Справа №  2-а-975/11  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

  12 лютого 2011 року Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у Коваленко А.В.,   розглянув в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_2  до управління пенсійного фонду України в м.Прилуках Чернігівської області про  стягнення щомісячної державної допомоги дітям війни, -  

  В С Т А Н О В И В:

     07.02.2011 року позивач звернувся з позовом до управління пенсійного фонду України в  м.Прилуках Чернігівської області про визнання бездіяльність управління пенсійного фонду України щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги протиправною та стягнення щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»як дитині війни  з  2009  по 2010 рік, (по момент звернення до суду), та поновити пропущений строк звернення до суду.    В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона має статус «дитини війни»у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Позивачу така допомога не сплачувалась.

Ухвалою суду від 07 лютого 2011 року в задоволенні вимог, щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено та позовні вимоги за період з  1 січня 2009 року по 06 серпня 2010 року залишені без розгляду.

     Розгляд справи проведено у порядку скороченого провадження у відповідності до ст.183-2 КАС України , без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          Суддя за результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження, оцінивши обставини справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.    

     Відповідно до письмових заперечень ,представник відповідача  заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що Верховною Радою України рішення щодо відновлення норм, які були визнані неконституційними, не приймалось, що вказані правовідносини регулюються Постановою КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на виплату даного підвищення до пенсії не визначено видатки держави та не виділено  відповідні кошти, а виплата зазначених надбавок здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, згідно ж Бюджетного кодексу України бюджетні зобов’язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет, а згідно з ч.2 ст. 73  ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, крім того згідно з ч. 3 ст. 28 вказаного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим ч.1 цієї статті, застосовується виключно для  визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тому зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій не застосовується, тому вимоги позивачки щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.     

               З матеріалів справи вбачається,  що позивач має правовий статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням..

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.  

     Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення  їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з неналежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

     Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.

         Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України»від 28.12.2007 р., внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.     

      Рішенням Конституційного Суду України №10-рп2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II. «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визнані такими, що не відповідають Конституції України.

             З письмових заперечень відповідача вбачається, що відповідач здійснював нарахування  та виплату позивачу, як «Дитині війни»»підвищення до пенсії ,   відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

            За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при призначенні позивачеві підвищення до пенсії, як «дитині війни»підлягає застосуванню стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, а не постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

     За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а отже ця обставина не може бути підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання щомісячного підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком, як це встановлено в статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

     Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

В резолютивній частині позову позивач просить стягнути з відповідача недоплачену  соціальну допомогу, не зазначаючи при цьому суму. Відповідно до  ст. 105 ч.3 п.4 КАС України   адміністративний позов може містити вимогу про стягнення з суб»єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконними діями, рішенням чи бездіяльністю. Але недоплачена соціальна допомога не є шкодою, тому стягненню не підлягає , до того ж нарахування соціальної допомоги проводиться відповідачем. Відповідно до ч.2 ст.11 КАС  суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб . Приймаючи до уваги, що з мотивувальної частини позову витікають вимоги щодо нарахування та виплати відповідачем позивачу соціальної допомоги то з метою дотримання і захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб»єків владних повноважень, вважаю за можливе задовольнити позовні вимоги шляхом зобов»язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу щомісячної соціальної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 27 березня 2010 року по 27 вересня 2010 року (по момент звернення до суду).

Задовольняючи позовні вимоги, на підставі ст.94 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача сплачений ним при подачі заяви судовий збір.                                                      

  На підставі наведеного, ст.ст.8, 22, 46, 152 Конституції  України , ст.ст.3, 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст.ст.11,94,158-164,167,183-2,256 КАС України, суд -     

ПОСТАНОВИВ:

          Позовні вимоги   ОСОБА_2  до управління пенсійного фонду України в м.Прилуках Чернігівської області  за період з 07 серпня 2010 року по 07 лютого 2011 року –задовольнити.

Визнати незаконними дії управління пенсійного фонду України  в м.Прилуках Чернігівської області, щодо не нарахування та виплати  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 07 серпня 2010 року по 07 лютого  2011 року, (по момент звернення з адміністративним позовом до суду).

         Зобов’язати управління пенсійного фонду України в м.Пилуках Чернігівської області нарахувати та виплатити  ОСОБА_2   щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 07 серпня 2010 року по 07 лютого 2011 року, з урахуванням здійснених виплат.

          Постанова суду прийнята в скороченому провадженні підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_2   сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі  3 ( три) грн. 40 коп.  

          Постанова суду може бути оскаржена в Київському апеляційному адміністративному суді шляхом подання протягом десяти днів апеляційної скарги з дня її проголошення через Прилуцький міськрайонний суд, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

        Суддя                                                                                           А.В.Коваленко