Справа № 2-999/11

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

10 березня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Ісаєвська О.  В. ,

при секретарі –                    Шалапуда Н. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И В :

 У січні 2011 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання їхнього малолітнього сина ОСОБА_3, 1997 року народження.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з 28 травня 1990 року із відповідачем ОСОБА_2 перебуває у шлюбі. Від шлюбу сторони мають двох дітей: повнолітню доньку ОСОБА_5, 1990 року народження, та неповнолітнього сина ОСОБА_3, 1997 року народження. Сумісне життя між подружжям не склалося, відповідач не проживає разом із сім’єю, жодної матеріальної допомоги на утримання сина не надає, у зв’язку з цим, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти  в розмірі 1000 грн. від усіх його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги  визнав  в частині стягнення аліментів  в сумі 300 грн., вказав, що на даний час він ніде не працює, проживає за рахунок своїх батьків, в м. Житомирі здає квартиру та отримує дохід щомісячно в розмірі 600 грн. Вказав, що не погоджуються з доводами позивачки стосовно  того, що він не надає матеріальну допомогу на утримання їх дитини, зазначивши, що кожного місяця надає близько 300 грн., окрім цього зазначив, що на перше вересня повністю одяг сина. Факт того, що відповідач забезпечив спільну дитину одягом на перше вересня, не заперечувався позивачкою. Разом з тим, позивачка заперечувала той факт, що відповідач добровільно кожного місяця сплачує аліменти на утримання сина.

Заслухавши пояснення сторін, з’ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд вважає необхідним позов ОСОБА_1 задовольнити частково, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 28.05.1990 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується даними свідоцтва про укладання шлюбу від 07.11.1993 року виданного Соблевською с/р Брусилівського р-ну, Житомирської області (а.с. 4).

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що свідчить свідоцтво про народження видане Житомирським міським відділом реєстрації актів громадянського стану серії НОМЕР_1 (а.с. 5).

Відповідно до свідоцтва про народження, актовий запис № 2761 виданий 26 грудня 1997 року, громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 є неповнолітнім, та у 2015 році досягає свого повноліття.

Відповідач позов визнав в частині стягнення аліментів на утримання сина та не заперечував проти стягнення аліментів в розмірі 300 грн. до  повноліття сина щомісячно, вказав, що його доходи не дозволять сплачувати аліменти у розмірі 1 000,00 грн.

Позивачка ж в свою чергу зазначила, що відповідач отримує достатні доходи, він офіційно не працює, але спроможній сплачувати на свого неповнолітнього сина заявлену нею суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В судовому засіданні відповідач не надав жодних доказів, які свідчать про те, що він щомісячно надає своєму сину матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.  

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності  інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою  платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Як вбачається із особистих пояснень відповідача, ОСОБА_2 він ніде не працює, проживає в селі за рахунок своїх батьків, кожного місяця здає квартиру, яка знаходиться в м. Житомирі, отримує 600 грн. щомісячно, та кожного місяця надає сину ОСОБА_3 300 грн.

В судовому засіданні під час з’ясування матеріального становища відповідача,  було встановлено, що відповідач, мешкає у селі, у нього та у його батьків є домашнє господарство, а саме свині, дві корови, та інша худоба, а від ведення домашнього господарства він отримує також прибуток.

При визначенні розміру аліментів,  суд відповідно до вимог  ст.  182 СК України враховує,  що відповідач є трудоспособним,  стан здоров'я дозволяє йому працювати,  але він не працює, суд враховує, що відповідач має нерегулярний, мінливий дохід, а частину доходу одержує в натурі, у тому числі за рахунок ведення домашнього господарства, що не звільняє його від обов'язку утримувати свого неповнолітнього сина.

Враховуючи,  що і матір,  і батько зобов'язані утримувати дітей до повноліття,  суд вважає доцільним та справедливим стягувати з відповідача аліменти на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 700 (сімсот) грн. щомісячно до досягнення ним повноліття.

Одночасно, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.   

Не підлягає задоволенню вимога позивачки про стягнення аліментів на утримання дитини у твердій грошовій сумі, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з огляду на наступне.          

Відповідно до  ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний  розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30  відсотків  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього  Кодексу.

 Згідно із ч. 3 ст. 184 СК України якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі,  менше  мінімального  розміру, передбаченого частиною другою статті  182  цього  Кодексу, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів   і  30  відсотками  прожиткового  мінімуму  для  дитини відповідного  віку.  

 Таким чином,  визначений законом мінімальний розмір аліментів на одну дитину ( ч. 2 ст. 182 СК України)  не  може застосуватися при визначенні розміру аліментів у твердій грошовій сумі.  

Частиною 1 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.  

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява про стягнення аліментів на утримання дитини подана до суду 19.01.2011 року, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки аліменти, починаючи з дня звернення до суду - з 19.01.2011 року.

Суд також вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 51 грн.00 коп.,  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. 00 коп., а всього стягнути на користь держави 171 гривень 00 копійок.

У відповідності до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України суд вважає необхідним  допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання їхнього малолітнього  сина ОСОБА_3 на один місяць.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 81, 84, 181, 182, 191, Сімейного Кодексу України, ст. ст. 4, 10, 11, 58, 59, 60, 88, 174, 209,  212, 213, 215, 367   ЦПК України,  суд

В И Р І Ш И В :

   Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі у розмірі 700 (сімсот) грн. 00 коп. щомісячно, починаючи з 19 січня 2011 року та до досягнення ним повноліття.

Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Решту позовних вимог – залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в розмірі 51 гривень 00 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень 00 копійок, а всього стягнути на користь держави 171 гривень 00 копійок.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.   

Суддя                                                                                            О. В. Ісаєвська