Справа № 1-142/11

ВИРОК

Іменем України

          14 березня 2011 року                                                                       місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді            Стадника І.М.,
при секретарі            Барановій О.М.,
за участю прокурора Ратушняка О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1, українця, громадянина України, пенсіонера, інваліда ІІІ-ої групи, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, що передбачений ст. 213 ч. 1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 умисно, з метою незаконного збагачення, не маючи спеціального дозволу на здійснення операцій з брухтом кольорових та чорних металів, без державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності, як це передбачено законодавством, впродовж періоду часу з жовтня 2010 року по січень 2011 року в приміщенні металевого вагончика, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, здійснював заготівлю брухту кольорових та чорних металів, шляхом закупівлі його у населення по ціні 1 грн. за 1 кілограм брухту чорних металів, 6 грн. –за 1 кілограм брухту алюмінію, та 25 грн. –за 1 кілограм брухту міді.

Так, ОСОБА_1 13.12.2010 року в приміщенні вищевказаного металевого вагончика придбав брухт чорних металів вагою 280 кг в громадянина ОСОБА_2, за що заплатив останньому кошти в сумі 280 грн.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину за ч. 1 ст. 213 КК України визнав повністю і суду пояснив, що дійсно не будучи зареєстрованим як суб’єкт підприємницької діяльності та не маючи спеціального дозволу на здійснення операцій з металобрухтом, здійснював приймання брухту металів у населення. Здавали йому по 10-20-30 кг по ціні: 1 грн. за 1 кг брухту чорних металів, 6 грн. за 1 кг брухту алюмінію, 25 грн. за 1 кг міді.

В скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудний правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає, то суд відповідно до ст. 299 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик і допит свідків, включених до списку, що додається до обвинувального висновку, а обмежився допитом підсудного, та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.

Здобуті та досліджені в судовому засіданні докази є внутрішньо погодженими між собою і в сукупності доводять вину підсудного у вчиненні злочину, що передбачений ст. 213 ч. 1 КК України –здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного –за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, обставину, що пом’якшує покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, не знаходить обставин, які б обтяжували його покарання, і приходить до висновку, що необхідним і достатнім для його  виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді штрафу.

Визначаючи розмір штрафу суд враховує тяжкість злочину та майновий стан винного –є пенсіонером та інвалідом ІІІ-ої групи.

Підстав для обрання запобіжного заходу по справі немає.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 81 КПК України.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що передбачений ч. 1 ст. 213 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Речові докази по справі: 1983 кг брухту чорних металів, 40 кг брухту кольорових металів (алюмінію), 12 кг брухту кольорових металів (міді), які знаходяться на зберіганні в ОСОБА_3, –передати в доход держави.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: