Головуючий у 1 інстанції - Каніщєва Н.О.
Суддя-доповідач - Гімон М.М.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2011 року справа №2а-7304/10/0543 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Гімона М.М.
суддів Василенко Л.А. , Карпушової О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 24 грудня 2010 року у справі № 2а-7304/10/0543 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Селидівського міського суду Донецької області від 24 грудня 2010 року позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» задоволено. Визнано дії відповідача незаконними та зобов’язано здійснити позивачу перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за 2008 рік з 01.08.2009 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову місцевого суду та відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки в редакції ст. 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не передбачено при здійсненні перерахунку пенсії застосовувати показник показника середньої заробітної плати працівників зайнятих у галузях економіки України за попередній рік. Також апелянт посилаються на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом, оскільки про перерахунок його пенсії йому стало відомо у вересні 2009 року, а з позовом він звернувся у жовті 2010 року.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач оскаржує дії відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії у відповідності зі статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року, починаючи з 01.08.2009 року. Вимоги мотивував тим, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, продовжуючи працювати, та отримує заробітну плату, з якої сплачує страхові внески.
Наприкінці липня 2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії у відповідності до вимог вищезазначеного закону. Відповідачем такий перерахунок було здійснено на підставі підпункту 3 пункту 11 постанови № 530, відповідно до якого перерахунки пенсії проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка, згідно Закону враховується при обчисленні пенсії за 2007 рік, виходячи з суми 1197,91 гривень.
Погоджуючись з рішенням місцевого суду про задоволення позовних вимог, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Розглядаючи позовні вимоги, слід зазначити, що після визнання неконституційними окремих положень Закону № 107-VI Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, на теперішній час діє редакція Закону № 1058-IV в редакції станом на 9 липня 2007 року.
Так, частина четверта статті 42 Закону № 1058-IV визначає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.
Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Тобто, Законом, враховуючи можливість вибору, гарантовано реалізацію права позивача на перерахунок і отримання пенсії у розмірі, який є найбільшим, або виходячи із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Таким чином, абз.3 частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV регулює лише визначення права враховувати (або не враховувати) для обчислення розміру пенсії при її перерахунку заробітну плату працюючого пенсіонера під час набуття додаткового страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, не обмежуючи при цьому можливість (і необхідність) застосування інших норм цього закону при здійсненні перерахунку пенсії.
Далі, сам термін «перерахунок пенсії» за своїм змістом включає необхідність її обчислення. Окремого порядку обчислення пенсії при її перерахунку Законом № 1058-IV не встановлено, тому слід застосовувати загальні положення цього закону, зокрема, при її призначенні.
Єдиною нормою, яка визначає порядок розрахунку заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, є стаття 40 Закону № 1058-IV, на яку є посилання і в частині 4 ст. 42 цього Закону.
Відповідно до її положень, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць(Кз+Кз+Кз+...+Кз);
1 2 3 n
К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Тобто, для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії Законом № 1058-IV встановлена необхідність застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.
Відтак, при зверненні за перерахунком пенсії у працюючого пенсіонера є право на застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Посилання апелянта пропущення позивачем строку звернення до суду, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки зміни законодавства стосовно порядку та строків звернення осіб до суду з позовами про захист пенсійних прав та прав на соціальні виплати, що відбувалися на протязі 2010 року, можливо вважати поважними причинами, оскільки до визнання рішенням Конституційного Суду України від 09.09.2010 року змін в законодавстві щодо підсудності вказаних справ неконституційними, вказані справи були віднесені до цивільної юрисдикції, за правилами якої позивач мав можливість розраховувати на застосування трирічного строку позовної давності.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 197, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 24 грудня 2010 року у справі № 2а-7304/10/0543 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.
Колегія суддів