Справа N1-520 2009 рік
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2009 року Оболонський районний суд м. Києва
у складі: головуючого-судді - Мамонтової І.Ю.
при секретарі - Клещенко О.М.
за участю прокурора - Сімонова Я. Г.
за участю захисника - ОСОБА_1
за участю потерпілих - ОСОБА_2
ОСОБА_2 ОСОБА_9 за участю представників потерпілих - ОСОБА_4
ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Ялта, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, працюючого у ЗАТ «Ренесанс Життя», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України
ВСТАНОВИВ:
ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 22.50 год. ОСОБА_6, керуючи технічно справним автомобілем «Хюндай Туксан», державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в крайній правій смузі на автодорозі по пр.Героїв Сталінграду зі сторони пр.Московського в напрямку вул. Тимошенко в місті Києві, порушив вимоги п.п.18.1, 18.4 ПДР України, а саме наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого поруч з електричною опорою № 52, позначеного дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, по якому переходив проїзну частину пішохід ОСОБА_7, та перед яким зупинились, надаючи дорогу пішоходу, інші транспортні засоби, не зменшив швидкість свого автомобіля і не зупинився перед пішохідним переходом, не дивлячись на те, що інші транспортні засоби зменшили швидкість і зупинились, не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода та небезпека, продовжив рух, не давши дорогу пішоходу ОСОБА_7, внаслідок чого здійснив наїзд на останнього.
В результаті дій ОСОБА_6 ОСОБА_7 отримав тяжкі тілесні ушкодження (за критерієм небезпеки для життя), від яких помер на місці ДТП.
Порушення ОСОБА_8 п.п.18.1, 18.4 ПДР України знаходиться у причинному зв’язку з виникненням ДТП і її наслідками.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 свою винуватість у вчиненні вказаного злочину визнав по всім пунктам порушення ним ПДР України і повністю підтвердив обставини, зазначені вище, у вчиненому кається. Цивільний позов ОСОБА_3 підсудний також визнав повністю, але просить врахувати, що він добровільно відшкодував по 10000 грн. в рахунок погашення матеріальної та моральної шкоди.
Потерпілий ОСОБА_3 суду показав, що він є батьком загиблого ОСОБА_7 Його сини ОСОБА_7 та ОСОБА_2 проживали разом у м. Києві, а він мешкає у м. Полтава. 04.04.2009 року біля 04.15год йому зателефонувала його колишня дружина ОСОБА_9 та повідомила, що їх син ОСОБА_10 потрапив у ДТП у м. Києві. Вони зателефонували до сина ОСОБА_11 та виїхали у м. Київ. З розмови з ОСОБА_9 їм стало відомо, що ОСОБА_7 загинув при ДТП. Просить стягнути з підсудного 40486, 30 грн. матеріальної шкоди, пов’язаної з похованням сина, та 350000 моральної шкоди, посилаючись на те, що передчасна загибель сина викликала постійне відчуття фізичного болю, розлад звичного ритму життя, зневіру в майбутнє, обумовила стійкий емоційний стрес, душевні страждання, глибоку психологічну травму. Також потерпілий підтвердив, що він отримав грошовий переказ від підсудного на загальну суму 20000 грн., але вважає, що вказана сума повинна піти у рахунок погашення моральної шкоди. Просить призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі у максимальних межах санкції частини 2 статті 286 КК України.
Потерпіла ОСОБА_9 суду показала, що вона є матір’ю загиблого ОСОБА_7 04.04.2009 року біля 04.00 год. їй зателефонувала невідома особа та повідомила, що щось сталось з її сином ОСОБА_10. Вона зателефонувала сину ОСОБА_11, який разом з ОСОБА_7 проживав у м. Києві та попросила з’ясувати, що сталось. Потім вона зателефонувала своєму колишньому чоловіку та вони поїхали у м. Київ. Від колишнього чоловіка їй стало відомо, що їх син ОСОБА_10 загинув при ДТП. Від подачі цивільного позову відмовляється, але просить призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі у максимальних межах санкції частини 2 статті 286 КК України.
Потерпілий ОСОБА_2 суду показав, що він є братом загиблого ОСОБА_7 Він разом з братом проживали у м. Києві, а їх батьки проживають у м. Полтава. ІНФОРМАЦІЯ_2 року вранці вони разом з братом вийшли з дому та пішли кожний на свою роботу. В цей день він більше брата не бачив та не спілкувався. 04.04.2009 року близько 04.00год йому зателефонувала мати та повідомила, що з ОСОБА_7 щось сталось. Він зателефонував до міліції та з’ясував, що його брат загинув вночі при ДТП. Від подачі цивільного позову відмовляється, але просить призначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі у максимальних межах санкції частини 2 статті 286 КК України.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 22.55год. він керував автомобілем та рухався у крайній правій смузі руху по автодорозі по проспекту Г. Сталінграда зі сторони пр.Московського в напрямку вул. Тимошенко. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який позначений білими смугами, він побачив, що автомобілі, які рухались у крайній лівій та у середній смугах, перед переходом зупинились. Хоча він і не бачив пішоходів на переході, але зрозумів, що вони там є, тому, що інші автомобілі зупинились, у зв’язку з чим він став знижувати швидкість. Автомобіль Хюндай, який рухався у крайній лівій смузі руху, різко перестроївся у середню смугу, а потім випередив його та перестроївся у крайню праву смугу руху. Коли автомобіль Хюндай знаходився вже у правій смузі руху, він збільшив швидкість та, не зупиняючись, наблизився до пішохідного переходу. У цей час, із-за передньої частини автомобіля, який стояв перед пішохідним переходом у середній смузі, швидко вийшов чоловік, на якого здійснив наїзд автомобіль Хюндай.
Із показань свідка ОСОБА_13, які він давав під час досудового слідства, та які були оголошені та перевірені у ході судового засіданні (а.с. 65-67) убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 22.50год. він знаходився біля будинку 4-а по пр. Г. Сталінграду в м. Києві та бачив як автомобіль Джип проїжджає пішохідний перехід, а з його капоту відлітає на правий тротуар людина.
Із показань свідка ОСОБА_14, які вона давала під час досудового слідства, та які були оголошені та перевірені у ході судового засіданні (а.с. 68-70) убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 22.50год вона знаходилась на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Хюндай Туксан», держаний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_6 Вони рухались у середній смузі руху. Коли вони стали наближатись до нерегульованого пішохідного переходу по пр. Г. Сталінграду, перед ними на їх смугу виїхав автомобіль та загальмував. ОСОБА_6 також став гальмувати. Потім вона побачила, що перед пішохідним переходом у лівій та середній смугах стоять автомобілі, а по переходу йде жінка. Інших пішоходів вона не бачила, тому, що видимість пішохідного переходу була обмежена транспортними засобами, які стояли перед переходом в попутному їм напрямку. Коли вони ближче наблизились до пішохідного переходу, вона побачила, що автомобілі, які стояли перед переходом, дуже повільно почали розпочинати рух. При цьому крайня права смуга була вільна і ОСОБА_6 перестроївся у праву смугу руху.
Коли вони наблизились до пішохідного переходу, вона побачила, що із-за передньої частини автомобіля, який стояв перед пішохідним переходом, на їх смугу руху, несподівано вибіг чоловік, який перетинав проїжджу частину зліва направо по ходу їх автомобіля. Побачивши цього пішохода, ОСОБА_6 почав гальмувати, але із-за малої відстані йому не вдалось уникнути ДТП. Під час наїзду контакт відбувся передньою частиною їх автомобіля в пішохода, після чого він впав на капот, вдарився об лобове скло, а потім впав на правий тротуар.
Згідно протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та план-схеми до нього від ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с. 4-8, 9) і протоколу додаткового огляду місця ДТП від 26.05.2009 року (а.с. 31-37) місце дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на нерегульованому пішохідному переході, позначеному дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 та дорожньою розміткою 1.14.1 ПДР України, по пр. Г. Сталінграду, 6 в м. Києві. Вид події- наїзд на пішохода.
Із довідки по ДТП (а.с. 15-16) убачається, що водій ОСОБА_6, керуючи автомобілем Хюндай Туксан, д.н.з. НОМЕР_1, здійснив наїзд на пішохода.
Згідно протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп’яніння від 04.04.2009 року (а.с. 19) ОСОБА_6 був тверезий.
Із протоколу додаткового огляду транспортного засобу від 15.04.2009 року (а.с. 24-29) убачається, що автомобіль «Хюндай Туксан», д.н.з. НОМЕР_1, має технічні пошкодження, а саме деформація переднього номерного знаку, деформація капоту, яка має напрямок спереду назад та зліва направо, деформація правої передньої стійки, розбито передній молдинг, лобове скло.
Із висновку судово-медичної експертизи № 65/1080 від 24.04.2009 року (а.с. 90-100), акту судово-медичного дослідження трупа № 1080 від 17.04.2009 року (а.с. 101-104) та акту судово-медичного дослідження № 721 від 09.04.2009 року (а.с. 105) убачається, що смерть ОСОБА_7 настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепу і масивним субарахноідальним крововиливом. Виявлені ушкодження виникли від дії тупих предметів і могли виникнути при зіткненні з деталями автомобіля, який рухався, з наступним падінням на дорожнє покриття. В крові трупа спиртів на виявлено.
Згідно висновку експерта № 219ат. від 25.05.2009 року (а.с. 111-116) в даній дорожній ситуації, водій автомобіля «Хюндай Туксан», д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_6 повинен був керуватися вимогами пунктів: 12.2, 18.4 ПДР України та мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом виконання вимог п.18.4 ПДР України. В діях водія ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п.18.4 ПДР України.
Відповідно до наданих суду квитанцій (а.с. 173, 176-179) потерпілий ОСОБА_3 поніс витрати у розмірі 40486, 30 грн., пов’язані з похованням загиблого сина ОСОБА_7
Істотних порушень кримінально-процесуального закону під час проведення досудового слідства, які б вплинули на кваліфікацію дій підсудного ОСОБА_6 та поставили б під сумнів зібрані по справі докази, судом не убачається.
Згідно ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудного і тільки в межах пред’явленого йому обвинувачення.
Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_6. у судовому засіданні доведена повністю.
Суд вважає за необхідне дії ОСОБА_6 кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України, тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_6, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують покарання.
Обставинами, що пом’якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного та часткове добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
На підставі викладеного, з урахуванням конкретних обставин справи, думки потерпілих, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, тому, що це покарання необхідне й достатнє для виправлення підсудного та попередження нових злочинів, та не знаходить підстав для застосування щодо нього ст. 75 КК України. Але враховуючи особу підсудного, а саме, що він працює, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, його вік - не в максимальних межах санкції частини 2 статті 286 КК України.
Суд не знаходить підстав для незастосування до ОСОБА_6 додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Вирішуючи питання по цивільному позову, який заявлений потерпілим ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 40486, 30 грн., суд вважає за необхідне задовольнити його частково, а саме задовольнити на суму 30486, 30 грн., тому що 10000 грн. підсудний добровільно відшкодував в рахунок погашення матеріальної шкоди.
Визначаючі розмір моральної шкоди, суд виходить з норм цивільного законодавства, а саме зі ст. 23 ЦК України, та враховує характер і тривалість моральних страждань потерпілого, істотність вимушених змін у життєвих стосунках членів сім’ї потерпілого, ступень вини підсудного, та вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди частково у розмірі 340000 гривень, тому, що 10000 грн. підсудний добровільно відшкодував в рахунок погашення моральної шкоди.
Також суд вважає за необхідне стягнути з підсудного витрати, пов’язані з проведенням експертизи.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з 18.09.2009 року.
Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_6 змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, утримуючи його в Київському Сізо 13 Державного департаменту України з питань виконання покарань, забрав ОСОБА_6 під варту з залу суду.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 30486, 30 грн. завданої матеріальної шкоди та 340000 грн. моральної шкоди, а всього стягнути 370486, 30 грн.
Стягнути з ОСОБА_6 за послуги експерта 354, 94 грн. (одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві УДК у Київській області р/р 35226002000466 код ЗКПО 25575285, МФО 821018).
Вирок може бути оскаржений у Апеляційний суд міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим -протягом п’ятнадцяти діб з моменту отримання копії вироку.