Справа №22ас-643   2007 р.                                   оскаржуване рішення ухвалено під

Категорія: 14                                                             головуванням Зайцева А.Ю.

Доповідач Щолокова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

20 березня 2007 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого Щолокової О.В. Суддів: Міхасішина І.В., Якута О.І. При секретарі Петровській С.В. за участю сторін

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивачів ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду від 30 січня 2007 року по справі за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання права на перерахунок пенсії, зо­бов'язання провести перерахунок підвищення пенсій та в подальшому його виплачувати, -

встановила:

Позивачі звернулись до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці про визнання права на перерахунок пенсії, зобов'язання провести перерахунок підвищення пенсій та в подальшому його виплачувати. Мотивували позов тим, що вони є інвалідами війни, отримують підвищення до пенсії на підставі Зако­ну України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 1993 року. Проте підвищення до пенсії виплачується їм в заниженому розмірі, а тому просили визна­ти їх право на перерахунок щомісячного підвищення пенсії, як інвалідам війни, виходячи із фактичного розміру мінімальної пенсії за віком, зобов'язавши відповідача провести з 01.01.2000 року по 31.12.2006 рік перерахунок розміру щомісячного підвищення пенсії, виходячи із фактичного розміру мінімальної пенсії за віком і реально отриманими кошта­ми та в подальшому виплачувати підвищення виходячи із мінімального розміру пенсії за віком.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 30.01.2007 р. позов ОСОБА_3. задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Вінниці провести перерахунок розміру щомісячного підвищення пенсії позивача за 2006 рік, обчисленим, виходячи із 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та в подальшому його виплачувати. В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

В задоволенні інших позовів відмовлено.

На таке рішення представник позивачів ОСОБА_3. подав апеляційну скаргу в якій

просив постанову суду скасувати як незаконну, постановлену з порушенням норм матері­

ального права.                                                                            

Колегія суддів перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги вважає, що дана скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. З ст. 13 Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23.11.1995 року №458/95, пенсія інвалідам війни підвищуються, зокрема інвалідам 1-ї групи - у розмірі 400% мінімальної пенсії за віком, 2-ї групи - 350% мінімальної пенсії за віком, 3-ї групи -200% мінімальної пенсії за віком.

Іншими підзаконними актами прийнятими у розвиток зазначеного закону, зокрема Постановами Кабінету Міністрів: «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 01.03.1996 року» від 19.03.1996 року №342, «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат пенсіонерам» від 10.11.2000 р. №1686, «Про підвищення розмірів пен­сій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійс­нюється за рахунок коштів державного бюджету» встановлювалися відповідні базові су­ми, на підставі яких проводилось нарахування доплат до пенсій позивачам.

Розмір мінімальних пенсій за віком з 01.12.2000 р. до 01.01.2005 року встановлю­вався відповідними постановами Кабінету Міністрів України.

Розглядаючи та відмовляючи частково в задоволенні позовів суд першої інстанції, вірно застосував зазначене положення норм матеріального права, а також обгрунтовано застосував положення ч. 2 ст. 99, ст. 100 КАС України щодо наслідків пропущення стро­ків звернення до суду без поважних причин.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рі­шення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 198, 199, 200 КАС України, колегія суд-дів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника позивачів ОСОБА_3 - відхи­лити.

Постанову Ленінського районного суду від 30 січня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і протягом одного місяця може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.