ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

____________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.11                                                                                 Справа № 4/21/2011

Розглянувши матеріали справи за позовом

Публічного акціонерного  товариства “Перший Український Міжнародний банк”,

м. Донецьк

до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Кремінна  Луганської області

про стягнення 1 325 020 грн. 05 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - Скоріков М.О., довіреність №1980 від 14.06.2010;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 30.09 від 12.09.2008 у розмірі 1325020 грн. 05 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом у  сумі 879 952 грн. 67 коп.; заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 312549 грн. 99 коп.; пеню за порушення строків сплати суми кредиту у сумі 97 390 грн. 23 коп., пеню за порушення строків сплати відсотків за користуванням кредиту у сумі 35 127 грн. 16 коп.

Представник позивача у судовому засіданні 10.03.2011 позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надіслав до суду 09.03.2011 телеграму від 09.03.2011 № 004, у якій просить суд відкласти розгляд справи у зв’язку з його відрядженням. Розглянувши клопотання відповідача про відкладення  розгляду справи, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки відповідно до ст. 69 ГПК України процесуальний строк розгляду даної справи закінчується 12.03.2011, тому підстави для відкладення вказаної справи у суду відсутні.

Розгляд зазначеної справи відкладався ухвалами суду тричі, а саме, 27.01.2011, 10.02.2011 та 24.02.2011, відповідач жодного разу у засідання суду не прибув, хоча повідомлявся належним чином, тому справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявним у ній матеріалами.

З’ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд   

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Закритим акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство  "Перший Український Міжнародний банк" (надалі за текстом - позивач, Банк) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач, Позичальник) був укладений кредитний

договір № 30.09 від 12 вересня 2008 року (надалі -Кредитний договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у розмірі 904 000,00 грн., а відповідач зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені Кредитним договором, але не пізніше 12 вересня 2015 року (п. 6.1. Кредитного договору).

Позивач належним чином виконав свої зобов’язання за Кредитним договором, відкрив ФОП ОСОБА_1 позичковий рахунок та надав йому обумовлені Кредитним договором грошові кошти у повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № НОМЕР_1 від 12.09.2008 на суму 903152,67 грн. ( а.с 23) про видачу кредитних коштів та випискою операцій та оборотів за позичковим рахунком відповідача.

Пунктом 1 статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач зазначив, що починаючи з 12.05 2009 відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту, а починаючи з 27.04.2009 не виконує належним чином зобов'язання щодо сплати відсотків за користування кредитом.

Так, неспроможність Позичальника виконувати взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором свідчила про погіршення його фінансового стану.

Таким чином, у зв'язку з виникненням несприятливих подій, передбачених підпунктами 1, 7 п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору позивач, на підставі п. 5.4. ст. 5 Кредитного договору, набув право вимагати від відповідача достроково повернути кредит, а відповідач, в свою чергу, зобов'язаний, незважаючи на положення п. 6.1. Кредитного договору (графік повернення кредиту), виконати таку вимогу позивача і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті відповідачем на користь позивача згідно Кредитного договору, у строк не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

На підставі вищевказаних пунктів Кредитного договору позивачем 14.05.2010 року було вручено відповідачу повідомлення про дострокове повернення кредиту вих. № 589 від 11.05.2010.

Таким чином, Банк належним чином повідомив Позичальника про необхідність виконання зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі.

Позивач зазначив, що передбачений Кредитним договором строк –три банківські дні на виконання вимоги Банку достроково повернути кредит закінчився 19.05.2010. Однак, в порушення вимог п. 5.4 ст. 5 Кредитного договору у вказаний вище строк відповідач не виконав законні вимоги позивача достроково повернути всю суму кредиту та проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим починаючи з 20.05.2010  у відповідача виникла прострочена заборгованість за кредитом у сумі 879 952,67 грн.

Таким чином, вказує позивач, що сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою кредиту станом на 29.12.2010 включно складає 879 952,67 грн.

Позивач у позові вказує на те, що  пунктом 7.2. Кредитного договору встановлено умови нарахування та сплати відсотків.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом станом на 29.12.2010 складає 312549,99 грн. за період з 25.03.2009 по 29.12.2010.

Пунктом 12.1. Кредитного договору встановлено, що у разі порушення Боржником строків виконання будь-якого з Боргових зобов'язань Боржник зобов'язаний сплатити на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.

Позивачем, відповідно до умов п. 12.1 Кредитного договору, нарахована відповідачу пеня за порушення відповідачем строків сплати суми кредиту у сумі  97 390,23 грн. за період з 01.02.2010 по 29.12.2010 та пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у сумі  35127,16 грн. за період з 01.02.2010 по 29.12.2010,  всього на загальну суму 132 517,39 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не з’явився.

Оскільки відповідач не виконав умови Кредитного договору, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за кредитним договором № 30.09 від 12.09.2008 у розмірі 1325020 грн. 05 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом у  сумі 879 952 грн. 67 коп.; заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 312549 грн. 99 коп.; пеню за порушення строків сплати суми кредиту у сумі 97 390 грн. 23 коп., пеню за порушення строків сплати відсотків за користуванням кредиту у сумі 35 127 грн. 16 коп., посилаючись на ст..ст.525,526,530,1048,1050,1054 ЦК України.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представника позивача та надані ним докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт порушення відповідачем зобов’язань за Кредитним договором № 30.09 від 12.09.2008 .

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

          Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського Кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір з обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув  суму  позики,  він зобов'язаний  сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.  Якщо   договором   встановлений   обов'язок   позичальника повернути   позику   частинами   (з   розстроченням),  то  в  разі прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має  право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті  1048  цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного Кодексу України за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що за останнім утворилась прострочена заборгованість за кредитним договором № 30.09 від 12.09.2008 в сумі 879 952,67 грн., у зв’язку з чим стягнення позивачем суми заборгованості за простроченим кредитом у розмірі 879 952,67 грн. 00 коп. є обґрунтованим, підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як вбачається, у зв'язку з виникненням несприятливих подій, передбачених підпунктами 1, 7 п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору позивач, на підставі п. 5.4. ст. 5 Кредитного договору, набув право вимагати від відповідача  достроково повернути кредит, а відповідач, в свою чергу, зобов'язаний, незважаючи на положення п. 6.1. Кредитного договору (графік повернення кредиту), виконати таку вимогу позивача і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті відповідачем на користь позивача згідно Кредитного договору, у строк не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

На підставі вищевказаних пунктів Кредитного договору позивачем 14.05.2010 року було вручено відповідачу повідомлення про дострокове повернення кредиту вих. № 589 від 11.05.2010.

Суд вважає, що позивач належним чином повідомив відповідача про необхідність виконання зобов'язань за Кредитним договором у повному обсязі.

Матеріалами справи підтверджено, що передбачений Кредитним договором строк - три банківські дні на виконання вимоги Банку достроково повернути кредит закінчився 19.05.2010. Однак, в порушення вимог п. 5.4 ст. 5 Кредитного договору у вказаний вище строк відповідач не виконав законні вимоги позивача достроково повернути всю суму кредиту та проценти за користування кредитом, у зв'язку з чим починаючи з 20.05.2010  у відповідача виникла прострочена заборгованість за кредитом у сумі  879 952,67 грн.

Також, суд вважає, що нарахована позивачем сума заборгованості відповідачу за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом у розмірі  

312 549 грн. 99 коп. за період з 25.03.2009 по 29.12.2010, відповідно до умов п. 7.1 Кредитного договору,  є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи  та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Пеня за порушення відповідачем строків сплати суми кредиту у сумі  97 390,23 грн. за період з 01.02.2010 по 29.12.2010 та пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у сумі  35127,16 грн. за період з 01.02.2010 по 29.12.2010,  всього на загальну суму 132 517,39 грн., нарахована позивачем відповідачу обґрунтовано, відповідно до умов п. 12.1 Кредитного договору,  підтверджена матеріалами справи  та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідач відзив на позовну заяву не надав, правом заперечення на позов не скористався, тому  позов слід задовольнити в повному обсязі  з віднесенням судових витрат на відповідача.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з  відповідача  заборгованості за кредитним договором № 30.09 від 12.09.2008 у розмірі 1325020 грн. 05 коп., у тому числі: заборгованість за кредитом у  сумі 879 952 грн. 67 коп.; заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 312549 грн. 99 коп.; пеню за порушення строків сплати суми кредиту у сумі 97 390 грн. 23 коп., пеню за порушення строків сплати відсотків за користуванням кредиту у сумі 35 127 грн. 16 коп., підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення повністю з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 10.03.2011 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по державному миту у сумі 13250 грн. 20 коп. та витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.  

2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства “Перший Український Міжнародний банк”, юридична  адреса: м. Донецьк, вул. Університетська, 2А, поштова адреса: м. Луганськ, вул. В.Шевченка, 14, код ЄДРПОУ 14282829, заборгованість за кредитом у  сумі 879 952 грн. 67 коп.; заборгованість за відсотками за користування кредитом у сумі 312549 грн. 99 коп.; пеню за порушення строків сплати суми кредиту у сумі 97 390 грн. 23 коп., пеню за порушення строків сплати відсотків за користуванням кредиту у сумі 35 127 грн. 16 коп., державне мито у сумі 13250 грн. 20 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.00 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено – 14. 03.2011.

Суддя                                                                                           Г.М.Старкова

Пом. судді                                                                                                     Ю.А.Зайцева