А П Е Л Я Ц І Й Н И Й      С У Д      З А К А Р П А Т С Ь К О Ї     О Б Л А С Т І

  У   Х   В   А   Л   А

    І м е н е м    У к р а ї н и

09.03.2011                                                                                                м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів  головуючого       –    Симаченко   Л. І.,      

суддів-Дорчинець С. Г., Дідика В. М.,

з    участю    прокурора   –  Ісака  В. І.,

захисника  –  ОСОБА_2 в  інтересах

підозрюваного     -     ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляцією помічника прокурора м. Мукачева, який брав участь у розгляді  матеріалів судом першої інстанції на постанову Мукачівського міськрайонного суду від 5 січня 2011 року.

          Цією постановою відмовлено у задоволенні подання слідчого про обрання щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кам’янки - Бузької Львівської області, несудимого,

підозрюваного  у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В поданні до суду слідчий зазначив, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого за таких обставин: 28 грудня 2010 року о 12 – й  годині 50 хвилинах за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з ювелірного магазину «Шарм», який знаходиться на вул. Воз’єднання 17 Б/1 в м. Мукачеві  та належить потерпілому ОСОБА_7 відкрито викрали 17 золотих ланцюжків 585 проби загальною вагою 330 г вартістю 120 000 гривень. Враховуючи, що  підозрюваний вчинив тяжкий злочин, в групі осіб, може ухилитися від слідства та суду, а також перешкоджати встановленню істини  у справі шляхом вчинення психологічного тиску на свідків та потерпілого, просив обрати щодо нього запобіжний захід у виді взяття  під варту.

          Відмовляючи у задоволенні подання, суд в постанові вказав, що підстав для  взяття підозрюваного під варту немає, оскільки слідчий в судовому засіданні заявив, що по справі не здобуто доказів  винуватості ОСОБА_3.  

          Не погоджуючись з даним рішенням,  прокурор в апеляції порушує питання про скасування постанови суду та направлення матеріалів на новий судовий розгляд з мотивів, що судом не було враховано, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція  якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, на протязі останніх декількох років він ніде не працював, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів на території інших держав, проживає за межами Закарпатської області, що ускладнює проведення з ним слідчих дій.

          Заслухавши доповідь судді, промову прокурора Ісака В. М. про  відмову підтримувати  апеляцію прокурора, який брав участь  у розгляді матеріалів судом першої інстанції з підстав, що ОСОБА_3 на даний час має статус свідка;  пояснення захисника ОСОБА_2, який з цих же підстав просив відмовити у задоволенні апеляції прокурора; перевіривши матеріали за поданням та матеріали кримінальної справи, а також доводи апеляції,  колегія суддів  вважає, що  апеляція  помічника прокурора м. Мукачева підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 148, 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховуються: тяжкість злочину у вчиненні  якого підозрюється,  обвинувачується особа,  намагання ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень та перешкоджати  встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність, а також  вік особи, стан здоров‘я, вид діяльності, місце проживання, сімейний і матеріальний стан та інші обставини, що її характеризують.

Суд цих вимог закону не виконав, не перевірив  жодної зазначеної  слідчим  в поданні обставини, не дослідив матеріали кримінальної справи, не з’ясував причини правової колізії між позицією слідчого та прокурора, який брав участь  у розгляді матеріалів  і  прийняв рішення, яке суперечить вимогам  кримінально – процесуального  закону, є незаконним та  необґрунтованим.  ( а. с. 48 – 49 матеріалів за поданням ).

З матеріалів кримінальної справи вбачається, що зазначені в поданні слідчого про обрання  запобіжного заходу у виді взяття  під варту доводи підтверджуються зібраними досудовим слідством даними. Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні  злочину, в якому він  підозрюється і яку відповідно до вимог  ст. 148 КПК України повинен був перевірити суд, підтверджується здобутими  у визначеному законом порядку даними, які вказують на наявність ознак злочину, зокрема:  первісними показаннями свідків ОСОБА_8,  ОСОБА_9, потерпілого ОСОБА_7, показаннями свідка ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,   даними протоколу огляду автомобіля та ювелірних виробів.  ( т. 1 а. с.  24 – 25, 35 – 36, 37 – 39, 40 – 43, 193 – 194, т. 3 а. с. 20 – 22, 23 – 25, 26 – 27, 28 – 29, 30 – 31 матеріалів кримінальної справи ).  

Обставини, що  характеризують особу підозрюваного свідчать  про те, що:  ОСОБА_3 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів; будучи у розшуку, змінив прізвище з Цицика на прізвище дружини – ОСОБА_3;    тривалий час не займається суспільно – корисною працею, даних про джерело існування його сім’ї немає;  є мешканцем іншої області. Отже,  наведене дає  підстави вважати,   що за певних умов   з боку ОСОБА_3 не виключаються прояви порушення процесуальних обов’язків, ухилення  від слідства і суду та  неправильної процесуальної поведінки. ( т. 2 а. с. 137 – 141, 147 матеріалів кримінальної справи ).

Однак, суд першої інстанції, не звернувши увагу на ці обставини, не  перевіривши матеріали кримінальної справи, послався в постанові як на єдину і  вирішальну обставину - пояснення слідчого про відсутність доказів винуватості підозрюваного, не зваживши на те, що подача подання про  взяття особи  під варту  є  ініціативою слідчого, який мав право обрати  щодо даної особи інший, більш м’який  запобіжний захід, а, прийшовши до висновку про відсутність даних,  що  вказують на ознаки злочину, міг відкликати подання із суду. Суд також не з’ясував, чому прокурор, що брав участь у розгляді  матеріалів при такій заяві слідчого наполягав на взятті під варту особи, щодо якої відсутні дані про вчинення нею злочину.  

Отже,  наведене свідчить, що постанова суду не може бути залишена в силі, підлягає скасуванню, а  матеріали направленню на  новий судовий розгляд, під час якого зазначені  обставини  підлягають  ретельній перевірці.

Що стосується доводів прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів  судом апеляційної інстанції й відмовився підтримувати  апеляцію, то такі колегія суддів не приймає до уваги з таких підстав:  на момент розгляду подання слідчого  в суді першої інстанції ОСОБА_3 мав статус підозрюваного; однією з підстав взяття його під варту  був можливий вплив на свідків та потерпілого з метою зміни ними показань на користь останнього;  постанова органу досудового слідства про закриття кримінальної справи винесена після розгляду  матеріалів  судом першої інстанції, а обґрунтування в ній  відсутності  складу злочину  полягає  саме у посиланні на змінені показання свідків ОСОБА_8 та  ОСОБА_9. До того ж, на момент розгляду справи в апеляційній інстанції постанова про закриття справи була скасована, при цьому тим самим прокурором, який відмовився підтримувати апеляцію. ( т. 3 а. с. 73 – 74, 111 – 112 ).  

          Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд Закарпатської області

    У  Х  В  А  Л  И  В :

           Апеляцію помічника прокурора задовольнити.

           Постанову Мукачівського міськрайонного суду від 5 січня 2011 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту  щодо ОСОБА_3 скасувати, матеріали за поданням направити на новий судовий розгляд до  того ж суду в іншому складі суддів.

Судді: