отриманою пенсією та той, яка повинна була бути сплачена та компенсацією і індекс інфляції на суму несплаченої пенсії,
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя у якому просив
визнати неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя щодо відмови на підставі ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», у перерахунку його пенсії у повному об’ємі без обмежень на підставі додатково наданих документів (довідки військової прокуратури ВМС України, виданий на підставі рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 29 травня 2008 року), з врахуванням всіх виплат, що існували на момент його звільнення, з 01 березня 2008 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 34 від 06 лютого 2008 року,
зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя на підставі ч.17 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» здійснити у повному об’ємі без обмежень перерахунок та виплату йому пенсії на підставі додатково наданих документів (довідки військової прокуратури ВМС України, виданий на підставі рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 29 травня 2008 року), з врахуванням всіх виплат, що існували на момент його звільнення, з 01 березня 2008 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 34 від 06 лютого 2008 року, виходячи з належного розміру пенсії на час настання обставин, що дають право на її перерахунок, без урахування обмежень, і одноразово виплатити заборгованість, що виникла з вини відповідача, з часу виникнення права на перерахунок пенсії (з березня 2008 року),
на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків її виплати» визнати за позивачем право та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя виплатити йому компенсацію втрати частини доходів (недотриманої частини пенсії) з часу виникнення права на перерахунок пенсії (з березня 2008 року).
Вимоги позову мотивовані тим, що з 01 січня 2005 року відповідач на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» здійснив призначення позивачу пенсії за вислугу років. У лютому 2005 року Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя розмір пенсії позивача був перерахований. Однак всупереч зазначеним нормам закону цей перерахунок було проведено не у повному обсязі, так не були враховані фактично отримані ОСОБА_3 виплати та умови оплати праці, що існували на день його звільнення.
Постановою Гагарінського районного суду м.Севастопля від 09 червня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволений частково. Ухвалено визнати неправомірними дії посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя щодо відмови у перерахунку пенсії, починаючи з 13 січня 2010 року на підставі довідки № 4-34-42 від 01 жовтня 2009 року. На відповідача покладено зобов’язання здійснити перерахунок пенсії позивача починаючи з дня подання довідки до Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя, тобто з 13 січня 2010 року та виплатити різницю в розмірі пенсії, яка склалася, починаючи з 13 січня 2010 року. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
ОСОБА_3 з постановою суду у частині залишення без задоволення його позовних вимог щодо покладення на відповідача зобов’язання здійснити перерахунок його пенсії з часу виникнення у нього права на її перерахунок (з березня 2008 року) та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з її несвоєчасним перерахунком, не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про її скасування у цій частині та ухвалення нової постанови про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 09 листопада 2004 року ОСОБА_3 звільнився на пенсію з органів військової прокуратури на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», у зв’язку з чим Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя йому була призначена та виплачується пенсія за вислугу років.
На день звільнення до грошового забезпечення позивача входили додаткові види оплати праці, а саме: надбавка за безперервну військову службу відповідно до Указу Президента України № 389 від 05 травня 2003 року, 100-відсоткова надбавку відповідно до Указу Президента України № 73 від 23 лютого 2002 року, одноразова грошова винагорода за підтримання високої бойової готовності військ, що передбачено Наказом Міністра оборони України № 75 від 05 березня 2001 року та інші.
На час призначення та нарахування позивачу ОСОБА_3 пенсії Управлінням Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя ці та інші додаткові виплати були враховані згідно з вимогами ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру».
У лютому 2008 рок у зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови № 34 від 06 лютого 2008 року «Про підвищення посадових окладів робітникам прокуратури», позивач звернувся до військової прокуратури ВМС України за довідкою про розмір його заробітної плати для перерахунку пенсії з березня 2008 року.
Отриману довідку № 4/34-8 від 12 лютого 2008 року ОСОБА_3 надав відповідачу, однак в перерахунку пенсії позивачу було відмовлено у зв’язку з прийняттям рішення, яке визнано судом незаконним щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_3
Позивачем в судовому порядку була оскаржена видана довідка № 4/34-8 від 12 лютого 2008 року про його заробітну плату, оскільки в неї не враховані виплати та надбавки на час призначення пенсії.
Рішенням суду від 29 травня 2008 року вимоги ОСОБА_3 були задоволені, військового прокурора ВМС України було зобов’язано надати довідку про розмір заробітної плати позивача, з якої повинна розраховуватися пенсія, з фактично отриманих останнім виплат, які існували на день звільнення з роботи.
З 17 березня 2009 року ОСОБА_3 згідно з рішенням суду було відновлено виплату пенсії та здійснено її перерахунок на підставі довідки № 4/34-8 від 12 лютого 2008 року, тоді як вступило в силу рішення від 29 травня 2008 року, яким визнано, що всупереч вимогам ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в даній довідці не містилися дані про надбавки та додаткові умови оплати праці позивача, які існували на день його звільнення з роботи і з урахування яких Управління Пенсійного фонду України в Гагарінському районі м.Севастополя призначено 01 січня 2005 року пенсію позивачу.
Судова колегія вважає, що оскільки відповідачем були порушені права ОСОБА_3, а саме з 01 січня 2008 року він був незаконно позбавлений пенсії, з березня 2008 року йому пенсія з цих підстав не перераховувалась, а отримавши довідку військового прокурору ВМС України № 4/34-8 від 12 лютого 2008 року у порушення вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» не містила всіх виплат та надбавок, які були враховані при призначенні позивачу пенсії, відповідач дане порушення не усунув, що понудило позивача звернутися за судовим захистом, право ОСОБА_3 підлягає відновленню з березня 2008 року, а саме часу коли його пенсія підлягала перерахунку, не з січня 2010 року, як вирішив суд.
Довідку № 4/34-42 від 01 жовтня 2009 року у відповідності до рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 29 травня 2008 року та виконавчого листа позивач отримав лише 01 жовтня 2009 року та зазначену довідку з заявою про перерахунок пенсії надав відповідачу 13 січня 2010 року, але у перерахунку пенсії йому було відмовлено.
В частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв’язку з несвоєчасним перерахунком пенсії та виплати заборгованості, суд постановив обґрунтоване рішення та підстав для скасування його в цій частині не має.
Керуючись 195, 196, п.2 ч.1 ст.198, ч.1 п.1 ст.201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 09 червня 2010 року змінити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду Уокраїни в Гагарінському району м.Севастополя щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_3, починаючи з березня 2008 року на підставі довідки від № 4/34-42 від 01 жовтня 2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду Уокраїни в Гагарінському району м.Севастополя щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_3 здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3, починаючи з березня 2008 року та виплатити різницю в розмірі пенсії, яка склалася, починаючи з березня 2008 року.
В іншій частині постанову Гагарінського районного суду м.Севастополя від 09 червня 2010 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: Т.П.Колбіна
В.В.Саліхов