24.02.2011
Справа № 22ц-74/2011р. Головуючий у першій
інстанції Бессараб Л.М.
Категорія 46 Доповідач у апеляційній
інстанції Єфімова В.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2011 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Єфімової В.О.,
суддів: Колбіної Т.П., Саліхова В.В.,
при секретарі: Босенко О.Є.,
за участю: позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітніх дітей на час навчання, додаткових витрат та стягнення аліментів за минули три роки,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, у якому просила стягнути з відповідач на її користь
на утримання доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/2 частини всіх видів доходу щомісячно до досягнення ними двадцяти трьох літнього віку;
додаткові витрати у сумі 29 883 грн. 50 коп.;
аліменти за попередні три роки до подання позову на утримання доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/2 частини всіх видів доходу,
мотивуючи вимоги тим, що відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Рішенням Гагарінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку до закінчення навчання або досягнення ними двадцяти трьох літнього віку, починаючи з 18 січня 2010 року. Також постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь позивача додаткові витрати за навчання у розмірі Ѕ, а саме у розмірі 15 140 грн., за окуляри в розмірі 243 грн. 50 коп., а загалом 15 383 грн. 50 коп. Вирішено питання про судові витрати.
Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2010 року у рішенні Гагарінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2010 року усунута описка. Ухвалено вважати за правильне: „Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду м.Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення”.
Ухвалою Гагарінського районного суду м.Севастополя від 16 листопада 2010 року доповнена резолютивна частина рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2010 року шляхом зазначення „Стягнути з ОСОБА_4 державне мито в дохід держави в сумі 51 грн.”
Відповідач з рішенням суду не погодився, подав апеляційну скаргу, у якій ставить питання про його скасування з підстав невідповідності нормам матеріального та процесуального права, і ухвалення нового про частково задоволення позовних вимог шляхом стягнення із нього на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку до закінчення навчання або досягнення ними двадцяти трьох літнього віку.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді – доповідача, пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що остання підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 СК України. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, приходяться сторонам по справі відповідно донькою та сином, та відповідно до Довідок СМГУ № 13 та № 14 від 11 січня 2010 року проходили навчання на четвертому курсі денного відділенні Севастопольського міського гуманітарного університету (а.с.3,5,6).
Суд першої інстанції правильно оцінив викладене, а також врахувавши обставини які мають істотне значення при визначенні розміру аліментів відповідно до ст.182 СК України, прийшов до обґрунтованого висновку про те, що відповідач має можливість надання дочці та сину матеріальної допомоги шляхом виплати аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менш 30% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку щомісячно на час її навчання, але не більш ніж досягнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 23-х річного віку.
Отже, у цій частині рішення суду, підлягає тільки зміні з метою дотримання вимог ч.1 ст.199 СК України.
Проте колегія суддів не може погодитися висновком суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення з відповідача на її користь додаткових витрат за навчання у сумі 15 140 грн.
Згідно з ч.1 ст.185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Частиною 1 ст.6 СК України передбачено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття, в силу цих приписів вимоги ст.185 СК України із вимогами ст.199 СК України не кореспондуються.
Діти сторін по справі продовжують навчання, але на час звернення позивача з відповідним позовом до суду свого повноліття досягли, що виключає наявність правових підстав для покладення на відповідача зобов’язань щодо несення додаткових витрат, пов’язаних із оплатою навчання.
Суд першої інстанції викладене правильно не оцінив та дійшов невірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 у цій частині.
Рішення суду у частині стягнення із ОСОБА_4 на користь позивача додаткових витрат на окуляри у сумі 243 грн. 50 коп. скасуванню з зазначених вище підстав не підлягає, оскільки відповідач під час засідання колегії суддів вимоги апеляційної скарги про скасування рішення суду у цій частині не підтримав.
Таким чином, рішення суду ухвалено із порушенням вимог матеріального закону та на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає частковому скасуванню.
Керуючись ст.ст.303, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 04 серпня 2010 року у частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 у розмірі Ѕ , а саме у розмірі 15 140 грн. скасувати.
Постановити у цій частині нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення із ОСОБА_4 на її користь суми додаткових витрат на навчання у розмірі 15 140 грн. відмовити.
У іншій частині рішення суду залишити без змін, вточнивши абзац другий резолютивної частини та виклавши його у наступні редакції: «Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ними двадцяти трьох літнього віку, починаючи з 18 січня 2010 року».
Рішення апеляційного суду набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: В.О.Єфімова
Судді: Т.П.Колбіна
В.В.Саліхов